Одного разу моя шестирічна донька ніяк не хотіла зранку застеляти ліжко.
Крики, ультиматуми чи підкуп – інструменти, до яких колись вдавались мої батьки – не використовую. Ну, майже;)
Я намагалась їй пояснити, чому це важливо, але це було не переконливо, бо ніхто у кімнату не заходить, речі від цього не псуються, ввечері знову лягати.
Дивіться найповніший каталог незалжених навчальних закладів України. Тут ви зможете підібрати найкращий заклад для вашої дитини
Я вирішила погуглити, як мудрі люди радять зацікавлювати дітей застеляти ліжко.
У першій же стрічці пошуку побачила цікаві поради "чому важливо застеляти ліжко", так і прямо протилежні "чому цього не варто робити і вчити цьому дітей, бо постіль провітрюється і т.д".
Таких прикладів різних поглядів до усталених речей у сучасному житті я зустрічаю безліч: сироїди критикують молоко, прихильники Аюрведи його вважають дуже цінним; одні автори книг закликають займатись спортом, інші видають книги "Лінуйся" і пропонують жити розмірено без напруги; хтось рекомендує тримати робочий стіл у порядку, інші говорять про ресурс творчого безпорядку.
Це і є перший тренд в освіті:
Замість створення одного для всіх, стандартизації, приходить унікальність, індивідуальний підхід, поліваріативність, розуміння, що "кожному – своє".
Кілька років тому один з найпопулярніших спікерів TEDx Кен Робінсон "зірвав" інтернет виступом "Школа вбиває творчість", і наголосив як важливо кожну дитину розвивати згідно її покликання.
Однак, український педагог Микола Гузик ще на початку 90х створив в Україні "Школу талантів" (єдина державна експериментальна школа у нашій країні).
На його думку, існує вісім основних типів талантів:
– академічний (талант до наукової діяльності),
– художньо-естетичний,
– ручний,
– спортивний,
– соціальний (талант доглядати за іншими людьми),
– візуально-стратегічний (талант управлінця),
– духовний (талант проповідників) та
– універсальний (талант до всього).
При вступі у школу таланти визначають і дають змогу розвиватись кожному учневі згідно нього, засвоювати предмети в різному об’ємі.
У процесі навчання діти з різними талантами об’єднуються у групи і працюють над проектами. Наприклад, хороший фізик, художник та потенційний літератор разом створюють газету про закони всесвітнього тяжіння. Або скрипачка за допомогою учня-хіміка може виразити хімічні реакції в музиці.
Кожен вивчає світ через призму свого таланту, обираючи свій темп вивчення. Наприклад, можна достроково перейти у наступний клас, до того ж – з окремих предметів.
Трендом нашого часу є свобода вибору. Ми маємо змогу вибирати час навчання, свій темп освоєння матеріалів, підручники. У цьому нам допомагають технології та методики – змішане навчання, дистанційне, E-learning, МООС курси.
Інтроверти чи діти з обмеженими фізичними або фінансовими можливостями можуть навчатись онлайн.
Адаптивність освіти передбачає можливість вибору учнем, а згодом і студентом, оптимальних, особисто для нього, інструментів навчання, вибору предметів і обсягу отримуваних знань.
Яскравий приклад – курси Pearson MyLab, які містять алгоритми, що адаптують курс до потреб кожного учня, його сильних і слабких сторін. Адаптивність підвищується за рахунок використання аудіоматеріалів, навчального відео, різних тестів.
У Європі ведуться розробки нових платформ, які збирають дані про людину в інтернеті та формують індивідуальний курс, враховують специфіку сприйняття, сферу інтересів та професійний досвід.
Нині ми отримали змогу вибирати школу – традиційну, альтернативну, перейти на домашню форму навчання або узагалі відмовитись від традиційної форми навчання – "анскулінг", а вчитись природно від потреб у ході життя.
Вибирати можемо і педагогів. У найближчому майбутньому завдяки технологіям, онлайн курсам та різновіковому навчанню – педагоги будуть подібні до зірок шоу-бізнесу і збиратимуть "стадіони".
На думку співзасновниці Центру інноваційної освіти "Про.Світ" Юлії Баранник, наступна революція у навчанні має стосуватися саме переосмислення ролі вчителя, який нині в Україні не в фаворі.
Кардинально переосмислено поняття "помилки". Сьогодні помилка – цінний досвід, а не причина занижувати оцінку. Перед нами стоїть невідоме майбутнє, тому сучасний світ – це світ експериментів і винаходів, де без помилок і проб не обійтись.
Ми змінюємось, а відтак змінюється і простір навколо нас – шкіл, садочків, бібліотек та аудиторій.
На зміну прибитим до підлоги партам з’являються меблі-трасформери, змога вільно рухатись, сидіти по колу чи в рядочок, різні тематичні простори для руху чи відпочинку, яскраві кольори в оздобленні, меблі з екоматеріалів.
Вперше про виховання свободою заговорив ще 100 років тому Олександр Нілл, засновник найпопулярнішої та найстарішої альтернативної школи у світі – Саммерхіл (Британія).
У цій школі працює учнівське самоврядування і діти самі приймають рішення чому і коли вчитись.
За цим принципом в Україні розвивається школа "Зелене плем’я", яка навчає дітей влітку на мистецькому хуторі "Обирок".
Ще більше свободи пропонує українська школа-парк Dixi, що вже переросла у мережу навчальних закладів: відмова від обов’язкових навчальних занять, від вікового поділу в навчанні і майже повністю від оцінок.
Прогресивні та думаючі люди перестали гнатись за збагаченням.
Вони готові вибирати менше житло (та і ціни за газ, воду та електроенергію цьому сприяють), відмовляються від надлишку їжі, від телевізорів, адже все необхідне можна почерпнути в інтернеті.
Вони вчаться давати друге життя речам (спільнота "Емаус", "Дарудар", сторінки у соцмережах "Віддам за дякую", обмін речами і т.д.), набирає популярності мистецтво ресайклінгу, відновлюються старі ремесла.
Це другий тренд. Він продиктований самим життям, в іншому випадку планета Земля просто вичерпає свої ресурси та потоне у смітті.
Та мова йде не лише про матеріальне. Ми переходимо від безмірного споживання інформації чи знань до їх відбору та фільтрації. Цінним стає фокус уваги, відсіювання зайвого, вміння перебувати "тут і тепер", приймати рішення усвідомлено.
І тому у топ 10 пріоритетних навичок у 2020 році входить критичне мислення, розвиток емпатії, креативність. Популярним у школі стає сократівський метод навчання, або "філософія для дітей", що навчає концентруватись на формуванні сильних суджень.
А творчість стає людською перевагою у конкуренції з роботами та штучним інтелектом.
У багатьох напрямах освіта вже піддалась дії демонетизації, оскільки більшу частину інформації, яку можна вивчити у різних навчальних закладах, вже доступна безплатно онлайн Coursera, Khan Academy, Гарвард, MIT та Стенфорд – пропонують тисячі годин якісної освіти онлайн, доступну будь-якій людині на планеті при наявності інтернету.
У знаннях важливим стає не кількість, а якість.
Який зиск з професора з трьома освітами, який продає на базарі, бо не вміє конвертувати свої знання?
Який сенс знати, коли відмінили кріпацтво, якщо не вмієш побудувати стосунки з протилежною статтю?
У якийсь момент люди зрозуміли, що розум дуже нас обмежує – паттернами, стереотипами, логікою про те, що можливо, а що ні.
Серце, інтуіція – знають більше і не визнають жодних меж.
Ми ж на порозі абсолютно нової епохи і розрив шаблонів необхідний для нових рішень.
"Мудрість всередині нас", – кажуть гуру і мають рацію.
От наприклад, Пауло Коельо. Він завжди хотів писати, та батьки апелювали до його голосу розуму: "Не заробиш на життя тою писаниною". І змусили його вступити на юридичний факультет. Та він кинув навчання, якийсь час дописував у журнали, а в 40 років написав свій перший бестселер і заробив більше, ніж аби працював юристом все життя.
Чи Девід Коперфілд. Батьки жахалися від думки, що син хоче займатись фокусами. Втім чоловік став чи не найвідомішим фокусником планети.
Руйнує шаблони і Нік Вуйчич. Нема ніг, нема рук, але є бажання і воно творить дива.
Відтак, прогресивні освітні проекти націлені на те, аби діти напрацьовували свої технології навчання і перевершували вчителів.
