Вже втретє в Україні обрали найкращого вчителя. Загалом на премію Global Teacher Prize Ukraine цього року було подано близько трьох тисяч заяв. Найкращою вчителькою України стала Наталя Кідалова із Запорізької області. Пані Наталя викладає мови – англійську та українську – учням 23-ї школи міста Мелітополь.
Переможниця отримає 250 тисяч гривень, поїздку в Дубай на Global Education and Skills Forum 2020, один рік безкоштовного навчання від «Освіторія”, інтерактивну панель EdPro та бібліоткеку від Видавництва Старого Лева.
Womo представляє ексклюзивне інтерв’ю з Наталею Кідаловою.
Коли заповнювала анкети на премію Global Teacher Prize Ukraine 2019 визначила для себе три основні гіпотези, чому я стала вчителем. Перша: генетична, спадковість. Я — вчитель у четвертому поколінні. Все було вирішено долею. Друга: це середовище, в якому народилася, в якому зростала. Коли я народилася, моя мама була студенткою останнього п’ятого курсу педагогічного університету. Коли вона складала свої фінальні іспити, її колежанки-однокурсниці доглядали за мною, дивилися, чи не плачу я. Я змалечку часто бувала в тому інституті, який, до речі, закінчила й сама. І третя: моя допитливість. Мені дуже подобається навчатись, тому це був такий природній вибір. Й те, що бути вчителем — це моє покликання, я зрозуміла досить рано. У дитинстві тільки міркувала, що саме буду викладати. Деякий час хотіла бути вчителькою біології, потім вчителькою початкових класів, пізніше — психологом. Проте філологія перемогла! Викладаю її вже 23 роки.
Моєю метою завжди є ефективні та результативні уроки, щоб дітям було корисно та цікаво. Мені пощастило, що я володію англійською мовою. Раніше було меньше профільної літератури, але я читала найактуальніші статті з педагогіки методики саме англійською. І одразу почала використовувати інтерактивні методи, бо англійська мова взагалі це інтеракція та навчання через діалог. У мене було дуже цікаве відрядження до Америки. Я відвідала одну інноваційну школу, яка ресурсно забезпечена на високому рівні. І мені дуже близька думка директорки цієї школи, яку я цілком поділяю: ”Вчителі які працюють в цій школі можуть навчити дітей так само якісно, якщо вони навіть будуть це робити під деревом без комп’ютерів, без дошки і крейди. Від особистості вчителя залежить багато”.
Я намагаюсь завжди залучати учнів до усіх процесів й обов’язково у процес прийняття рішень. Наступний прийом — інтерактивні методики, коли розвиваються навички співпраці, розвивається критичне мислення.
Також намагаюсь прив’язати все до практики і реального життя пояснити, наприклад, чому ми вивчаємо односкладні речення. Часом це зробити не дуже просто. Тобто ми вивчаємо не для того, щоб тільки здати добре ЗНО, або пишемо есе тільки для ессе, хоча це також одна з мотивацій, але все ж таки намагаюсь прив’язати до реалій і практики, чому саме це знадобиться в житті.
До речі, коли ми вивчаємо вставні слова, то часто проводжу аналогію із смайлами. Наприклад, коли ви листуєтеся у соціальних мережах, пишите коментарі, як передаєте свої емоції? Звичайно за допомогою емодзі, піктограм, смайликів. І ми починаємо вправи — замінюємо їх певними словами, потім ці слова вводимо в структуру речення.
У моєму випадку — хто! Якщо озирнутися назад, думаю, передусім учні. Бо вчителя немає без учнів. Ця премія також заради та завдяки учням.
Вважаю, що так. Такі премії конче потрібні нашій країні сьогодні! Відповідно до статистики 82% українських вчителів відчувають брак поваги до себе у суспільстві. Піднімати престиж вчительської роботи мені здається важливо комплексно: мова йде й про підвищення поваги, підвищення заробітної плати, а паралельно слід серйозно працювати з громадською думкою щодо загального іміджу вчителя.
Ця премия дає поштовх роботі кожного педагога над персональним брендом. Мені здається, що зараз доречно згадати основний слоган премії Global Teacher Prize Ukraine –– #ВчителіВажливі.
По-перше, це підтвердження тези премії — вчителі важливі — і я дійсно повною силою відчуваю це.
По-друге, це визнання щоденної дуже важливої роботи впродовж багатьох років. Звичайно, й визнання успіхів моїх дітей, яких навчаю зараз, та моїх випускників. Це визнання нашої спільної багаторічної роботи з колегами. Й водночас ця пермія дуже велика відповідальність
Дорогі батьки, довіряйте своїм дітям, будьте з ними партнерами, намагайтесь цікавитися всім тим, чим цікавиться ваша дитина, не відгороджуйтесь, за можливості проводьте більше часу з дітьми. Якщо ви будете більше довіряти і меньше контролювати дитину, так само вона, буде більше довіряти вам. Ви будете більше знати і зможете вчасно допомогти порадою або просто побути разом, розділити успіх чи поразку. Намагайтесь також співпрацювати із вчителями вашої дитини, тому що мета педагогів та батьків одна- це розвиток вашої дитини, її успіх, це її щастя.
Звичайно, це абсолютно нормальна життєва ситуація, люди не можуть бути задоволені всім. Головне, коли виникають труднощі, вести диалог, комунікувати. Комунікувати вчасно, не звинувачувати когось і намагатися знайти такі рішення, які , об’єднують, бо нас об’єднує найдорожче — дитина.
Прекрасно, що у школах пліч-о-пліч працюють представники різних поколінь, що серед моїх подруг є і прекрасні вчителі, які працюють один-три роки, і вчителі, які мають багаторічний стаж, сильні фахівці пенсійного віку, і саме вони є справжніми учителями вчителів, у яких я, наприклад, продовжую вчитися.
Хотілось би побажати всім співпрацювати між собою, не створювати такі опозиції — молоді спеціалісти та спеціалісти старшого віку. Коли ми разом, то це збагачує нас! І ще хотілося б побажати залишатися собою, не боятися експериментувати та поважати себе, дітей, батьків.