Олександра Брашовецька, керівниця проєктів та освітніх партнерств у мережі шкіл повного дня КМДШ, менторка щастя, розповідає про рівень щастя в Україні, а також про те, що означає щастя для дітей різного віку.
Як дослідниця щастя, я часто зустрічаю суперечливі дані та інформацію про рівень щастя в Україні. Тільки за останні 2 роки, статистика та різні дослідження дають цифри від 14% до 80%. Звичайно, такими цифрами легко маніпулювати.
Наприклад, на початку цього року в мережі поширилась інформація про індекс щастя в Україні, який у 2020 році складав 14%. Що ж насправді означає ця цифра? Індекс щастя розраховується за формулою кількість щасливих громадян мінус кількість нещасливих громадян, а сама шкала індексу від -100 до +100. Відтак, реалістична цифра щодо кількості українців, які вважають себе щасливими за даними цього дослідження, – майже половина опитаних.
Водночас за даними іншого дослідження 78,3% опитаних вважають себе щасливими. Як стався такий розрив? Весь секрет в методиках розрахунку та в запитаннях. Адже, якість соціологічного дослідження напряму залежить від формулювання запитання і вибірки.
Разом з учнями 7-8 класів школи КМДШ_Осокорки, в рамках інтегрованого проєктного занурення, ми вирішили дослідити рівень щастя в КМДШ і дізнатись, що робить щасливими сучасних дітей. Для цього, учні ознайомились із різними соціологічними дослідженнями, дізнались про гіпотези, вибірки, типи запитань і те, як можна використовувати отриману інформацію.
Проєктна команда підготувала анкету із 10 запитаннями, у тому числі ми використовували формулювання запитань зі світових досліджень для подальшого порівняння даних. В результаті проєкту було опитано 80 учнів віком від 5 до 15 років. У фокусі висновків дві цільові групи: діти віком 6-10 років (учні початкової ланки) та діти віком 11-15 років.
«Щастя – це коли тебе розуміють та люблять» (10-річна дитина)
Спостерігається динаміка усвідомлення щастя як явища. Зокрема, у дітей віком 6-10 років щастя базується на взаємодії в родині та з друзями. Кожен четвертий опитаний сприймає своє найближче оточення як ключовий прояв щастя. Відтак, соціалізація для дітей початкових класів надзвичайно важлива для емоції «щастя», яка в цьому віці майже тотожна із «радістю». Крім цього, для дітей важливі відчуття тих, хто їх оточує.
Настрій, вміння радіти, життєва енергія батьків напряму пов’язана із відчуттями дитини.
В старшому віці формується більш глибоке сприйняття щастя. Думки про щастя рухаються вглибину особистості: «Щастя – це що гріє тебе всередині, коли все здається поганим» (15 років).
Діти 11-15 років зазначають, що «щастя залежить від мого вибору і моїх дій». Водночас відбувається ще одна зміна: щастя сприймається вже як «стан», а не тільки «емоція».
Дорослі люди часто не можуть визначити, що для них щастя. Переважна більшість схиляється радше до емоції, адже її можна відчути, відстежити й зрозуміти що її спричиняє. Зі станами складніше. Стан щастя потребує кропіткої роботи в першу чергу із собою: це про усвідомлення і прийняття себе та своїх проявів, про життєвий баланс, про якість взаємодії зі світом. Варто пам’ятати, що стан – це не назавжди. Внутрішні стани потребують підтримки й уваги.
«Щастя – це коли людина має задоволення від життя» (11-річна дитина).
Щастя як поняття тісно пов’язано із задоволеністю життям. Тому, в дослідженнях питання якості й задоволеності життя поруч. Світовий звіт по щастю та Світове дослідження цінностей щорічно аналізують соціальні та економічні показники добробуту і складають рейтинги країн. Україна в цих рейтингах має невисокі позиції. У порівняні з нордичними країнами, де показник задоволеності власним життям сягає 80-84 пунктів, Україна має – 43,6 пункту.
«Щастя – це коли ти радієш, у тебе гарний настрій і ти насолоджуєшся тим, що ти робиш» (7-річна дитина)
Крім цього, на рівень щастя впливають прожиті та усвідомлені позитивні емоції. Тому так важливо створювати ситуації/умови, в яких дитина зможе це відчути. Один з ключів щасливого життя – новий досвід та навчання. Саме у такий спосіб можна досягти цілісного розвитку дитина як на емоційному рівні, так і на інтелектуальному або фізичному рівнях.
«Щастя – це коли мені подобається проводити час, малюючи картинки» (8-річна дитина)
Ще одне перехрестя – взаємозв’язок часу і щастя. За результатами опитування, ми виявили, що майже 40% учнів бракує вільного часу для улюблених справ.
Наявність вільного часу для того, щоб займатись тим, що подобається і цікаво напряму впливає на щастя дитини. Це підтверджує і дослідження американської експертки Холлі Шифрин в темі «гелікоптер-батьківство».
{{read_more|Читайте також| 1078, 4613}}
У дорослих людей потреба вільного часу також яскраво проявлена: після того, як людина отримала задоволення від улюбленої справи чи хобі, будь то байдарки чи читання книжок, вона відчуває сповнення. На цьому етапі людина дає собі обіцянку – робити це частіше задля власного щастя. Але через багато причин часу на це не стає. Тому рівень задоволеності й емоція радості знижується. З’являється потреба у відпустці, адже тоді часу вистачить на усе омріяне. Варто зазначити, що продуктивність співробітників збільшується, якщо він має достатньо вільного від роботи часу. Саме тому все більше компаній скорочують робочий час на години, а в деяких країнах на цілі дні.
Ми запитали дітей і підлітків, чого їм не вистачає, щоб відчувати себе щасливими. 56% зазначили «спілкування», «часу із родиною та друзями», «вільного часу» та «якісного відпочинку». Тож саме час планувати спільний час і відпочинок.
Кожне дослідження проявляє нам маленьку частину великого пазла світу. Щастя все ж лишається суб’єктивною категорією. Як і саме визначення, так і його причини унікальні й неповторні для кожного. Неможливо віднайти єдиний рецепт, який зробить усіх щасливими. Втім, вибір завжди за нами: бути щасливим тут і зараз чи ні.
{{read_more|Читайте також| 4868, 4607}}
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram