Одна усмішка стимулює людський мозок так само, як отримання 16 тисяч фунтів стерлінгів готівкою – такого висновку дійшли британські дослідники. А ще усмішку можна прирівняти до 2000 плиток шоколаду. Лише оцінивши усмішки студентів на фотографіях у старому альбомі, дослідники університету Берклі змогли передбачити, наскільки благополучними вони стануть, яким буде їхнє подружнє життя і як вони будуть впливати на інших. Рон Гутман, засновник додатку про здоров’я HealthTap ділиться вражаючими результатами досліджень про силу усмішки.
Буддійський монах, автор і фотограф Метью Рікард, якого називають «найщасливішою людиною світу», переконаний, що можна навчити себе бути щасливим. Щоправда, потрібно буде приділити чимало часу для тренування розуму, але саме від цього залежить якість життя. Ідея такого тренування полягає в тому, що людина не може одночасно відчувати любов і ненависть. Тому Рікард пропонує навчати себе керувати емоціями – замість заздрощів радіти, а бажання володіти змінювати на відчуття внутрішньої свободи. А ще розкриває секрет антидоту до будь-якої емоції.
Насправді, ми маємо набагато більше влади над емоціями, ніж вони над нами. До такого висновку дійшла професорка психології Північно-Східного університету Ліза Фельдман Баретт. Наші емоції – це не результат роботи мозку за чіткими схемами, а передбачення на основі попереднього досвіду. До того ж, на емоції можна впливати, просто змінивши «інгредієнти», які наш мозок використовує для їх створення. Наприклад, хвилювання перед відповідальним тестом чи виступом може викликати тривогу, але те саме відчуття ми здатні трансформуватися в рішучість. Дослідниця переконана, що стати архітектором власних емоцій може кожен, потрібно лише трохи практики.
Когнітивна дослідниця Ненсі Еткофф розкриває секрети нової науки про щастя і пропонує подивитися на нього як на систему бажань та задоволень, які постійно рухають людину вперед. А на емоції – як на готовність системи впливати на наші рішення та сприйняття. Також Еткофф пояснює, чому ми народжені шукачами задоволень і яким чином активна співпраця та спілкування з іншими можуть зробити нас щасливішими.
С’юзен Девід, дослідниця психології з Гарвардської медичної школи, пропонує дозволити собі не бути позитивним. Справа в тому що негативні емоції, які ми регулярно приховуємо та ігноруємо, стають тільки сильнішими, а внутрішній біль рано чи пізно виходить назовні та негативно впливає на всі сфери життя. С’юзен розповідає, чому важливо правильно розпізнавати всі свої емоції та приймати їх.
Вчені Міннесотського університету виявили, що зв’язок малюка з мамою впливає на майбутню успішність дитини. А здатність зберігати спокій при невдачах, правильно оцінювати свої сили та вміння працювати в команді може стати в житті ціннішим, ніж рівень IQ. Американський соціолог і журналіст Девід Брукс на прикладах досліджень та власних спостережень розповідає, чому для успішного і змістовного життя когнітивні та емоційні навички важливіші за розумові здібності.
У 12 столітті трубадури вважали, що причиною позіхання є сильна закоханість, а в 16 столітті побутувала думка, що для досягнення успіху необхідно бути сумним. Аби навчитися краще сумувати, люди навіть читали книжки, які пропонували списки причин бути розчарованим. А в 17 столітті класифікували нову хворобу – ностальгію, яка приводила до смерті та певний час вважалася імунною. Дослідниця історії культури Тіффані Вот Сміт пропонує екскурс в історію людських емоцій.
Автор: Юля Беба