Дослідження: Чи справді ми «успадковуємо» здібності до математики

14.10.2025

288

Поширити

Чи народжуються люди з хистом до математичного мислення — чи його можна виховати? Відповідь, як і сама наука, лежить між генетикою та середовищем. Нові дослідження британських науковців доводять: половина наших математичних здібностей — у спадок, інша половина — результат досвіду, мотивації та віри у власні сили.

Генетика як старт, а не вирок

Професорка Юлія Ковас із Голдсмітського університету Лондона дослідила понад десять тисяч пар близнюків і з’ясувала: у підлітковому віці та в дорослому житті генетичний компонент математичних здібностей становить 50–60%.

Однояйцеві близнюки, що мають однаковий набір генів, виявилися схожими не лише зовні, а й у здатності до обчислень. Та сама вчена підкреслює: спадковість — це лише вихідна позиція, а не доля. Навіть випадкова подія, наприклад, радіопередача чи зустріч із натхненним учителем, може розбудити інтерес до точних наук.

«І гени, і середовище мають значення, — каже професорка Ковас. — Наші схильності лише підштовхують нас до певних виборів, але саме досвід визначає, ким ми станемо»

Народжені рахувати

Професор Браян Баттерворт з Університетського коледжу Лондона додає: людина від природи має відчуття чисел — інтуїтивну здатність оцінювати кількість і співвідношення. Саме на цій основі згодом вибудовується шкільна математика.

Однак у частини людей цей механізм працює зі збоями. Такий стан має назву дискалькулія — труднощі у розумінні чисел, символів і кількісних співвідношень. За оцінками вченого, її має близько 5% населення — так само як дислексію.

Коли цифри лякають

Дослідження докторки Іро Ксеніду-Дерву з Університету Лафборо показує, що емоції впливають на математичні результати не менше, ніж здібності. «Тривога перед математикою» блокує пам’ять і заважає мозку мислити логічно, навіть якщо знань вистачає.

У лабораторному експерименті діти з високим рівнем тривожності показали гірші результати, виконуючи однакові арифметичні завдання. Причина — надлишок страху, який «з’їдає» розумову енергію.

«Математика — це будівництво ментальної цегляної стіни, — каже дослідниця. — Пропустиш одну цеглинку — і конструкція похитнеться. Тому важливо не лише вчити, а й підтримувати».

Талант до математики можна виховати

Попри генетику, математичні здібності піддаються розвитку. Їх можна тренувати — як м’язи. Допомагають ігри з числами, вправи на увагу й уяву, робота з простором і патернами.

Але найпотужніше — це атмосфера без страху. Адже віра у власні сили, терплячий учитель і маленькі щоденні успіхи мають набагато більшу силу, ніж будь-який ген.

Бо зрештою, формули — це лише мова світу, а зрозуміти її може кожен, хто не боїться зробити перший крок.

Читайте також