11 очевидних і неочевидних ознак готовності дитини до школи

Школи готуються приймати документи до перших класів. Якщо ви вагаєтесь, чи віддавати дитину до школи в цьому році, чи в наступному, оцініть готовність дитини до школи за допомогою запропонованих психологинею Світланою Ройз питань.

Наскільки дитина може витримати навантаження – бути якийсь час без мами?
Наскільки відносини з батьками сприймаються, як надійні. Дитина зможе проявляти активність, цікавість, тільки відштовхуючись від відчуття безпеки й підтримки в родині.
Наскільки дитина справляється з напругою (розчаруванням), наприклад, коли їй не дали відразу ж бажаного, як вона впорається, якщо захоче відповісти, а вчитель викликав іншу дитину. Якщо щось відразу ж не вийшло. Реакція може бути нейтральною, пасивною або агресивною – (дитині важливо мати справу з тим, що не все їй відразу може належати, що іноді їй потрібно почекати. Їй важливо чути від нас «Ні» – багато батьків бояться засмутити дитину, відмовляючи їй в тому, що повинні. Так ми позбавляємо дитину можливості потренуватися, зіткнутися з напругою, яка у неї в житті обов'язково буде. Але вона її може вчитися «витримувати», завдяки нашій тактовності й підтримки).
Навантаження спілкуванням. Наскільки дитина підготовлена – бачила, спілкувалася з різними людьми. (Чи є у неї досвід взаємодії, звертали ми взагалі її увагу на дітей і дорослих різних психотипів, тілесних типів, різного віку).
Чи зможе дитина винести напругу, коли на неї якийсь час не звертають персональної уваги (учитель, навіть найкращий, не зможе приділяти увагу тільки одному учневі. Чи впорається з цим навантаженням дитина? Як буде себе вести – пустувати, плакати, проявляти агресію? Я б питала у батьків – часто вони дають планшет дитині, коли вона говорить «мені нудно», чи грає хоч якийсь час сама, чи є у неї якась відповідальність по дому).
Навантаження «соціальністю». Одна з ознак готовності до школи – вміння сприймати себе частиною групи. Чи сприймає дитина, що звертаються і до неї, коли звертаються до всієї групи. (Це чітко видно у першокласників, коли деякі діти не відкривають зошити, не виконують дії, поки до них не звернуться персонально. Не реагують на слова: «Діти, учні, зробіть ...», поки вчитель не скаже: Ваня, зроби).
Чи може дитина дозволити собі попросити у нас (в інших людей) про допомогу – наскільки вона впевнена, що її підтримають.
Якщо дитина вчиться писати букви, вона говорить: я намалювала букву або я написала букву? («Намалювала» – це ознака ігрової, творчої діяльності та мотивації. «Написала» – вже навчальної).
Наскільки дитина рухлива, розкута в рухах, наскільки ми дозволяємо або обмежуємо її рухову активність (людина – складна система, в якій «все впливає на все». Координація рухів, фізична спрямована активність – пов'язана і з вольовою та емоційною сферою. І дітям важливо – потрапляти в ціль, ловити і відштовхувати, підтримувати фізичну активність).
Чи є у дитини режим дня, правила, щось, що виконується регулярно (це впливає не тільки на можливість «витримувати» правила, а й на загальне відчуття безпеки).
Наскільки дитина впевнена, що вона «хороша просто так».