Саманта Бейлі, блогерка з питань виховання і мама двох дітей поділилася на iMOM своєю думкою про те, в яких ситуаціях батькам не варто нав'язувати свої рішення дітям.
Батьківство виснажує. Ми несемо відповідальність не тільки за задоволення основних потреб наших дітей, але й за виховання самостійної особистості. Надто часто ми не розуміємо, що приймаємо більшість рішень (а іноді і всі) у їх житті. Але є ситуації, в яких дуже важливо дати дітям простір самим прийняти рішення, тому що мова йде про їх кордони і самоствердження. Ось ці 4 рішення.
Це не про те, що їсти. Звичайно, нам потрібно переконатись, що наші діти харчуються збалансовано. Але нам не варто диктувати, скільки їм потрібно їсти. Дозвольте їм вирішити, наскільки вони голодні, і з'їсти стільки, скільки хочуть. Це складно, тому що діти не завжди їдять тільки від голоду, і нам потрібно втрутися, коли ви бачите, що дитина заїдає емоції.
Коли ми говоримо їм, що вони повинні їсти незалежно від голоду, ми вчимо їх ігнорувати сигнали, що надсилає їхній мозок, який повідомляє, що вони ситі. А якщо вони голодні, а ми кажемо, що їм потрібно зупинитися, ми можемо надіслати повідомлення про те, що їжа шкідлива. Наша мета як батьків – навчити їх слухати себе, свою совість, інстинкти і навіть живіт.
Я знаю, що багато батьків, в тому числі і я, часто говорять «іди обійми» при зустрічі з родичами. Але не треба нервувати, коли ваша дитина не хоче обіймати бабусю чи дідуся, і тим паче не варто змушувати до обійм і поцілунку. Дозвольте дітям самостійно визначати, кого обіймати і цілувати. Інакше ми ненавмисне даємо їм розуміння, що їх можуть торкатися люди, які про це їх попросили.
Звичайно, з сірниками гратися не можна. В цьому пункт я лише хотіла зауважити, що те, що подобається батькам, не обов'язково має подобатися дітям. І це стосується книжок, іграшок, ігр, фільмів/анімацій, спорту тощо. Не тисніть на дитину там, де є простір для вибору.
Діти для спілкування використовують свої емоції. І хоча в деяких ситуаціях їх поведінка здається занадто театральною, для них їх почуття є цілком раціональними. Дозволяйте дітям прояв емоцій – так ми показуємо, що їх почуття гідні, а це в свою чергу говорить їм, що вони гідні.
Підліткам так само варто дозволяти відчувати злість, фрустрацію і сум, але їм вже варто сказати, що вони мають поважати батьків, загалом дорослих, і висловлювати свої емоції належним чином, не зашкоджуючи оточенню.
Читайте також Емоційний розвиток дітей. Як батьки можуть допомогти і не нашкодити
Джерело фото stocksnap
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram