Мозок людини – найбільш складна й цікава структура, яка змінюється, реорганізується та формує нові нейронні зв’язки упродовж усього життя. Як використовувати знання про мозок дітям і дорослим заради продуктивного навчання, підсумувала тьютор 11 класу Альтернативної школи Generation22  Діна Куліш.

Мозок створений природою таким, щоб весь час перебувати в процесі навчання.

Його здатність трансформуватися, накопичувати новий досвід і зберігати ці зміни називається «нейропластичність». Саме ця функція дозволяє людині протягом життя пристосовуватися до змін у навколишньому середовищі. 

Для того щоб розібратися в тому, як саме навчається мозок, потрібно мати базове уявлення про його роботу. Загалом, мозок людини складається з понад 86 мільярдів нервових клітин – нейронів. У типового нейрона є тіло клітини з безліччю відростків. Частина цих відростків – це дендрити, вони збирають інформацію та передають її нейрону. Також є один довгий відросток –аксон, відповідальний за передачу інформації наступним клітинам. Під передачею інформації, в рамках однієї нервової клітини, мається на увазі електричний імпульс, який проходить відростком, як по дротах. Один нейрон взаємодіє з іншим за рахунок певних сполучень – синапсів. Ці сполучення з’являються щоразу, як ми опановуємо нову навичку. Іншими словами, навчання змінює наш мозок фізично.

Будова типового нейрона 

До недавнього часу вважалося, що мозок – це точно налаштований та запрограмований самостійний механізм, який після дорослішання людини зазнає мінімальних змін. Перші зворушення у нейронауці відбулися в середині минулого століття, коли вчені почали знаходити докази того, що цей орган не народжується «готовим», а формується в активній взаємодії з навколишнім середовищем. Досліди на мишах показали, що розвиток в середовищі збагаченому всілякими іграшками та активністю, впливає на товщину півкуль, роблячи її більшою, в той час як подібних змін не спостерігалося в мишах, що росли в середовищі нудному та обмеженому.

Стале уявлення про непластичність мозку остаточно змінилося, коли було доведено, що мозок дорослої людини змінюється так само від систематичного навчання. Класичний приклад правдивості цього твердження – результати, отримані в серії досліджень лондонських таксистів. Навіть якщо ви не бували в Лондоні, то можете уявити його розміри. Щоб стати справжнім таксистом в Лондоні, потрібно скласти іспит з орієнтації в місті без навігатора, тобто знати як мінімум дві з половиною тисячі вулиць, односторонній рух, дорожні знаки, заборони на зупинку, і поміж цього вміти побудувати оптимальний маршрут самостійно. Протягом дослідження, вчені робили таксистам «студентам» томографію мозку, щоб фіксувати щільність сірої речовини в гіпокампі – у відділі мозку, пов'язаному з формуванням пам'яті та просторовим мисленням. В тих студентів, хто проходив навчання повністю, щільність сірої речовини збільшувалася на третину – це дуже багато.

Фізіологічно мозок може навчитися будь-чому! Тільки у когось процес опанування нової навички відбувається швидше, а в когось складніше та повільніше. Пояснюється це переважно наявністю чи відсутністю аналогічних патернів, до яких мозок може звертатися за підтримкою під час вивчення чогось нового. Саме через ті самі патерни і кажуть, що більше людина знає мов, то легше й швидше їй даються нові.

Джо Боулер в своїй книзі «Безмежний розум» пише, що попри сформовані упередження, ні гени, ні раса, ні стать не є запорукою успіху, а можливості мозку не є заданою константою на все життя. Наші досягнення залежать не стільки від вроджених здібностей, скільки від особливого характеру підготовки, який стимулює вироблення мієлінової оболонки, що покриває нервові волокна.

Саме завдяки їй збільшується швидкість і точність проходження нервових імпульсів. Цікаво те, що з тим, як завдання стає складнішим і вимагає все більшої напруги, мієлінова оболонка стає щільнішою і тим більш вражаючими можуть бути результати. Ми часто недооцінюємо свої можливості і зупиняємось після першої перешкоди/невдачі, думаючи, що в нас немає необхідних здібностей. Проте це докорінно не так! Будь хто здатний опанувати нову, навіть найскладнішу навичку. А щоб цей процес був ефективнішим, скористайтеся цими порадами.

1. Повторення — основа навчання!

Кожному з нас хоча б раз батьки казали цей старовинний латинський вираз, який і справді є фундаментом ефективного навчання. Проте менш важливо, як саме ми повторюємо вивчене. Що більше ми практикуємо щось нове, то міцніше закріплюються зв’язки між нейронами. В кінці XIX століття німецький психолог Герман Еббінгауз практичним шляхом визначив, як саме інформація з оперативної пам’яті потрапляє в довгострокову. Окрім вирахування закономірностей, з якою працює пам'ять, він також запропонував певний алгоритм для ефективного повторення вивченого: 

Перше повторення – відразу після отримання нової інформації;
Друге – через 20-30 хвилин після першого повторення;
Третє – через 1 день;
Четверте – через 2-3 тижні;
П’яте – через 2-3 місяці.

