Розбираємося з прихованими пастками інтернету.
Спілкування стає все доступнішим, особливо в епоху, коли людина з будь-якого куточку світу знаходиться за один клік від нас, а необхідна інформація – на долоні. Як захистити себе в епоху, коли цифровий простір стрімко розвивається, а користувачі потрапляють у пастку відкритого доступу до інформації та середовища «безпечного» спілкування? Чи настільки все просто?
Месенджери (платформи для швидкої передачі повідомлень) з кожним днем стають лише популярнішими. Щоб обрати найбезпечніший сервіс, необхідно розуміти механізм його роботи.
Хоч із моменту відправлення до моменту отримання повідомлення проходить лише мить, інформація долає довгий шлях, створений інтернет-провайдером та безпосередньо компанією-месенджером. Найбезпечніший варіант передачі повідомлення – коли ніхто, крім двох користувачів, не може прочитати надіслане. Такий метод називається наскрізним шифруванням і полягає у тому, що тільки користувачі в діалозі мають доступ (ключі шифрування) до надісланої інформації.
Месенджери з наскрізним шифруванням повідомлень, аудіо та відео дзвінків:
WhatsApp – безкоштовний додаток, належить компанії Facebook, яка має доступ до телефонних номерів і реквізитів користувачів. Signal – теж безкоштовний, проте цілковито безпечний додаток. Утім, не підтримує передачу анімованих смайлів. Threema – платний додаток, але користуватися ним можна навіть без номеру телефону, а кожен чат можна захистити окремим паролем. Telegram – містить наскрізне шифрування тільки у секретних чатах, які потрібно створювати самостійно. Wire – платний додаток із можливістю одночасно використовувати 8 пристроїв.Веб-сайти теж мають своє шифрування: HTTP і HTTPS. Другий варіант є безпечнішим, адже гарантує, що ваші паролі, дані банківської картки та будь-яку іншу інформацію ніхто не зможе прочитати, перехопити, змінити. Перевірити тип шифрування можна, уважно подивившися на початок посилання на сайті: https або http (останній не гарантує конфіденційності). Ще одним індикатором безпечності сайту є знак замку з написом «Захищено» в адресному рядку деяких веб-браузерів (Google Chrome, Mozilla Firefox тощо). Він означає, що з’єднання безпечне, тобто використовується шифрування https.
Інтернет приховує безліч пасток, залишених зловмисниками, тому величезну роль для безпеки користувачів відіграє не тільки шифрування сервісів, але й політика сайтів-компаній.
Недарма сервіси ВКонтакте, Mail.ru, Yandex.ru та Odnoklassniki.ru заборонені на території України. Ці компанії були помічені у скандальних конфліктах із приводу видання даних користувачів на прохання російської влади.
Питання про безпеку даних також постає під час користування іншими ресурсами: Viber, Facebook тощо.
Це найважливіше правило користування інтернетом. Це найперший крок у захисті особистої інформації. Так, ми говоримо про необхідність мати надійні паролі для входу на кожен сайт.
Надійний пароль – це:
не менше 12 символів; великі і маленькі літери, знаки та цифри; відсутність персональних даних (рік народження, ім’я тощо); для кожного сайту – окремий;Для полегшення процесу вибору пароля можна використовувати безпечні сервіси для генерації та зберігання паролів: безкоштовно це можна зробити за допомогою LastPass, Bitwarden та KeePass.
Дуже часто безпосередньо від людини залежить, чи потрапить її особиста інформація у руки зловмисників. Один зі способів додаткового захисту власної сторінки – багатофакторна аутентифікація. Тобто – додаткова перевірка користувача у випадку, якщо вхід в акаунт відбувається з нового пристрою або браузера. Поза тим, експертки та експерти з цифрової безпеки наголошують, що обліковий запис без двофакторної аутентифікації не може вважатися захищеним. Наприклад, Facebook пропонує два види двоетапної авторизації на вибір: через надсилання коду на номер телефону та окремий додаток (наприклад, Google Authenticator).
Найчастіше популярні веб-сервіси мають цю функцію: наприклад, Facebook, Gmail, WhatsApp, Telegram тощо. Двоетапну авторизацію можна ввімкнути в налаштуваннях «Безпека і авторизація».
Нині не таємниця, що веб-браузери збирають інформацію про користувачів: стать, вік, робота, місце проживання, пошукові запити та відвідані сторінки. Проблема у тому, що компанії можуть передати ці дані повноважним органам країн (за запитом), або використовувати їх у комерційних цілях.
Найбезпечнішими веб-браузерами є Tor Browser, Epic Browser, SRWare Iron, Comodo IceDragon. Для того, щоб залишатися анонімними в інших веб-браузерах, можна використовувати VPN-сервіси, які змінюють IP-адресу користувача та відмовлятися від надсилання даних cookie на сайтах.
Доступний інтернет дає нам безліч привілеїв. Утім, варто не забувати, що будь-які привілеї мають свої наслідки: відкритість особистої інформації, кібербулінг тощо.