Чи мають діти прибирати в школах та на пришкільних ділянках? За законом, відпрацьовувати чи брати участь у суботниках діти не зобов’язані. Однак усі звикли до того, що в більшості класів є чергові, які миють дошку чи замітають підлогу. Дізналися, як до цього ставляться в інших країнах.
Японські учні щодня після уроків повністю самостійно прибирають школу: класні кімнати, коридори, актові зали і навіть туалети. Участь у цьому беруть не лише чергові, а й усі діти в кожному класі. Прибиральників у місцевих школах немає зовсім.
Японці вважають, що це один з методів виховати в дітей відповідальність за покладену на них роботу, спосіб навчити працювати в команді та піклуватися про оточуючих.
Вчителів підтримують і місцеві психологи: мало хто захоче приліпити жуйку під парту чи обмалювати стіни, коли знає, що сам же буде все це чистити та мити після уроків.
Залучати до прибирання дітей у Сінгапурі почали минулого року, коли міністерство освіти ухвалило рішення з цього приводу. Проте адміністрація шкіл самостійно визначає, як діти виконуватимуть цей обов’язок.
Наприклад, у деяких школах це може бути просто чергування в класі на перервах чи прибирання в їдальні після обіду. А в інших — повне прибирання класних кімнат і коридорів після занять.
У молодшій школі прибирання часто перетворюють на захопливі квести. Діти разом з учителями не просто миють столи чи поливають квіти, а розгадують при цьому загадки, співають, танцюють чи навіть шукають «заховані скарби».
Місцеві освітні експерти кажуть, що прибирання — хороший спосіб дати дітям практичні навички, які підготують їх до дорослого життя.
У школах Південної Кореї працюють прибиральники, однак учні зобов’язані їм допомагати.
Здебільшого, школярам доручають прибирання шкільного подвір’я, догляд за навчально-дослідними ділянками, прибирання класів. Однак за порядком у туалетах, їдальні, спортзалі та на стадіоні слідкують прибиральники.
Перед початком навчального року батьків просять придбати та принести до школи рукавички для прибирання, пакети для сміття та вологі серветки.
Старшокласники повинні працювати в парах з молодшими школярами. А учні середньої школи ще й мають обов’язково відпрацювати на заходах з благоустрою міста. Зазвичай — 16 годин на рік.
У фінських школах учні не мають обов’язків з прибирання, однак виконують практичні роботи, на яких вчаться мити, пилососити, чистити, замітати та прати.
Учням дають усі необхідні знання з цих тем на уроках господарювання. А щоб закріпити теорію на практиці, можуть долучати дітей до нескладних робіт у школі.
Дітям пояснюють, що вони повинні вміти створювати комфортні умови для навчання й життя.
Шведи проти того, щоб змушувати дітей прибирати в школах. Вчителі і батьки тут вважають, що це може позбавити дітей щасливого дитинства. Отож на перервах та після уроків діти можуть відпочивати, гратися на вулиці та розважатися так, як забажають.
У Швеції впевнені, що привчати дітей до порядку та чистоти дорослі мають лише власним прикладом.
Так, раз на рік у школах проходить «велике весняне прибирання», коли шкільні подвір’я приводять до ладу після зими. Однак працюють там, в основному, вчителі та адміністрація. Для дітей це більше пікнік, де вони просто грають на свіжому повітрі.