А для того, щоб досягти ще кращих результатів, перед повторенням намагайтеся самостійно згадати якомога більше і тільки після цього розгортайте підручник або конспект. 

2. Подрібнення інформації

Working memory або робоча пам’ять може утримувати одночасно тільки 3–4 інтелектуальні об’єкти, це означає, що мозок фізіологічно не може засвоїти більше інформації в певний проміжок часу! Тобто для того, щоб поліпшити процес запам’ятовування, необхідно розбивати весь об’єм інформації на частини. Начебто просто, проте дуже важливо!

3. Чергуйте режим концентрації і розслаблення

У своїй книзі «Навчитися вчитися» Барбара Оклі розповідає, що мозок працює у двох основних режимах. Під час режиму концентрації, людина орієнтована на рішення проблеми, виконання завдання, це час коли увага сфокусована на чомусь конкретному. Так само є режим розфокусування (дифузний), це коли ми виконуємо звичні дії «за замовчуванням», думки все ще є, проте вони у вільному потоці. Найбільше енергії мозок використовує під час режиму концентрації. Це відбувається через зусилля які докладає мозок для вирішення та опрацювання конкретного завдання.  Для підтримки балансу енергії необхідно чергувати стани фокусування і розфокусування уваги. 

Процес навчання недаремно порівнюють із будівництвом стіни, або заняттями спортом. Пам’ятайте, що бетону необхідний час щоб застигнути та з’єднати цеглини, так само як і м’язи  неможливо прокачати за день. Вивчайте все невеликими частинами, обов’язково роблячи паузи на розслаблення.

Саме в режимі розфокусування новоутворенні нейронні зв’язки можуть об’єднуватись з іншими наявними в мозку концепціями та знаннями, тим самим утворюючи більш цільне розуміння предмету. Тобто процес навчання продовжується навіть коли ми розслабляємося (особливо, якщо до цього ми були в активній фазі зосередження:))

Для чергування фаз, можна використовувати методику, яка так само використовується для боротьби з прокрастинацією. Принцип дуже простий: ви сідаєте навчатися - розділіть цей процесс на умовні частини, в кожній з яких ви маєте розібрати/вивчити певний об'єм інформації. Увімкніть таймер на 25 хвилин і розпочніть роботу, по завершенню цього часу зробіть невеличку перерву на 5-10 хвилин, і знову сідайте за навчання, повторюючи цю модель 4-5 разів.

4. Чергуйте активність 

Змінюйте підхід до вивчення нового матеріалу в межах одного предмета. Якщо ви проходите нову тему, чи вивчаєте нові слова в іноземній мові, поєднайте цю інформацію з тією, що ви вже знаєте, не перевантажуйте себе виключно новим матеріалом. Так само намагайтеся працювати над завданнями різного типу - це дозволить засвоїти будь-яку інформацію набагато ефективніше.  

5. Висипайтеся!

Сон – це важлива складова перенесення інформації з короткочасної у довготривалу пам’ять. Дослідження Гарвардської медичної школи довели, що відсутність сну протягом перших 30 годин після вивчення нової інформації може звести нанівець усі старання. 

У підлітків, наприклад, проблеми зі сном пов’язані з фізіологічними особливостями їх зростання, мелатонін – «гормон сну», починає вироблятися не раніше, ніж об 11 годині вечора. Саме тому їм важче засинати вчасно, а нестача сну негативно позначається на їх навчальних здібностях. Проте, це стосується не тільки підлітків. 

 

Підсумовуючи, хочется зазначити, що процес навчання дуже індивідуальний Кожна людина є складною структурою, і в психології не  існує жодної теорії, яка могла б підпорядкувати поведінку людей під якийсь загальний шаблон. Відомий психолог Роберт Штернберг стверджує, що навіть найповніша теорія людської поведінки не може охопити всіх відмінностей між людьми. Це означає, що навіть найефективніші методології не зможуть гарантувати 100% дії саме на вас.

Навчання – це не пасивна діяльність, цей процес вимагає дисципліни і постійних зусиль, на жаль, без цього нічому не навчишся. Існує психологічний принцип, який свідчить, що якщо людина не вірить, що зможе засвоїти нову інформацію хоча б на 70%, вона не буде докладати для цього свідомих зусиль. Навчання має нести практичну цінність особисто для кожного, ми маємо бачити зв’язок нових знань з особистим життям, тільки в такому разі мозок буде зберігати здобуту інформацію, а навчання буде ефективним. 

Навчання це дуже цікаво! Світ настільки різноманітний, складний і саме цим неймовірний, що варто хоча б спробувати доторкнутися до деяких з його таємниць. А ми впевнено можемо гарантувати, що здобуття нової навички або нових знань неодмінно принесе щиру радість відкриття. 

Попередження!!! Навчання затягує:) Успіхів!

Photo by Siora Photography on Unsplash
 

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram