Діти розучуються читати вдумливо: тривожний сигнал PISA-2025

Результати PISA-2025 показали не лише чергове падіння балів із читання. Дослідники помітили значно тривожнішу тенденцію: підлітки дедалі частіше поспішають із відповіддю, не дочитують і не осмислюють інформацію достатньо глибоко. В Україні проблема читання особливо гостра: 45% 15-річних не досягають навіть базового рівня.

Міжнародне дослідження PISA-2025 принесло освітянам новий привід для занепокоєння. За десять років середній результат із читання у країнах OECD знизився на 28 балів. За приблизними оцінками OECD, це відповідає близько півтора року навчання.

Причому читання втратило більше, ніж математика чи природничі науки. І проблема вже не лише в тому, скільки книжок читають сучасні підлітки. Змінюється спосіб, у який вони працюють із текстом.

Покоління "поспішних читачів"

У PISA-2025 дослідники звернули увагу на так званих hasty readers – поспішних читачів.

Йдеться про учнів, які витрачають на завдання надзвичайно мало часу й дають неправильну відповідь – фактично відповідають швидше, ніж зазвичай потрібно навіть сильному читачеві, щоб уважно прочитати й осмислити текст.

Частка таких учнів помітно зросла.

У спеціальному тесті на швидкість і точність читання частка "поспішних читачів" у країнах OECD збільшилася приблизно з 7% у 2018 році до 11% у 2025-му. Водночас частка точних і швидких читачів скоротилася приблизно на сім відсоткових пунктів.

Цікава й інша деталь. Учні стали рідше залишати складні завдання без відповіді – натомість частіше давали швидку неправильну відповідь.

А в міру проходження тесту результати погіршувалися: у пізніших частинах завдань із читання падіння було сильнішим, ніж на початку.

OECD припускає, що це може свідчити не лише про проблеми безпосередньо з читанням, а й про зниження уваги, наполегливості або готовності докладати зусиль, коли завдання стає складним.

Ми читаємо більше текстів, але інакше

Парадокс сучасного підлітка полягає в тому, що він навряд чи читає мало в буквальному сенсі.

Повідомлення в месенджерах, дописи, коментарі, підписи до відео, результати пошуку, новини, чати зі штучним інтелектом – текст супроводжує дитину практично весь день.

Але читати багато тексту і вміти довго працювати зі складним текстом – не одне й те саме.

Ще PISA-2018 показувала зміну читацьких звичок: порівняно з 2009 роком більше хлопців і дівчат повідомляли, що читають лише тоді, коли мусять. Знижувався інтерес до читання для задоволення, діти рідше читали художні книжки, друковані журнали й газети та частіше взаємодіяли з текстом онлайн.

У 2025 році цифрове життя стало ще інтенсивнішим. Порівняно з 2022 роком зросла частка підлітків, які проводять понад годину на день у соціальних мережах або грають у відеоігри.

Дослідники наголошують: ці дані не доводять, що саме соцмережі спричинили падіння читацької грамотності.

Проте OECD звертає увагу на ширшу зміну середовища, в якому дитина читає. Цифрові тексти часто передбачають вибіркове читання, швидке перемикання уваги, пошук конкретної інформації та переходи між різними завданнями. Натомість тривале зосереджене читання потребує іншої поведінки.

Тож проблема може звучати парадоксально: сучасна дитина постійно читає, але дедалі рідше читає довго і вдумливо.

Чому це особливо важливо в епоху штучного інтелекту

Уміння читати сьогодні – це вже далеко не лише здатність зрозуміти сюжет оповідання чи знайти потрібне речення в параграфі.

Сучасна читацька грамотність передбачає здатність працювати з кількома джерелами, оцінювати інформацію, бачити суперечності, відрізняти факт від думки, визначати надійність джерела та робити власні висновки.

Саме ці навички стають критичними у світі, де частину інформації для людини вже генерує штучний інтелект.

OECD називає падіння результатів із читання особливо тривожним саме тому, що слабшають уміння, потрібні для пошуку, оцінювання, інтерпретації та осмислення інформації.

І тут виникає новий освітній парадокс.

Що легше дитині отримати готове резюме книжки, пояснення складного абзацу або відповідь на запитання від ШІ, то важливішою стає її власна здатність зрозуміти: чи правильна ця відповідь узагалі.

В Україні читання – найслабша з трьох основних галузей PISA

Для України результати особливо тривожні.

Середній результат українських підлітків у PISA-2025 становив:

• 448 балів із природничо-наукових дисциплін;

• 431 бал із математики;

• 418 балів із читання.

Саме читання стало галуззю з найбільшим відставанням України від середнього результату країн OECD – на 43 бали. МОН оцінює цей розрив приблизно у два роки навчання.

Ще промовистіший інший показник.

45% українських 15-річних не досягли базового, другого рівня читацької грамотності.

Другий рівень PISA – це не читання складної філософської літератури. Учень на цьому рівні має, зокрема, бути здатним визначити головну думку тексту середньої довжини, знайти інформацію за заданими критеріями та осмислити мету й форму тексту, коли завдання прямо спрямовує його на це.

Базового рівня або вище в Україні досягли 55% учасників дослідження. Середній показник OECD – 69%.

А найвищих, п'ятого або шостого рівнів, із читання в Україні досяг лише 1% учнів проти 6% у середньому в OECD.

На цих рівнях підліток уже здатен працювати з довгими текстами, розуміти абстрактні або парадоксальні ідеї та розрізняти факти й думки, спираючись не лише на прямі твердження, а й на приховані сигнали в самому тексті та джерелі інформації.

Особливо погіршуються результати хлопців

Є ще один сигнал, на який варто звернути увагу українським батькам і школам.

Саме читання демонструє найбільший гендерний розрив серед основних галузей PISA в Україні.

Щобільше, загальний результат України з читання між 2022 і 2025 роками статистично значущо не змінився, але результати хлопців продовжили погіршуватися.

Це означає, що питання "як повернути хлопців до читання" вже варто розглядати не як дискусію про любов до книжок, а як проблему освітніх результатів.

Чи винен у всьому смартфон

Було б дуже спокусливо завершити цю історію простою рекомендацією: забрати телефон і дати дитині книжку.

Але дані PISA не дозволяють зробити такий прямий висновок.

Цифрові пристрої самі по собі не є ворогами навчання. PISA-2025 показує, що помірне використання цифрових інструментів для навчальних завдань може бути пов'язане з кращими результатами. Натомість надмірне використання та використання гаджетів для розваг під час навчання пов'язані з гіршими показниками.

Проблема, видається, не в самому екрані, а в режимі уваги, який поступово стає звичним.

Прочитати заголовок. Пробігти очима перший абзац. Перемкнутися на повідомлення. Подивитися відео. Повернутися. Запитати ШІ, про що цей текст.

Такий спосіб споживання інформації прекрасно працює, коли потрібно швидко зорієнтуватися. Але він не тренує здатності двадцять чи тридцять хвилин утримувати увагу на складному матеріалі.

А саме ця здатність залишається необхідною і для навчання, і для роботи, і – дедалі більше — для того, щоб не загубитися в інформаційному шумі.

Що можуть зробити школа і батьки

Можливо, нам варто перестати вимірювати читацьку культуру дитини лише кількістю прочитаних книжок.

Не менш важливим стає глибоке читання.

Це може бути книжка, велика стаття, науково-популярний текст чи навіть якісне журналістське розслідування. Важливо, щоб дитина регулярно мала справу з текстом, який не можна "просканувати" за двадцять секунд.

Після нього корисно не запитувати лише: "Про що ти прочитав?"

Набагато цінніші запитання:

Чому автор так вважає?

Якими аргументами він це доводить?

Де тут факт, а де думка?

Чи можна довіряти цьому джерелу?

Що в тексті суперечить тому, що ти знав раніше?

З чим ти не погоджуєшся і чому?

Іноді корисно просто дати дитині складний текст і не поспішати її рятувати – не переказувати зміст, не шукати коротше пояснення, не просити ШІ зробити summary.

Бо зусилля, потрібне для того, щоб перечитати незрозумілий абзац, повернутися назад, зіставити факти й нарешті самому зрозуміти думку автора, – це не перешкода навчанню.

Це і є навчання.

Читання стає не менш, а більш важливим

Після появи генеративного ШІ може здаватися, що здатність самостійно опрацьовувати великі обсяги тексту поступово втратить значення. Машина прочитає, скоротить, пояснить і знайде потрібне.

PISA-2025 підштовхує до протилежного висновку.

Що більше інформації створюють алгоритми і що швидше вона потрапляє до людини, то важливішою стає здатність не поспішати з висновком.

Прочитати. Зрозуміти. Перевірити. Зіставити. І лише потім відповісти.

Можливо, саме ця навичка стане однією з найцінніших компетентностей покоління, яке дорослішає разом зі штучним інтелектом.

Читайте також

5 причин, чому нонфікшн допомагає дітям закохатися в читання

Зумери повертаються до паперових книжок: що відбувається з читанням молоді в Україні та світі

Джерело фото Depositphotos

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram