Кабінет Міністрів України затвердив Бюджетну декларацію на 2026–2028 роки (постанова від 27 червня 2025 р. № 774), де окремо визначив напрями розвитку освіти на найближчі три роки. З деталями – НУШ.
Основні завдання лишаються незмінними: подолання наслідків війни, відновлення зруйнованих шкіл, продовження реформи «Нова українська», розвиток профтеху та цифрова трансформація. Проте у новій декларації з’явилися й важливі додаткові акценти. Час і обставини вимагають розширення фокуса.
Уряд доповнив базові завдання новими пріоритетами. Згідно з документом, професія вчителя має стати престижнішою — на цьому окремо наголошують у декларації. Йдеться, зокрема, про запровадження додаткових мотиваційних стимулів.
Водночас економічний прогноз у декларації досить тривожний. Як визначено у документі, попри зростання економіки, торгівельний баланс країни ще залишатиметься від’ємним — тобто імпортуватимемо більше, ніж експортуватимемо. Але ця різниця поступово зменшуватиметься. З усім тим, обсяги українського експорту теж зростатимуть, а дефіцит бюджету скоротиться більш ніж на 62% – з 1,36 трлн грн. (2024 року) до 511,9 млрд грн, джерелами фінансування бюджету стануть міжнародні партнери.
Ще один важливий напрям — патріотичне виховання. Йдеться про розширення мережі військових та військово-спортивних ліцеїв, а також завершення забезпечення навчальних кабінетів для предмета «Захист України».
Нагадаємо, що у 2024 році предмет «Захист України» зазнав суттєвих змін. Замість формального викладання учні тепер щомісяця проходять тренінги тривалістю 6–8 годин у спеціально обладнаних центрах. Програма охоплює практичні навички з домедичної допомоги, управління дронами, основ кібербезпеки, протидії дезінформації та реагування на кризові ситуації.
Серед новацій — можливість для молодших школярів залишатися у школі повний день. Це важливе рішення для родин, де батьки змушені працювати або виїздити на заробітки.
Окремий акцент — турбота про фізичне та психічне здоров’я дітей. Держава планує забезпечити школярів повноцінним харчуванням, дбати про зниження рівня захворюваності та підтримку загального добробуту учнів.
У декларації також підкреслено важливість повернення українських родин із-за кордону. Один зі шляхів — розвиток доступного дошкілля, яке дає змогу батькам працювати й водночас бути впевненими у безпеці та розвитку своїх дітей. Відзначимо, що на засіданні Уряду, прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив про державну підтримку дошкілля. «Запроваджуємо програму “єЯсла”. Після того, як дитині виповниться один рік, батьки матимуть вибір: повернутися до роботи або виховувати дитину до трьох років», – зазначив він.
У сфері вищої освіти уряд планує продовжити реформу фінансування — через державні гранти на навчання за спеціальностями, які є критично важливими для відновлення та розбудови країни. Загалом у планах уряду — замовляти підготовку фахівців за найважливішими для суспільства напрямами, зокрема, за військовими, медичними, педагогічними. Також є потреба в тих, хто має робітничі професії, які особливо важливі для відновлення країни після війни.
Крім того, освіту планують і далі переводити в цифровий формат: збиратимуть дані про учнів і вчителів в одному місці, розвиватимуть зручні системи для управління освітою, вдосконалюватимуть обмін даними між різними державними реєстрами та спрощуватимуть бюрократію в школах.
У додатку до декларації подано фінансові прогнози на 2026–2028 роки. І деякі з них — суперечливі.
Насамперед привертає до себе увагу прогноз Міністерства фінансів щодо кількості учнів. Попри очікуваний спад чисельності, у бюджетній декларації після 2025 року чомусь збережено одну й ту саму цифру
Для порівняння:
2024 — 4 089 824 учні; 2025 — вже 3 889 800; 2026–2028 — теж по 3 889 800.Іншими словами, Мінфін та МОН не ризикнули прогнозувати реальні зміни чисельності школярів після 2025 року, тож просто повторили цю цифру для наступних років.
А от прогноз щодо кількості шкіл виглядає набагато песимістичніше:
2024 — 13 026 шкіл 2025 — 12 600 2026 — 12 000 2027 — 11 000 2028 — 10 500Тобто за чотири роки планується скорочення 2526 шкіл — із 13 026 у 2024 році до 10 500 — у 2028-му.
На тлі прогнозів щодо скорочення кількості шкіл уряд обіцяє підвищення заробітної плати для вчителів. Якщо нині (2024–2025) середня розрахункова зарплата вчителя без урахування ЄСВ складає 15 000 грн, то вже:
у 2026 році — 17 000 грн; у 2027 — 18 300 грн; у 2028 — 19 600 грн.Це означає зростання орієнтовно на 30% протягом трьох років. Відповідно, держава повинна закласти кошти на це підвищення.
Цікаво, що паралельно з підвищенням зарплат передбачається скорочення кількості шкіл. Як бачимо на графіку, чим менше шкіл, тим більша зарплата вчителів. Від’ємний коефіцієнт кореляції між цими двома показниками – майже ідеальний (-0,98337).
Важливий рядок у бюджетній декларації — фінансування харчування дітей початкової школи. Якщо за даними 2024 року харчуванням коштом державного бюджету були забезпечені 927 929 учнів початкової школи, які навчаються очно, та 96 957 – які навчаються за змішаною формою, то у 2025 році таких стало трохи менше: відповідно, 920 914 та 95 342. А ось на 2026 рік і надалі бюджетного фінансування на харчування дітей взагалі не передбачено. У відповідних графах – прочерки.
Викликає подив повна відсутність у бюджетній пропозиції на 2026 рік і далі фінансування на облаштування навчальних кабінетів для «Нової української школи: їх було 566 у 2024 році, на 2025 планується 1000. І жодного – на 2026 рік і надалі.
Також, попри зростання видатків освітньої субвенції на 15% — зі 112 млрд грн у 2026 році до 129,7 млрд грн у 2028, у декларації поки що не передбачені видатки розвитку закладів освіти. З усім тим, базова дотація місцевим бюджетам зросте вдвічі.
У 2026 рік НМТ після 9 класу складуть в пілотному режимі 2 тисячі випускників, у 2027 році – 5 тисяч. А у 2028 – 388,5 тис. випускників, тобто з цього року всі випускники 9 класів проходитимуть ДПА у формі ЗНО.
{{read_more|Читайте також| 7075, 7073}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram