Існує проста та надзвичайно дієва методологія Scrum, яку ми трансформували в EdScrum. Впроваджуючи її ви маєте можливість підняти якість навчання та спілкування з дітьми абсолютно на новий рівень. Методологія проста у розумінні, та не така просто у втіленні. Це – перша частина статті, у якій я розповім про методологію та як вона працює.
«Як мислимо – так і живемо». Люди вже починають усвідомлювати, що мислення напряму впливає на наш стан, поведінку, дії. І щоб отримати новий результат, потрібно робити щось по-новому. Але чи відслідковуємо ми, коли саме та як вмикаються наші звичні стратегії?
Зазвичай ми загрузаємо в поточних задачах, постійно шукаємо та накопичуємо у свій голові та голові наших дітей пів світу інформації Google та різних зовнішніх примар. І ключове слово тут – «зовнішній». Адже ми не лише не отримуємо задоволення, а й видихаємось, виснажуємось, шукаємо шляхи підвищення мотивації учнів до навчання, а вони «знецінюють» наші зусилля, адже цікавляться чимось іншим. У чому проблема?
Дорослим варто навчитись приймати той факт, що діти не хочуть бути гвинтиками системи, і це – нормально. Їх не потрібно «вести», їм не потрібні готові відповіді «як робити». А вміння не вказувати, як потрібно, є великим мистецтвом.
Нам необхідно просто бути поряд, розвивати свої світи і світи дітей, сприяти розкриттю потенціалу і реалізації поставлених цілей на уроках, в проектах, інших освітніх заходах, які будуть цікаві дітям в реалізації, а не нав’язані ззовні.
Нам би разом бути щасливими у цьому нестабільному, невизначеному, складному і неоднозначному VUCA-світі (VUCA – volatility, uncertainty, complexity and ambiguity). Таким є світ сьогодні, і змінюватися не збирається. Вчорашні стратегії, моделі, приклади, дії вмерли. Дорослим треба сміливість визнати це і сміливість почати мислити і діяти по-іншому. І ключовий момент – розвивати свої світи.
Світ сьогодні вимагає від нас нових навиків мислення, гнучкості, адаптивності, збалансованості, швидкості прийняття рішень і дій, здатності бути емпатійними, співпрацювати і взаємодіяти. А ми навіть не встигаємо це усвідомити та прийняти. Часто ми ще обговорюємо і приймаємо нові рішення, а вже маємо їх переглядати через динамічні зовнішні зміни, які відбулися просто зараз.
Тому надзвичайно важливо усвідомити нову роль вчителя сьогодні і включитись в неї, а не продовжувати змагатись з гуглом і збирати весь спектр зовнішньої інформації для того, щоб вкладати в свою і дитячі голови та серця.
Відповідь криється у нашому способі мислення, подальших діях та в нашій потребі їх трансформувати. У цьому ефективним є Agile-підхід.
Основою Agile-філософії є три складові – процес навчання, люди і зміни. Ці речі є найважливішими наразі для освіти, і саме з ними ми погано справляємося. Вони з’явились в Маніфесті Agile-школи, сутність якого (в моїй інтерпретації), полягає в тому, що:
люди і взаємодія важливіші за процеси, інструменти, документи та звіти; осмислення навчання, або те, що засвоюють діти, важливіше формальних тестів, дидактичних матеріалів, методик; співпраця між учасниками процесу важливіша ніж постійні узгодження або переговори; готовність до змін важливіша за дотримання попереднього плану і слідування «затвердженому плану на рік».Якщо нам вдасться прийняти філософію Agile та слідувати методології EdScrum, ми зможемо поступово налаштувати наше мислення на цю хвилю. Це – не просто, і це – не звичайне покращення. Це – інша філософія взаємодії, адже відповідальність за налаштування «як це зробити, організувати, втілити?» ми передаємо учням. І лише це ми маємо тримати на постійному контролі.
«Як це втілити?» – спитаєте ви мене.
Постійно запитувати себе: «Що я зараз роблю?»
«А, я намагаюсь розповісти їм, як це робити. Стоп!»
«А, я сумніваюсь в тому, що вони впораються. Стоп!»
«А, я не до кінця довіряю їм. Стоп!»
Як тільки ми навчимось контролювати себе і діяти інакше, зрушення неминучі.
Легко це? Ні!
Варто того? Безумовно!
Вже при перших зрушеннях процеси стануть незворотними, і ви вже не зможете діяти інакше.
Саме наше мислення є першочерговим.
Необхідно контролювати процес мислення, свій фокус уваги та управляти ними. Тільки коли ми розуміємо, навіщо це робимо та освоюємо цей скіл, можемо рухатися далі.
Наступний крок – чітко визначити результат, який я як керівник, замовник певного продукту, хочу отримати. Це складно, адже ми прикриваємося загальними фразами і не вміємо фіксувати конкретні речі. Я дуже раджу розбивати загальні твердження і деталізувати їх питаннями «Про що це?», «На які складові можу розбити?», «А ще на які?» І розбивати доти, доки не отримаємо достатню кількість конкретних простих задач.
Наприклад, створюючи EdScrum-урок «Архітектурні фантазії» я поставила задачу: «Скласти модель будівлі з геометричних фігур з виконанням певних вимог». Навчальною метою була необхідність повторити площі фігур, складати і розв’язувати геометричні задачі на обчислення площ, зв’язати тему із реальним життям, виявляти та здобувати відповідні скіли, що вже про більш значиму мету: «Задля чого мені це?».
Я завжди дбаю про необхідність ставити емоційну мету і тримати її в фокусі уваги. Ми, люди, живемо емоціями, тому необхідно приділяти достатньо уваги нашим почуттям. Наприклад, отримати задоволення від ефективної взаємодії команд і створених шедеврів, знайти цікаві життєві рішення, відслідкувати свої почуття, визначити і прокачати конкретні скіли.
Отже, кожна команда отримала вимоги до розробки:
модель має бути об’ємною; модель має містити не менше трьох кольорів; модель має містити не менше трьох видів фігур; модель має містити не менше трьох фігур кожного виду.Додаток до моделі складається з 4-х аркушів і містить:
назву і історію; розрахунки обчислення площі моделі; формули, які використовувались; три задачі до моделі; тестове рішення однієї задачі (як ви хочете, щоб вони були розв'язані); присутність фану у представленні (до 5 хвилин).Завдання виконується в двох ітераціях. Тут вчителю важливо вчитись не заважати, а здобувати і відшліфовувати навички спостереження.
З якими труднощами ми стикаємось? По-перше, коли команда отримує завдання, в неї є 3-5 хвилин для того, щоб осмислити завдання і з’ясувати, що з цих вимог потребує уточнення, наскільки вони зрозуміли завдання, що варто перепитати у замовника продукту. Як правило, ми не вміємо формулювати питання, обговорювати стратегії взаємодії, планувати їх. Часу виявляється забагато, але він не використовується з користю, тож запитання і потреба в проясненні виникають тоді, коли вже немає кого запитувати або запізно.
І не лише у дітей, а й учителів, які проходять навчання на моїх курсах, виникають з цим труднощі.
Ми звикли мислити стратегіями заспокійливих ліків, наприклад, «помилки – це не страшно», «помилки треба приймати». І це – помилка дорослих. Діти не робили помилок, поки ми їм не сказали «це –помилка», і не вселили страх помилок та екзаменів, страх бути не найкращими чи не достатньо хорошими. Це – наша звична риторика, яку необхідно змінити, просто поставивши собі задачу «переключити свій мозок і мислення на стратегії росту», підхоплювати це в дітях і вчити їх йти своїм шляхом до успіху.
Методологія EdScrum дає можливість переключити наше мислення в іншу парадигму дій і оволодіти головними завданнями керівника і вчителя – надихати команду та учнів, сприяти діяльності і надавати ефективний зворотній зв'язок
Через зворотній зв'язок ми розвиваємось, і це ще один з ключових інструментів вчителя. І тут так важливо самим вчитись його надавати, приймати та комунікувати, використовуючи його розвивальну силу. Про зворотній зв'язок як інструмент розвитку в освіті ви можете дізнатися з мого вебінару, доступ до якого я надаю всім учасникам моїх курсів.
На цьому сьогодні ставлю крапку. Буду дуже рада будь-яким вашим питанням про EdScrum. Та вже незабаром чекайте на продовження статті, у якій я глибше порину в цю цікаву методологію. Я викладаю власну модель «EdScrum board of success» і запрошую вас на виїзний інтенсив «EdScrum – workshop», де ми протягом 5 днів будемо створювати кейси міжпредметних уроків, а також вивчатимемо і практикуватимемо:
філософію Agile-освіти; методологію EdScrum; основи фасилітації; інтегральні ігри; EdScrum Games; методи ненасильницького спілкування; моделювання міжпредметних уроків; створення набору практичних кейсів для роботи; етапи створення команди мрії; ролі і компетентності EdScrum Master Teacher, EdScrum Master Teen; інструменти розвитку креативності; ігри для розвитку системного мислення.Також шукаю заклади, яким цікаве впровадження і супровід методології EdScrum в освітню діяльність. І заклад, якому цікаво вивчення математики зі мною через MathLab.