Люди зазвичай обирають друзів за спільними інтересами, цінностями чи простою симпатією. Проте виявилося, що існує ще один важливий фактор – схожість у роботі нашого мозку. Про це свідчить нове дослідження, опубліковане в журналі Nature Human Behaviour.
Вчені запросили понад 40 аспірантів, які щойно починали навчання. Ще до їхнього знайомства кожному показали відео різної тематики – про їжу, спорт, науку, соціальні події та довкілля. Під час перегляду учасників сканували за допомогою fMRI, відстежуючи реакції 214 ділянок мозку, зокрема тих, що відповідають за емоції та соціальні рішення.
Через два місяці, а згодом і через пів року, студентів попросили позначити, з ким вони стали друзями.
Ті, чиї мозкові реакції були схожими під час перегляду відео, згодом стали найближчими друзями.
У майбутніх друзів виявили особливо багато спільного в активності орбітофронтальної кори – ділянки мозку, яка допомагає приймати соціальні рішення.
Натомість учасники, що не зблизилися, мали дуже різні нейронні відгуки.
Дослідники дійшли висновку: тривалі дружні стосунки ґрунтуються не лише на випадковості чи зручності, а й на глибшій міжособистісній сумісності, яка «закодована» в нашій нейронній діяльності.
Інакше кажучи, подібність у тому, як ми інтерпретуємо події, реагуємо емоційно й сприймаємо світ, може передбачати, з ким ми станемо ближчими.
Це відкриття важливе не лише для розуміння дружби, а й для освітніх спільнот: адже шкільні та університетські групи формуються випадково, але саме «нейронна спорідненість» допомагає дітям і студентам знаходити тих, із ким їм комфортно рости й розвиватися.
{{read_more|Читайте також| 2581, 5306}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram