Де реформа освіти точно переходить з папірцевих тез у реальність, то це на Маневиччині.
Одним із яскравих прикладів якісних змін є школа №1 імені Героя України Андрія Снітка у райцентрі, яку в народі називають «стара». Не за виглядом, а за віком, бо збудована найпершою в Маневичах, ще у 1955 році.
Нині вона виглядає зовсім по-новому: кольорові коридори, яскраві перші класи, а геометрію тут вчать через квести на комп’ютерах.
Фінська система освіти – одна з найкращих у світі. Колись ця країна мала низькі показники в сфері освіти, але за нетривалий проміжок часу створила феноменальне освітянське диво. У 1970-х роках у Фінляндії ухвалили закон про загальну обов'язкову середню освіту. Відтоді фінська модель освіти отримала статус «унікальної» в сфері освітньої культури та грамотності. За роки реформування освіти країна створила продуктивну систему викладання та навчання. Згідно з міжнародним дослідженням, яке раз у три роки проводить авторитетна організація PISA, фінські школярі показали найвищий у світі результат знань. Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про ратифікацію Угоди між урядом України та урядом Фінляндської Республіки про реалізацію проекту «Фінська підтримка реформи української школи». Це програма розвитку, що фінансується Фінляндією.
ЧЕРВОНИЙ – ЦЕ ЛЮБОВ…
Заходимо в 1-В клас. Саме перерва. Діти всі одягнені в червоне й наввипередки пояснюють, що це означає: любов, доброта, серце, успіх, тривога… Загалом, у класі вчаться 30 діток.
Вчителька 1-В Тетяна Чесак не перериває дружнього гамору, а береться дзвінким голосом пояснювати, що це у них тиждень початкових класів. Кожного дня тижня діти приходять одягнені в певному кольорі. Зробити тиждень «кольоровим» – ініціатива вчительки.
Кольоровим можна назвати не тільки цей тиждень. Весь клас – у яскравих барвах. Стіни – жовті, парти – зелені, а пуфики – різнобарвні. Директор Анатолій Артишук каже, що стільки кольорів – це додаткове навантаження на дітей, але їм від того цікавіше.
«Важливо не допустити хаосу. Щоб урок не перетворився на щось таке сумбурне: урок минув, а результату немає. Це ж тепер один з основних викликів: вміння не просто сприйняти інформацію і переробити, а відібрати, бо інакше погрузнеш у тому інформаційному болоті так, що не знатимеш за що хапатися», – пояснює він.
Кольоровий тиждень у школі, цього разу – червоний
Діти мають можливість пограти на перерві
Тетяна Чесак хизується дидактичним матеріалом. Показує прописи на магнітах, лего, палички Кюїзенера, математичний планшет, навчальний годинник і плазмовий телевізор.
«З 1994 року працюю в школі, я такого добра не мала. Технічне забезпечення незрівнянне: новий телевізор, новий принтер, ксерокс, ламінатор, ноутбук. Для мене це, як руки мої. Тому що, що я дитині на пальцях буду показувати, а що показати так – зовсім різні речі», – розказує Тетяна Чесак.
Чи не найбільше вчителька тішиться з лего. Каже, що так у дітей розвивається моторика пальців. Коли нещодавно вивчали тему космосу, то діти складали космічні ракети, а якось з жовтих фігур склали величезного смайлика. Вчителька згадує це й сама широко усміхається.
Від маневицького управління освіти школа отримала фінансування на всі необхідні для першокласників та їх розвитку іграшки
Відтепер іграшки у класі – це нормально
Тепер школу відвідувати веселіше, адже там вони можуть займатися своєю провідною діяльністю
«СЬОГОДНІ НЕ ВИЙШЛО, ЗАВТРА – БУДЕ»
Тетяна Чесак пропонує дітям повторити об’ємні фігури. Заняття не схоже на звичний урок. Парти розставлені абияк, учні поводяться вільно й говорять, де зустрічали предмети такої форми в житті. Варіанти небанальні: підзорна труба, ковбаса, качалка для тіста…
«Вчителям багато часу займає підготовка. Дуже хочеться підготувати дітям щось цікаве. От ви бачите самі, вони порівнюють зі своїм життям. Хіба ми коли б в житті сказали, що циліндр схожий на ковбасу? Ніколи. Ми б посоромилися, а вони не соромляться», – ділиться педагогиня.
Не завжди діти сидять за партою. У класі є ще й м’які пазли. На них діти теж можуть сидіти як на перерві, так і під час уроків.
Потреба дітей у грі задовольняється
Навчальний процес першокласників
Підіймаю масивний на вигляд рюкзак одного з учнів – легкий. Підіймаю ще один – ще легший, ніби в нього нічого й не клали. Діти й вчителька підтверджують, що підручники залишають в школі, домашнього в першому класі нема, а для творчого приладдя є спеціальні контейнери.
«Для дітей те, що домашнього нема, – супер! Батьки, звичайно, працюють вдома. Без допомоги батьків, скажу чесно, не витримала б. Але, все одно, дитину облегшили. Вона не лякається, що вдома їй треба написати тих два рядочки ідеально, бо вчитель поставить якусь позначку. У зошиті буває інколи хаос, але це творчий хаос, дитина вчиться, її не можна за це карати. Я так хочу, щоб вона ніколи не переживала, якщо в неї щось не виходить. Сьогодні не вийшло, завтра – буде», – впевнена вчителька
Діти мають можливість пограти на перерві
ТРЕБА ЗМІНЮВАТИСЬ
У двох інших перших класах, 1-Б і 1-А, так само різнобарвно, тільки кольори інші. Інші й у кожного вчителя підходи до роботи з дітьми. Вони зізнаються, що з такими змінами легше не стало.
«Нам важко, тому що треба багато готуватися, дітей весь час зацікавлювати. Багато треба працювати, але як дітям цікаво, то й самому приємно», – говорить вчителька 1-Б класу Ольга Кленова.
У класі Ольги Кленової 28 дітей, половина грається з лего, половина бігає, двоє сіли на вчительський стілець.
«Треба змінюватись, інакше, якщо буде все стабільно, буде не цікаво», – додає вчителька Тетяна Чесак.
Виступ учениць 1-а класу
У коридорі й інших приміщеннях порівняно з цими класами сіріше, але вчителі потрохи розмальовують коридор. Школа оживає.
Директор розказує про успіхи вчителів, показує спортзал і їдальню. На обід в дітей: суп з фрикадельками, картопляне пюре з тефтелями, голандський сир, какао і яблука. Їжу, що лишається, діти забирають на підносі в клас і протягом дня з’їдають.
Звичайно, не кожен закуток школи відчув на собі дію освітньої реформи
Шкільна їдальня
Коли діти втомлюються гризти граніт науки, їм дозволено погризти їжу матеріальну
У бібліотеці – діти вчаться за комп’ютерами. Вчителька математики Наталія Гаврилюк на уроці геометрії влаштувала дітям квест. Скидає дітям завдання, а вони шукають в інтереті.
Вчителька математики Наталія Гаврилюк (справа) на уроці геометрії влаштувала дітям квест
Є у школі й окрема кімната, де займаються з дітьми з інвалідністю. Директор Анатолій Артишук згадує, як хлопчик з інвалідністю написав листа українським захисникам.
«Це така зворушлива історія. Від душі їм написав, що «я стану великим, стану здоровим, то запишуся у вашу бригаду».
Стіни школи, яку називають найстарішою у селищі міського типу Маневичі
Сподобалось
У школі учні займаються сортуванням і переробкою сміття, зокрема батарейок