Нам стало відомо, що в школі «Базис» проводиться спецкурс з фізики «Дослідницькі задачі» для всіх охочих. Курс містить теми шкільної програми, які подані у цікавій для дітей формі, і проводиться на базі лабораторій школи. Ми розпитали в організатора цього гуртка, викладача фізики і співзасновника школи «Базис» Олександра Триліса, про незвичний підхід до навчання і цільову аудиторію курсу.
Ми надаємо учням можливість практичного освоєння фізики. Зараз у більшості шкільних підручників написано, що фізика – це наука про природу. Але по факту це наука про підручник: вона починається з вивчення підручника і продовжується розв’язуванням задач з підручника. ЗНО теж орієнтоване на підручник.
На нашому курсі ми показуємо учням, що фізика це дійсно наука про природу, вони проводять експерименти й взаємодіють з реальними предметами. Діти по-різному сприймають ці дві діяльності – розв’язання задач і проведення дослідів.
У лабораторних робіт з фізики в школі є певний недолік. Учні мають працювати за інструкцією, і якщо хтось придумав власний метод, то його не похвалять, а покарають низькою оцінкою за те, що зробив не за інструкцією. Крім того, на уроках з фізики вчитель, зазвичай, щось показує на своєму столі, а учні дивляться і записують потрібне.
Ми ж під час занять намагаємось розвивати в дітей дослідницьке мислення, щоб вони могли підходити до задач креативно, знаходити нові розв’язки, а не діяти за шаблоном. В них немає вичерпного плану, як працювати, учні придумують на ходу і працюють з обладнанням в наших лабораторіях, чого немає у звичайних школах.
Я помітив, що дітям потрібно спілкуватися під час пізнавальної роботи, тому вони працюють у командах з двох-трьох учнів. Також в нас вітається спілкування з вчителем, якщо команда не знає, як рухатися далі, то вчитель дає підказки або розповідає весь шлях розв’язання.
Я певен, що ця властивість придумувати, знаходити розв’язки на основі своїх знань, буде їм корисною абсолютно в усіх галузях. Курс орієнтований не на олімпіадників і не на «заточених під фізику», він є загальнорозвивальним. Хоча олімпіадникам безперечно теж буде корисно і цікаво, бо при підготовці до олімпіади практично ніхто не займається експериментами. Тим паче, що більшість задач взято з олімпіадної практики.
Я був у журі на багатьох олімпіадах, займався саме експериментальною частиною київської міської, всеукраїнської олімпіад. В олімпіадах з фізики є експериментальні задачі, там учасникам дається обладнання й вони повинні за його допомогою виконати якесь завдання. Дуже цікаво, але такий формат підходить лише для найсильніших учнів.
Наш же курс сформований таким чином, що навіть найслабший учень, здатний провести певні експерименти. Я з власного досвіду знаю, що всім дітям цікаво проводити досліди. Наприклад, перемішувати сніг з сіллю й вимірювати, як при цьому знижується температура. Навіть якщо дитина не розуміє усіх фізичних процесів, все одно це цікаво і весело.
Усі наші роботи організовано так, щоб завжди була частина, яку просто цікаво зробити. Практика показує, якщо учень щось почав робити й у нього виходить, то далі йому кортить розібратися: щось порахувати, отримати якісь числа, поспілкуватися, порівняти результати з іншою командою. Діти досить сильно втягуються в таку діяльність.
Зробили перший дослід. Було цікаво і весело, але нічого не зрозуміли. Другий так само. Але з певного разу з’являється мотивація розібратися, як це працює, пройти наступний цикл. Ми вдосконалили наші експериментальні задачі так, щоб учням всіх рівнів було цікаво над ними працювати. Початківці тут розкриваються, адже всім дітям цікавіше покрутити щось руками, ніж писати формули. Це була велика кропітка робота, та з часом ми охопили всю шкільну програму з фізики з 7 до 11 класу.
Якщо дитині замало тих знань з фізики, яких вона отримує під час уроків в школі, вона може ходити на наш гурток і в 11 класі буде все знати і вміти для того, щоб стати студентом фізичного факультету. Бо я сам вчився на фізичному факультеті Київського національного університету і спілкуюсь з викладачами.
Одне із завдань народилося посеред лісу. Під час літнього наукового табору нам потрібно було виміряти температуру вогнища. А термометра не було. Тому ми навчилися вимірювати температуру вогнища без нього. Ми розігрівали шматочок заліза, занурювали його в ємність з водою. Діти були у захваті, коли бачили як шипіла і випаровувалась вода.
Річ у тім, що залежно від температури заліза випаровується певна кількість води. І якщо ви поміряєте, скільки води випарувалося, то нескладно порахувати, якою ж була температура заліза. У лабораторії звичайно ми розігріваємо залізо іншими способами.
І ще один приклад. Якщо подути в пробірку певним чином, вона свистітиме. А завдяки завантаженій на телефон програмі можна виміряти частоту звуку. А знаючи частоту, можна виміряти швидкість звуку. Дітям дуже цікаво використовувати телефони для пізнавальної діяльності.
Ми розбили всю шкільну фізику на цикли (кожний по 6 занять) по темах, які приблизно стосуються шкільної програми. На першому занятті розповідаємо необхідну теорію, а потім оголошуємо завдання. Діти, зазвичай, одразу зацікавлюються практичними завданнями. Наступні чотири заняття вони проводять досліди. На шостому ми обговорюємо результати, проводимо рефлексію, в кого що вийшло і як.
Коли я даю задачу, в мене є в голові певний шлях до рішення, але діти завжди придумують щось своє. За цим цікаво спостерігати й ми обов'язково відмічаємо креативні розв’язки.
Курс проходить у другій половині дня. У групах до 12 осіб. Ми можемо приймати і готові групи з інших шкіл. Ми радимо учням самостійно обирати теми за своїми вподобаннями, когось більше цікавить електрика, а когось оптика. Щоб перші заняття точно прийшлися до душі, згодом буде цікаво пройти всі цикли.
Деталі й реєстрація за посиланням https://www.basis.kiev.ua/doslidzadachi
Я вважаю, що зараз діти перевантажені відео- й текстовою інформацією, зокрема через дистанційку. Тому, коли вони мають інформацію іншого типу й бачать щось пов'язане з реальним життям, то це для них – свято. Я як вчитель можу організувати дітям дослідницькі задачі, батькам це буде складно зробити.
Але батьки можуть організувати різноманітні подорожі й екскурсії. Сходити на виробництво чи в музеї науки. Якщо планується поїздка за кордон, то варто продумати відвідування таких природних явищ, як гейзер, водоспад чи скелі.
Можна просто разом сходити до лісу й розпалити там вогнище. Якщо при цьому ще якось коментувати фізичні явища, які відбуваються, або зробити якийсь дослід, наприклад, виміряти температуру вогнища, то це те, що треба. Особливо міським дітям не вистачає таких активностей.
Моя мрія – щоб усі діти мали можливість долучитися до цієї діяльності. Я розумію, що наш «Базис» усіх не охопить. Бо тільки в Києві навчається 50 тисяч семикласників. Тому якщо є вчителі-ентузіасти, які б хотіли перейняти технологію дослідницьких задач, ми готові їх навчити.
Для цього не потрібне складне обладнання. Ми орієнтувалися на те, що половина обладнання є в наявності в кабінеті, а інша половина – це підручні засоби. Діти люблять використовувати для пізнавальної діяльності знайомі для них матеріали.
Також ми будемо раді бачити на курсі групи дітей з інших приватних шкіл. Контактуйте.
{{read_more|Читайте також| 4382, 5217}}
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram