“Збільшення кількості конфліктів між підлітками та дорослими вказує на нову хвилю невпевненості у собі та оточенні, а не на погіршення стосунків як таких” Ненсі Мак-Вільямс
Одним з викликів підліткового віку є велика кількість завдань, особлово у когнітивному полі. Молода людина має засвоїти дуже велику кількість знань та навичок, причому цього від неї чекають опікуни, вчителі, однокласники. Від успішності розвитку залежить їхнє майбутнє, яке наразі виглядає занадто туманним та тривожним, також оцінка їх від однолітків та дорослих, що впливає на самооцінку. Ці фактори створюють велику напругу, інколи вона стає завеликою, та створює вибух. Часто цей вибух можна почути або побачити прямо під час уроку. На лінії вогню в можуть бути однокласник, але частіше вчитель. Як реагувати та поводити себе в такій ситуації?
Так ви показуєте підлітку приклад виходу з конфліктної ситуації; показуючи, що всі ми піддаємося емоціям та робимо помилки, але не втрачаємо самоповагу та знаємо як діяти, ми формуємо у підлітка адекватну самооцінку та даємо йому право на помилку та можливість її виправити. Але не варто занадто довго акцентувати на цьому увагу, тому що першочергове завдання уроку –засвоєння знань, а не з’ясування стосунків. Якщо конфлікт справді викликає проблему, його краще залишити на час після уроку. Власне, якщо ви розумієте, що учень поводить себе агресивно і вашої участі у цьому немає, теж доцільно нагадати йому про це першочергове завдання уроку.
1. Яка частина уроку викликала у тебе таку реакцію?
2. Як я можу допомогти тобі зрозуміти те, що тобі незрозуміло?
3. Якщо це тебе дуже турбує, чи можемо ми обговорити твої почуття після уроку?(дати час охолонути)
Також є ствердні форми пом’якшення агресивної реакції.
1. Навчання у школі передбачає те, що ти засвоюєш інформацію яку не знав раніше, тому не зрозуміти, або зробити помилку це нормально.
2. Різні люди з різною швидкістю засвоюють різні види інформації, це ніяк не характеризує особистість, а робить її унікальною.
3. Давай спробуємо знайти, що тобі вдалося в цьому завданні, або на цьому уроці (після цього проаналізувати, що не вийшло).
З 12 років розвиток афективної сфери у людини дуже випереджає розвиток когнітивної, тому емоції погано контролюються, більш того, відволікають увагу від розумової діяльності. Важливо зрозуміти, що це природний процес, який ми не можемо заборонити, або стримати.
Ми можемо впливати на те, до чого він призведе, як він буде формуватися. Дорослим, які взаємодіють з підлітком важливо знаходити баланс між підтримкою самоцінності особистості, розвитком її індивідуальності та непохитністю у нормах, що існують у житті та стосунках між людьми. Ми не можемо виключити емоційний момент з навчального процесу, тому що він є невід’ємною складовою нас самих та наших учнів. Головне приймати цей фактор та вміти з ним взаємодіяти.