Чи можна навчити дітей толерантності? Тільки через пояснення. Подивіться нашу добірку коротких анімацій про толерантність, запропонуйте подискутувати над висловами відомих людей про толерантність, розкажіть притчу про цвяхи. Зробіть декілька з запропонованих нижче вправ.
Вправа проводиться в колі. Кожен по черзі говорить дві фрази «Мене звуть...» і «Я люблю себе за те, що...». Не відволікайтеся на спори і обговорення з приводу бажань. Просто висловлюйте їх по черзі, неупереджено і швидко. Мета вправи – формування позитивної самооцінки.
Кожен з учнів має обвести свою руку на аркуші паперу і на малюнку долоні написати своє ім'я. Потім учень передає свій аркуш сусідові праворуч, а сам отримує малюнок від сусіда ліворуч. На кожному пальці намальованої долоні треба написати будь-яку привабливу, на їхню думку, рису її власника (наприклад: «ти дуже добра», «ти завжди заступаєшся за слабших», «мені подобається твій одяг»). Аркуш повертається до власника. Коли робота завершена, вчитель збирає малюнки і зачитує написи, а група має здогадатися, кому вони призначені. Мета вправи – розвиток навичок спілкування.
Учасники називають характеристики людини, що асоціюються з поняттям толерантності і починаються з букви вертикального рядка. Мета вправи – пересвідчитися, чи діти правильно трактують поняття «толерантності».
Т — терпимість
О — оптимізм
Л — любов
Е — ентузіазм
Р — рівність
А — активність
Н — ніжність
Т —тактовність
Н — ніжність
І — ініціативність
С — співчуття
Т — терпіння
Ь –
Вчитель чи психолог пояснює дітям різницю між Я-висловлюванням (Мені не подобається, що ти не записав домашнє завдання) і Ти-висловлюванням «Ти знову домашку не записав!». Запропонуйте дітям ситуації, які вони можуть розіграти в парах. наприклад, таку: «Ти домовився з другом зустрітися на вулиці. Він запізнився на 20 хвилин. Ти змерз і сердишся». Поясніть, що для толерантної комунікації варто застосовувати «Я-висловлювання».
В анкетах учасників та у ведучих на плакаті записано риси толерантної особистості. За підсумками всіх анкет формується уявлення групи про толерантну особистість. Мета вправи – звернути увагу дітей на риси характеру, які притаманні толерантній особистості, і прорефлексувати над тим, чи вони є толерантними.
Анкета «Риси толерантної особистості»
Риси толерантної особистості
Риси, що є в мене
Три головні риси толерантної особистості
Уявлення групи про толерантну особистість
Інтерес до людей
Уміння слухати
Уміння співпереживати
Терпимість
Альтруїзм
Тактовність
Почуття гумору
Повага до інших
Відмова від тиску і насильства
Визнання прав інших на свої погляди
Прийняття інших такими, які вони є
Взаєморозуміння на основі згоди
Учасники, поділені на дві групи, стають обличчям один до одного (зовнішнє й внутрішнє коло) за принципом «каруселі». Тренер дає приклади ситуацій, які необхідно програти.
Ситуація А. Перед вами людина, яку ви зовсім не знаєте, бачите її вперше, але вам дуже потрібно дізнатися, як проїхати в якесь місце в місті, де ви знаходитеся вперше.
Ситуація Б. Перед вами людина, яка вам дуже подобається. Ви давно хотіли поговорити з нею.
Ситуація В. Перед вами людина, яка чимось засмучена і ніяк не може заспокоїтися. Підійдіть до неї, почніть розмову, заспокойте її.
При переході до кожної наступної ситуації учасники по сигналу тренера роблять крок ліворуч (праворуч) за годинниковою стрілкою. У такий спосіб кожен учасник має можливість програти ситуацію кілька разів з різними людьми і проявити емпатію в різних ситуаціях.
Під час цієї вправи учасникам необхідно кидати один одному м’яч і говорити вислів, що починається словами «Мені в тобі подобається...». Через 5-7 кидків вислів замінюється «Нас із тобою поєднує...».
Проговоріть з дітьми, яку частину вправи було легше виконувати, що відчували під час виконування першої та другої частини вправи. Мета вправи – розвиток навичок спілкування, підвищення самооцінки.
Всім учасникам пропонують встати колом і заплющити очі. Потім ведучий каже: «Уявіть собі сонячний ранок. Ви — бджоли. Вилітаєте на галявину й дзижчите. По моїй команді «Бджоли, у вулик» ви із заплющеними очима повинні стати в рівне коло». Вправа повторюється кілька разів. Вона спрямована на закріплення почуття згуртованості й довіри в групі.
Учасники стають у коло. Інструкція: Чи знаєте ви, що таке австралійський дощ? Ні? Тоді давайте разом послухаємо, який він. Зараз по колу ланцюжком ви будете передавати мої рухи. Як тільки вони повернуться до мене, я передам наступні. Стежте уважно! Мета цієї вправи – психологічно розвантажити учасників і буде доречною для закінчення заняття.
В Австралії піднявся вітер. (Ведучій тре долоні). Починає крапати дощ. (Клацання пальцями). Дощ посилюється. (Почергове плескання долонями по грудях). Починається справжня злива. (Плескання по стегнах). А ось град – справжня буря. (Тупіт ногами). Але що це? Буря стихає. (Плескання по стегнах). Дощ стихає. (Плескання долонями по грудях). Рідкі краплі падають на землю. (Клацання пальцями). Тихий шелест вітру. (Потирання долонь). Сонце! (Руки догори).{{read_more|Читайте також| 4497, 907}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram