Декілька розділів книжки Барбари Оклі «Навчитися вчитися. Як запустити свій мозок на повну» присвячені боротьбі з відкладанням на потім. Розглянемо, чому, на її погляд, ми відкладаємо важливі справи на потім і як цьому протистояти.
Не можна досягти успіху в математиці чи природничих науках, якщо братися за все в останню хвилину. – Барбара Оклі
За різними даними від 80 до 95% студентів коледжів схильні прокрастинувати. Майже в половини це – укорінена звичка, зі всіма проблемами, які з цього витікають. Ці показники мають тенденцію до зростання.
Ми відкладаємо на потім те, що приносить нам дискомфорт. Дослідження показали, що люди, які ненавидять математику, уникають її тому, що навіть думати про неї їм боляче – в мозку вмикаються больові точки лише від самого наміру зайнятися математикою. Але тут треба зазначити один важливий факт – болючим було лише передчуття.
Коли люди починали займатися, відчуття болю зникало. Тому що, як пояснює експерт з психології викладання Рита Еметт: «Страх перед певним заняттям може забирати більше часу й енергії, ніж саме заняття». Уникання в навчанні чогось неприємного може здаватися розсудливим з одного боку, але в довготривалій перспективі має негативні наслідки.
Це не стосується підготовки звіту за ніч перед дедлайном, а от для успішного навчання мають бути закладені відповідні нейронні структури, потрібні для вічуття обізнаності в матеріалі. Однак, є дві хороші новини. По-перше, прокрастинація – лише погана звичка, якої можна позбутися, а по-друге, якщо ви опануєте щось, що ви не вмієте, то це принесе вам насолоду.
Звичка – це коли наш мозок переходить у запрограмований (зазомбований) режим. Звички зберігають нашу енергію і звільняють мозок для інших справ. Тобто в зазомбованому режимі мозок діє без повного усвідомлення всього, що робить. Звички можуть мати різну довготривалість – від декількох секунд (посмішка колезі) до години чи більше (пробіжка).
Звичка складається з чотирьох елементів
- зачіпка,
- рутина,
- винагорода,
- віра.
Зачіпка – це щось, що переводить вас у зазомбований режим, наприклад, погляд на список запланованого. Рутина і є цей зазомбований режим, він може бути корисним, коли ви завзято почали робити важливу справу, або руйнівним, коли ви годинами переглядаєте серіали. Винагорода – обов’язково потрібно знаходити собі винагороду, що буде після того, як ви зробите справу, яку не хочете робити. Віра – звички мають владу над вами через віру в них. Якщо ви хочете змінити якусь звичку, змініть свою віру в неї.
Щоби змінити звичку, необхідно визначити критичну точку, тобто вашу реакцію на зачіпку. Єдина дія, що потребуватиме сили волі, – зміна цієї реакції та розуміння до чого призведе ця звичка. Якщо ви зависаєте у соцмережах, від'єднайтесь на певний час від інтернету чи скористайтеся помідорною технікою (ставити таймер на 25 хвилин і не відволікатися ні на що). Вигадайте, чим ви себе винагородите за виконання складного завдання.
Тільки-но ваш мозок почне очікувати винагороду, відбудеться переформатування, яке допоможе виробити нову звичку. А якщо винагорода буде встановлена на певний час (кава о п'ятій з колегою), то ви значно пришвидшите свою роботу. Вірте в те, що нова система спрацює, оточіть себе людьми, які діють так, як ви прагнете. Відчуйте контраст між тим, де ви зараз, і тим, про яке життя ви мрієте.
1. Щоб уникнути відкладання на потім, не концентруйтеся на кінцевому результаті, краще перемкніть увагу на творчий процес. Саме думки про результат породжують в нас ті неприємні відчуття, які спонукають до відкладання на потім.
2. Розділіть роботу на осяжні частини, працюйте зосереджено, але короткий проміжок часу.
3. Ігноруйте все, що відволікає, знайдіть затишне місце, скористайтеся навушниками.
4. Якщо ловите себе на тому, що перечитуєте один і той самий абзац, зробіть паузу для фізичних вправ. Будете вражені, як ці невеличкі зусилля дивовижно вплинуть на вашу здатність розуміти і пригадувати.
{{read_more|Читайте також| 5108, 5252}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram