Коли інтернет перестає бути нейтральним: що насправді означають тисячі заблокованих сайтів в Україні

01.02.2026

109

За даними uablocklist у 2025 році в Україні було заблоковано понад 33 тисячі сайтів. Ніби суха статистика. Насправді – зріз того, як виглядає цифрова небезпека в умовах війни і чому питання медіаграмотності давно перестало бути «додатковою навичкою».

Переважна більшість обмежених ресурсів – нелегальні онлайн-казино. Але за межами грального сегмента – значно тривожніша картина: проросійська пропаганда, псевдомедіа, шахрайські сервіси, книжкові сайти з російським контентом, платформи зі схемами ухилення від мобілізації, продажем фальшивих документів, піратські медіасервіси тощо.

Це не «інтернет десь там». Це – простір, у якому щодня перебувають діти, підлітки, батьки, вчителі.

Небезпека, замаскована під нормальність

Особливо показовою у 2025 році стала хвиля блокувань псевдоукраїнських новинних сайтів. Вони копіювали дизайн локальних медіа, писали «мовою фактів», але системно просували меседжі про «втому від війни», дискредитували ЗСУ, посіяли недовіру до держави.

Це класичний приклад того, чому медіаграмотність – не про перевірку заголовків, а про вміння бачити:
– хто стоїть за контентом,
– на яку емоцію він тисне,
– яку поведінку намагається сформувати.

У 2025 році було заблоковано майже 200 сайтів, пов’язаних із такими інформаційними атаками. І йдеться лише про ті, що вдалося ідентифікувати.

Коли «побутові» сайти стають загрозою

Окремі категорії блокувань можуть здаватися далекими від освіти – онлайн-алкоголь, тютюн, піратські кіносайти. Але саме вони формують звичку нормалізувати порушення: «нічого страшного», «усі так роблять», «це ж просто зручніше».

Те саме з сайтами, які продавали «довідки», «водійські права без іспитів» чи «виїзд за кордон під ключ». За рік таких ресурсів заблокували десятки, але логіка споживання нікуди не зникає, якщо її не проговорювати.

Для школи й родини це питання не закону, а цінностей і відповідальності.

Чому це важливо для освіти

Піраміда Маслоу під час війни справді перевертається. Безпека вже не завжди гарантована – зате цінності, критичне мислення й здатність робити усвідомлений вибір стають опорою.

Блокування сайтів – це не про заборони.
Це сигнал, що:
– інформаційна війна триває,
– нейтрального контенту стає менше,
– відповідальність за споживання інформації дедалі частіше лягає на людину.

А отже, медіаграмотність — це не шкільний предмет, а життєва навичка.

Що з цим робити

Для освітнього середовища відповідь проста й складна водночас:
– говорити з дітьми не лише про «фейки», а про мотивацію контенту,
– вчити бачити маніпуляції, а не лише помилки,
– пояснювати, чому деякі ресурси зникають з доступу і що стоїть за цими рішеннями.

Бо в умовах війни передбачувана небезпека – це вже форма захисту, а знання – спосіб повернути контроль там, де його бракує.

Читайте також