«Я не піду до школи»: альтернативна освіта в Україні

Для сина Анастасії Леухіної звичайна школа закінчилася після третього класу. От уже 4 роки він навчається вдома. Встигає ходити на плавання, важку атлетику, грає на фортепіано і трубі. Вивчення шкільного матеріалу займає 4-5 годин на день.

Анастасiя Леухіна - одна з організаторів сімейного табору «Освітній експеримент», який влітку збирає батьків, дітей, вчителів з різних куточків України для того, щоб поділитися своїм досвідом та ідеями щодо альтернативної освіти, а також разом думають над створенням нових проектів.

Покинути стіни традиційних шкіл зазвичай батьків змушують кілька головних аспектів, розповідає Анастасія:

1. Зміст. Процес навчання фокусується на шаблонах, якими вчать мислити дитину.
2. Дисципліна. Діти опиняються в ролі пригніченої категорії, якою керують вчителі, фактично виховуючи солдатів.
3. Незалученість батьків до процесу. Адміністрація школи не радиться, а наказує. Батьки сліпо виконують, не вміючи або ж не бажаючи відмовляти.
4. Марнування часу. Великі перерви, перегляд мультиків на заняттях, походи на платні події (вистави, кіно) за рахунок навчального процесу.

Якщо ви сумніваєтеся у тому, що хочете віддати свою дитину до традиційної школи, — думати про альтернативу варто заздалегідь. Якщо вашій дитині 1 вересня — до школи, то літо — час на те, аби підшукати саме ваш варіант. З-поміж чого можна обирати в Україні?

— ПРИВАТНІ ШКОЛИ З РІЗНИМИ МЕТОДИКАМИ. Зазвичай вони побудовані, як бізнес — ви отримуєте хороший сервіс, але загалом підходи схожі з традиційними — наприклад, та ж сама дисципліна. Приватних шкіл, у порівнянні з іншими країнами в Україні небагато — близько 1% від усіх загальноосвітніх закладів. Чверть з них зосереджені в Києві.

— МІКРО-ШКОЛИ, які офіційно функціонують, як громадські організації, але не мають ліцензії МОН на проведення освітньої діяльності. Переважно до такого вдаються групи ініціативних батьків-однодумців, які бажають самі організовувати навчальний процес для власних дітей. Але атестації здавати все ж доведеться.

— СІМЕЙНА ОСВІТА. Або так званий homeschooling. Чому так званий? Бо в українських реаліях це звичайне дистанційне навчання — щомісяця дитина атестується з усіх необхідних предметів у закріпленій за нею школі; або ж екстернат — раз на рік у школі пишуться контрольні потрібні контрольні (можна за рік вивчати програми більше, аніж 1 класу). Займатися справжнім homeschooling-ом ви можете лишу у випадку, якщо закріпитесь за єдиною в Україні школою, де сімейну освіту практикують як експеримент — Переяслав-Хмельницька школа Київської області. У цього формату є одна важлива перевага — ви цілком можете самостійно формувати програму.

— ДЕРЖАВНА ШКОЛА З НЕТРАДИЦІЙНИМИ МЕТОДИКАМИ. Наприклад, з вальдорфськими класами. Таких в Україні три — в Києві, Дніпрі та Кривому Розі (окрім приватних). Формально це експерименти на базі шкіл. У таких класах учні самі собі малюють підручники, не отримують оцінок, багато часу тут приділяють музиці, вокалу, живопису.

Ріна Леонтьєва теж навчає свою дитину вдома. Окрім цього, вона вже багато років займається просуванням альтернативних методів освіти в Україні. Вони з донькою можуть вчитися в лісі, читати лежачи на дивані, або цілком відмовитися від шкільної програми на рік, займаючись виключно цікавими справами — вивчати історію, читати, програмувати… І при цьому ані трохи не відстати від однолітків у школі.

Ріна поділилася кількома порадами щодо того, коли і як потрібно дбати про освіту дитини.

• Йдіть за інтересами дитини. Починайте вчити тоді, коли їй цікаво. У 5 — 6 років людина починає розуміти світ, тож саме час дати базові знання з фізики та хімії.
• Ознайомтеся з альтернативоню освітою задовго до 1 вересня. Знайдіть контакти, познайомтеся.
• Прогляньте форми навчання і визначіться, яка з них вам підійде — дистанційна, екстернат, очне або ж заочне навчання. Чим вони між собою відрізняються можна почитати тут.
• Якщо ви обрали одну з альтернативних шкіл — домовляйтеся про атестацію з ними, а не окремо. Вони роблять це організованими групами і мають досвід спілкування з державними школами, де це відбувається.
• Домовлятися зі школою про атестацію варто, коли дитині виповнилося 6 років. Майте на увазі, що перелік шкіл, лояльних до охочих вчитися вдома обмежений. Тож ознайомтеся з ним і оберіть зручну для вас.
• Навчальні програми качайте з сайту Міністерства освіти, як і електронні підручники. Зазвичай такі програми містять базові знання, які цілком реально освоїти значно швидше, ані ж у класі, де з вашою дитиною вчаться ще 25 з різними способами мислення і методами засвоєння інформації.
• Не бійтеся, що без класичної школи ваша дитина виросте «асоціальним елементом». Колектив і соціалізація не мають нічого спільного. Як показують дослідження, хоумскулери рідше зневажають молодших, не бояться старших тільки тому що вони старші, а емоційно слабші діти захищені від зневажань і “буллінгу” однокласників.