Наприклад, експеримент Сугати Мітри "Школа у хмарах". Дітям в індійській глибинці в дворі встановили комп’ютер з інтернетом і дали завдання. Спрацював азарт та цікавість і діти самотужки вивчили більше, ніж від них очікували. Нині Сугата Мітра працює над поширенням власного досвіду в світі.
Інший популярний нині підхід до навчання – стимуляція думання – методика ТРИЗ. Абревіатура походить від російських слів – "теория решения изобретательских задач". Це наука про те, як вирішувати проблеми.
Відтак, на зміну педагогам приходять тьютори, ментори, коучі.
Найефективнішим способом навчання стає навчання запитаннями. Коуч стимулює думати, направляє, оптимізує процес, але відповіді шукає сам учень.
Тепер діти – не пуста посудина, яку треба наповнити, а насіння, у якому вже закладена програма, треба лиш здобрювати грунт та поливати.
Можна навчатись у мудрих людей, але свій авторський шлях збудуєш, коли слухатимеш себе, своє серце.
Про це говорив Григорій Сковорода: "Пізнай себе і ти пізнаєш весь світ".
Це стверджує Далай Лама: "Мир у світі починається з миру в голові".
Те, що ми бачимо навколо, відображення того, що відбувається всередині нас. Воно наш вибір.
Відтак, нині зміст став важливішим форми, педагоги цінніші за школи, навички важливіші за диплом.
Змінилась ціль навчання – не передача знань, а навики жити, бути щасливим. І про це говорять діти на різноманітних конференціях.
ВІДКРИТІ КОРДОНИ
Відкрились кордони фізично і всередині себе. Ми руйнуємо умовності, нехтуємо правилами заради розширення кордонів, свідомості та можливостей.
Світ став доступнішим, зокрема і завдяки технологіям та інтернету, є безліч варіантів мандрувати, комунікувати, обмінюватись досвідом, єднатись навколо спільних ідей, зокрема й освітніх, бути на лекціях педагогів з різних країн світу; руйнувати міфи щодо рас, статей, віросповідань.
Люди формують власні враження, а тому вже не підпадають під вплив ієрархічних політичних структур чи маніпуляцій. Це шлях до усвідомленості та свободи.
Навчання вийшло зі стін шкіл – ми вчимось, читаючи цікаві пости у соцмережах, переглядаючи YouTube-канали, блоги, граючи інтелектуальні ігри у компаніях чи за комп’ютером. І все життя навколо нас стає для нас уроком, при бажанні це помічати і робити висновки.
Вивчення мов виходить у пріоритет, хоча найпрогресивніші люди вчаться знаходити спільну мову без слів або створюючи свої знаки порозуміння. Мова мистецтв, танцю, тіла не потребує перекладу.
Це не про матріархат) Світ з чоловічого, де правили цілі, боротьба, конкуренція, накази та покарання, змінюється на жіночий, де процвітають стратегії win-win, взаємодопомога, волонтерство та крауфандинг.
Людство зрозуміло, що все навколо взаємопов’язане. І "змах крил метелика в Австралії може спричинити цунамі в Таїланді".
Навіть бізнес зрозумів, що "той, хто отримує – залежить, хто віддає – не залежить".
Прецедент: Ілон Маск безкоштовно віддав доступ до патентованих технологій своєї компанії, бо розуміє серйозність викликів перед світом у зв’язку з "вуглецевою кризою".
Світ не поділений, а цілісний. Тому вивчаємо його не уроками, а проектами. Ведучим є тренд STEAM (S – science, T – technology, E – engineering, A – art, M – mathematics) – навчання у міждисциплінарному та прикладному підходах. Це поєднання критичного мислення, дослідницьких компетенцій і навиків роботи в групі.
Жінка – це народження нового. Нині народжується багато свіжих ідей, методик, стартапів.
Лаурін Пауел Джобс, дружина Стіва Джобса, запустила проект для підтримки освітніх стартапів, і цей процес уже назвали освітньою революцією в Америці.
З’явились спеціальні компанії, що допомагають освітнім стартаперам. Наприклад, The Tiny School Project у США. Організація пропонує потенційним засновникам інноваційних шкіл менторство та "стартап-підхід" у створенні нової школи.
Що це означає?
Розпочинати із крихітного пілотного проекту для кількох учнів, які навчатимуться увечері або у вихідні. Якщо ж це спрацьовує, проект масштабують до 10-15 учнів та випробовують протягом 2-12 місяців у позиченому чи орендованому приміщенні. І тільки в тому випадку, якщо концепція нової школи витримає всі випробування на практиці, її запускають як повномасштабний проект.
Серед навчальних закладів, що розпочали роботу завдяки цьому підходу – NOLA Micro Schools. У цих школах дітям допомагають зрозуміти своє покликання за допомогою комбінації проектів, що схожі на квести, сократівського методу та навчання у професіоналів.
Інший приклад – Noble Minds Institute – школа для дітей з емоційними та поведінковими проблемами.
Ще один інноваційний навчальний заклад, створений завдяки цьому методу – Rooted School. Учителі цієї школи намагаються прив’язати знання, що набуваються школярами впродовж навчання, до їх практичного застосування в дорослому житті: алгебру — до створення додатків для мобільних пристроїв, вивчення рідної мови — до створення ефективних маркетингових кампаній в соціальних мережах тощо.
Україна теж має чим похвалитись – є такі освітні стартапи як Спільношкола, Школа-парк Dixi, БеркоШко, Скворечник, Школа талантів, Соняшник.
Так видається, що ми входимо в епоху Творців, людей, що самі творять зміни і створюють свій світ.
В Україні найчіткіше цей перехід можна помітити у час Євромайдану. Українці, які довший час відчували себе жертвами в силу різних історичних подій, раптом вирішили самі творити свою долю.
Люди наче прокинулись зі сплячки, перестали чекати Месії і почали самоорганізовуватись.
Євромайдан приніс перемогу і початок боротьби старих та нових цінностей, а "найпотужніша зброя для зміни світу – освіта", сказав колись Нельсон Мандела.
Отож, наші діти стали нашими найкращими вчителями, бо найкращий вчитель не той, що щось знає і про це розповідає, а той, який створить умови аби учень сам дуже захотів зрозуміти та навчитись.
А ще освіта нового покоління змусила нас почати краще розуміти себе, активувала процес самопізнання.
У нашій країні ще дуже багато тих, що й досі ниють та нарікають, але зміни вже розпочались і "свободу не спинити". Справжні зміни вибудовуються зсередини на зовні, а втілюються знизу вверх.
Тому нинішні реформи, як пошук ідеальних державних стандартів, підручників і т.д. мені видаються неефективними.
Натомість ефективними були б такі основні чотири напрями:
Підготовка педагогів має стати короткотерміновою та інтенсивною, адже сучасні педагоги стають тьюторами та менторами, освітні методики постійно вдосконалюються.
Така освіта стане доступною для батьків, що готові взятись за самоорганізацію навчання для своїх дітей та галузевих фахівців, що готові ділитись знаннями. Діти отримають зіркових педагогів, з яких зможуть зчитувати лідерство, життєлюбство та бажання вчитись.
Педагогіка – енергозатратна, а тому це не обов’язково має бути справою на все життя.
Всестороннє сприяння з боку держави для організації екстерну, дистанційної форми навчання та самоорганізації шкіл.
Це виховує самоорганізацію, відповідальність та залученість громадян, популяризуватиме сам процес навчання.
Щоб допомогти ентузіастам класно б створити інтернет платформу, де б зацікавлені могли обмінюватись досвідом та отримати вичерпну інформацію при бажанні займатись якимось освітнім процесом.
Цінним також є регулярне проведення конференцій на кшталт ТЕDх з метою чути дітей та експериментаторів в освіті.
Вже нині успішним майданчиком для обміну досвідом серед тих, хто змінює освіту – батьків, педагогів, діячів – є подія "Діти. Освітній експеримент", що цьогоріч вже вдруге у липні пройшла на мистецькому хуторі Обирок.
Ми ставимо собі за мету вчити дітей лідерству, відповідальності, організованості, мислити критично, а тому і учні і батьки мають отримати право вибирати вчителя (здорова конкуренція для вчителів, повага до обраних), вибирати рід занять для дитини та підручники.
Як вчитель перетворюється у тьютора, так і МОН має перетворитись з органу, що наказує, в координатора процесу освітніх змін.
Біофізики кажуть, що Земля перейшла у новий вимір, матерія змінились, а тому ми тепер живемо у світі, де особливої сили набрали думки і слова.
Отож, думайте про те, якою ви хочете бачити школу для своїх дітей, мрійте про їхні успіхи, говоріть про те, що для вас важливе і творіть нову реальність. Нині можливо все.