Сторітелінг. Здавалося б, що в ньому складного? Учитель обирає тему, вигадує персонажів, переміщує їх у реальний або казковий світ, та ретельно продумує перешкоди, які герої мають подолати. Це все? Ні, такий алгоритм не спрацює. Завдання вчителя – вигадати не прості, а переконливі історії, які активізують пізнавальну діяльність та мотивуватимуть учнів до навчання. Як досягти такого ефекту? Знайомтесь з рекомендаціями й практичними прийомами від наурок, які допоможуть прикрасити теорію яскравими та пізнавальними історіями.
Візитна картка сторітелінгу – драматургія: зав'язка, розвиток дії, кульмінація, розв'язка. Мета драматургічної арки – втримувати увагу: логічно привести слухача з точки А в точку С через точку В. Усе, що прибирає в розповіді монотонність, привертає увагу! Це може бути вміла гра з інтонацією та гучністю голосу, несподівані порівняння, історії з життя, яскраві мімічні жести, риторичні запитання, цікаві факти та багато іншого. Спробуйте зацікавити учнів із перших секунд сторітелінгу! Це непросто, але, при достатній кількості практики, цілком можливо.
Головна мета сторітелінгу – створити емоційну атмосферу. Ваші учні мають зрозуміти, що відчувають персонажі історії, та усвідомлювати практичну користь від почутого. Отож перед написанням тексту визначте, які емоції ви хочете передати. Чи мають діти трішки злякатися? Може, дії казкових героїв надихатимуть юних слухачів? Вирішувати вам. Використайте у тексті емоційно забарвлені слова, які зроблять історію не лише пізнавальною, а й експресивною.
Коли у вас готова драматургічна арка, ви починаєте нанизувати на неї деталі. Важливо, щоби не було зайвих діалогів і фактів – тільки те, що рухає історію в потрібному вам напрямку. Приберіть із тексту уточнення, які здаються недоречними чи несуттєвими. Адже кожен елемент вашої історії має викликати певні емоції або пояснювати, що мотивує героя діяти так чи інакше. Наприклад, додайте в сюжет моменти, коли персонаж згадує про якусь подію або аналізує ситуацію.
Якщо коротко, то візуал сприймає інформацію через зображення, аудіал – через звуки, а кінестетик – через емоції. Дискрети – люди з особливим типом мислення: вони аналізують інформацію з точки зору корисності, сенсу та функціональності.
У класі всі діти унікальні. Отож найкращий ефект матимуть «мультисенсорні» історії, які залучають різні канали сприйняття. Наприклад, розкажіть, який предмет на дотик: це допоможе слухачам краще уявити сюжетну лінію. Інший спосіб – використати під час виступу аудіовізуальні медіа (зображення, відео, фонову музику тощо).
Ви вже переконалися в тому, що сторітелінг – потужний інструмент, завдяки якому можна донести повідомлення або знання. Ще здавна наставники учнів, філософи, поети й письменники, оратори використовували мистецтво красномовства, щоби підсилити ефект від своїх слів. Сьогодні на яскравій історії будується кіноіндустрія, літературна діяльність і брендинг… А відтепер і якісні уроки, які запалюють в очах учнів вогники – мотивацію до навчання! Поговоримо з вами про те, які лайфхаки зроблять сторітелінг захопливим та переконливим.
Mise en abyme [міз-ан-абі´м] у перекладі з французької означає «переміщений у безодню». Французи використовують таку фразу в значенні «сон уві сні», «картина в картині» або «фільм у фільмі». Таке циклове обрамлення у сторітелінгу нагадує рекурсію – накладання кількох історій із ключовим повідомленням у середині розповіді.
Приклади вдалого використання цього прийому: п'єса «Гамлет», поеми «Іліада» та «Енеїда» та роман «Дон Кіхот». Звісно ж, учителю не варто для зацікавлення учнів розповідати цілі поеми. Історія має бути короткою, але насиченою різними фактами, які поєднує схожий меседж: різні сюжети = одна концепція.
Якщо коротко, то спарклайн використовується в розповідях, де показано сюжети «як є» та «як могло б бути». Для цього в історії має бути контраст. Наприклад, порівняння сподівань персонажа із реальністю, бажання щось змінити в житті, мотивація до певних дій чи досягнення мрії через подолання труднощів.
Цей прийом активно використовують маркетологи. Наприклад, вас може надихнути на написання цікавої розповіді відеореклама цукерок Snickers із лозунгом «Ти – не ти, коли голодний!».
У бесідах люди звикли спершу говорити про найважливіше, а вже потім додавати другорядні деталі. Такий сторітелінг має бути лаконічним. В іншому ж випадку читачі або слухачі швидко втратять зацікавленість до «затягнутої» розповіді. Інтрига підтримується до завершення історії, якщо спікер уміло розкриває таємниці та фокусує увагу на кульмінації.
Суть прийому – педагог розказує історію зі, здавалося б, передбачуваним фіналом. Але ж ні! Далі потрібно неочікувано обірвати розповідь та почати спочатку. Завдяки цьому прийому аудиторія неабияк здивується. Такий формат чудово підходить для сторітелінгу про те, як головний герой потрапив у халепу, але подумки повернувся до передумов невдачі та змінив до них ставлення. Ідеально за допомогою цього прийому розповісти про уроки, які виніс персонаж історії. Спробуйте прийом фальстарт і розповідь набере нових обертів!
Що найкраще активізує увагу? Необхідність прийняти рішення: Який обрати варіант розвитку подій? Як герою розповіді запобігти виникненню проблем? Учнів неабияк зацікавить усвідомлення того, що зараз від їхнього вибору залежить перемога чи поразка героя, правильний чи хибний вчинок.
Для сюжету із проблемними ситуаціями зовсім не обов'язково щось вигадувати! Приклади викликів та пошуків рішень є в тисячолітній історії людства, у фільмах та в повсякденному житті. Будьте спостережливими, адже це допоможе успішно використати цей прийом!
{{read_more|Читайте також| 4211, 3837}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram