У 1970 роках в Норвегії знайшли грандіозні запаси нафти на континентальному шельфі, що вкрай перевернуло життя усієї країні. Норвежці з розумом розпорядились цінним ресурсом, економіка покращувалась, благополуччя та рівень спокою населення зріс. Стабілізувавши основи, норвежці зрозуміли, що надійне та успішне майбутнє країни розвиток молоді. Тому у 1993-1994 роках провели сучасну освітню реформу, наслідки якої сьогодні розглядаємо.
Норвезька школа некваплива, як і саме населення. то йВчителі дотримуються позиції, що геть усе знати неможливо, а бути першим та хизуватись чимось не є схвальним.
Про це свідчить негласний закон Janteloven, або Закон Янте, згідно з яким суспільство не визнає права своїх членів на індивідуальність.
З одного боку, ти не зможеш яскраво подати свої яскраві ідеї, але й з іншого в тебе не буде заниженої самооцінки. На фоні інших ти будеш таким самим.
Шкільна система являє собою 13-ти річну освіту, 10 років почтакова та середня і 3 роки старшої школи. Усі школи державні і безкоштовні. Існують також приватні школи, які повинні відповідати освітнім стандартам.
Усі державні школи мають поділ за віковими групами. В одній будівлі ніколи не побачите школярів віком 6 та 14 років, а тим паче молодих людей 18 років.
Молодша, або початкова школа починається з першого класу, у 6 років, та триває до 7 класу. Нагадує собою продовження дитячого садка. Дітям дозволяється вести себе розкуто не лише вдома, але й в державних закладах, тож ніхто не засварить, якщо дитина грається іграшками, надзвонює батькам або бавиться у піску. У деяких школах є їдальні, але в деяких ні, тож діти можуть приносити їжу з дому.
Перший рік школи більше правильно назвати скоріше адаптаційним періодом, аніж повноцінним навчанням. Отже жодного емоційного навантаження на дитину. Оцінки у молодшій школі не ставлять, що є суперечливим питанням. З одного боку дитина не відчуває стрес в гонитві за оцінками. З іншого – діти розслабляються і не помічають лінощів.
На початку діти вивчають алфавіт, ази математики, англійську, малювання, музику, відвідують багато різноманітних мастер-класів з виготовлення необхідних для життя речей. І хлопчики, і дівчатка разом і рівноцінно навчаються і вишивати, і рибалити.
З дитинства закладається розуміння, що людина як особистість може розвиватися тільки разом з іншими особистостями.
Діти одразу вчаться спільно працювати у командах, оцінювати наслідки своїх рішень та вчинків.
Значна увага приділяється оздоровленню дитини, та й дорослих норвежців. Сприяє цьому сама природа країни. Тож дітей з малечку привчають до бережливого ставлення та любові до природи, а у школах перерви проводять на свіжому повітрі, організовують походи до лісу, катання на лижах та санчатах. Дітей привчають не лише отримувати задоволення від спорту, але й випробовувати себе. Наприклад, у лісі діти збирають гриби і ягоди, навчаються поводженню з тваринами.
Крім того є обов’язкові заняття у басейні. Більше того, інколи влаштовують плавання, наприклад, повністю одягненими, а не в купальниках, щоб діти на власному досвіді вічули себе на місці рятівника та людини, яка може потонути.
Навіть останній дзвоник проводиться в форматі спортивних розваг для дітей та батьків.
Починаючи з другого класу в програму додається історія, георгафія, основи природничих наук. У п’ятому класі починається вивчення соціальних дисциплін. В кінці кожного навчального дня в спеціальному журналі викладач робить помітки щодо успіхів учня і, якщо треба, пише батькам свої зауваження. Ця інфорамція є конфіденційною, тож ніхто, окрім батків та вчителя, не може її обговорювати. А у визначений день вчитель розповідає батькам про успіхи дитини та ті моменти, які необхідно підтягти. Якщо батьки згодні, то спеціалісти з різних областей декілька днів відвідують уроки, щоб зрозуміти, в чому причина відставання дитини, і після цього з дитиною допрацьовують окремо.
Виставляти оцінки починають лише з 8 класу. Так само у цей період дисципліни, що вивчалися раніше, починають вивчатися більш глибоко.
На додачу з'являються нові предмети, що передбачають професійну спрямованість. Учні можуть обирати одну з іноземних мов – німецьку, французьку, іспанську та додаткових занять з норвезької. Велику увагу приділено формуванню у дітей оптимістичної оцінки власних здібностей.
Після закінчення середньої школи, у 16 років, враховуючи оцінки та рейтинг, учень може обрати подальше навчання в старшій школі, в якій навчаються три роки. Зазвичай в старшій школі є академічне відділення і відділення професійної майстерності. Для дітей з особливими потребами працює і третє додаткове відділення.
Учні старшої школи мають можливість з кожним роком більше уваги приділяти тим дисциплінам, які вони насправді вважають цікавими для себе і які вони збираються в майбутньому опановувати в коледжі або університеті. В кінці останнього року навчання на учнів чекають іспити.
Після школи норвежці можуть вступати до коледжів, університетів чи так названих «народних шкіл», навчаються у яких один рік і після закінчення якої учень не отримує атестат чи диплом, але отримує додаткові переваги перед іншими, якщо таки вирішив продовжити навчання в університеті. Ці заклади направлені більше на формування вибору професії. Обираючи народну школу, учень обирає предмети і тематику, яка буде цікавою в майбутньому.
У Норвегії і коледж, і університет видають дипломи про вищу освіту. Різниця полягає лиш у тому, що університети вважаються більш науково-дослідними, а коледжі спеціалізованими та професійними. Але навіть у коледжах є достатньо письмових проектів та цікавих досліджень. Тож популярними є обидва заклади, а це є відмінністю між нашими країнами. Наша застаріла система потребує оновлення, щоб коледжі і в нашій країні давали людині освіту належного рівня. Не всі можуть бути академіками, а ось обрати собі гідну професію до душі має право будь який громадянин.
Автор - "Освіта Нова"