До Дня гривні (2 вересня) в НБУ підготували тритижневу освітню онлайн-програму заходів, присвячену 26-й річниці гривні. До участі в заходах упродовж наступних трьох тижнів запрошуються школярі, студенти, вчителі та викладачі. А перед тим, як ви оберете цікаві для вас заходи й зареєструєтесь на них за цим посиланням, пропонуємо оновити знання про ще один наш національний символ поряд з прапором, славнем і тризубом.
«Гривня – це не лише грошова одиниця, а й один із символів української державності. Власні гроші поряд з іншими державними символами – гербом, гімном, прапором – є основними атрибутами, що визначають незалежну державу. Вони презентують країну світу та є багатим джерелом знань про її історію, культуру, традиції, – наголосив Голова Національного банку України Кирило Шевченко. – На монетах та банкнотах гривні зображено державну символіку та елементи національної культури, портрети видатних діячів української історії, науки та культури – творців нашої незалежності».
Понад чверть століття тому розпочалася грошова реформа і в Україні з’явилася власна національна грошова одиниця. Обмін українських карбованців на гривню (банкноти й розмінні монети) тривав з 2 до 16 вересня 1996 року (100 000 карбованців міняли на 1 гривню). У цей період у готівковому обігу України паралельно функціонували як гривня, так і український карбованець. З 17 вересня 1996 року єдиним засобом платежу на території України стала гривня.
Тож всього за два тижні гривня прийшла до кожного міста та села України, на усі підприємства, заводи, фабрики, в магазини та кафе, з’явилася в кожній оселі українця.
На момент заміни однієї грошової одиниці на іншу в обігу було 338,1 трлн українських карбованців. У результаті переходу на гривню Національним банком було вилучено 97% емітованих до цього карбованців (327,9 трлн крб).
Станом на 01 вересня 2022 року в готівковому обігу України перебуває готівки на загальну суму 688 млрд грн, зокрема банкнот – 682,7 млрд грн (2,9 млрд шт.) та монет – 5,3 млрд грн (14,1 млрд шт.). Отже, на одного жителя України припадає 72 банкноти та 166 платіжних розмінних та обігових монет.
На початку своєї незалежності Україна не мала власного виробництва грошей і тому перші банкноти гривні було замовлено і виготовлено закордоном (у Канаді та Великобританії). Нині гривня повністю виготовляється власним сучасним та потужним українським Банкнотно-монетним двором. Не кожна країна світу може похвалитися наявністю власного виробництва грошових знаків.
Графічний знак для позначення української валюти Національний банк України затвердив 1 березня 2004 року. Символ гривні складається з двох елементів. Перший та основний елемент ґрунтується на рукописному варіанті кириличної літери «г», яка позначає першу букву в слові «гривня». Другий же елемент – дві горизонтальні паралельні лінії, які втілюють ідею стабільності грошової одиниці, високий потенціал і зростання національної економіки України.
За 26 років гривня значно змінилася, адже Національний банк постійно працював над її осучасненням. Для Національного банку важливо, щоб національна валюта, яка перебуває в обігу, була надійною та якісною, а українці мали впевненість, що готівка, отримана в торговельній мережі, касі банку або в його банкоматах, є абсолютно платіжною та придатною до обігу. Тож протягом новітньої історії гривні в обігу поступово з’являлися як банкноти з оновленим дизайном і системою захисту, так і нові номінали банкнот, яких не було у 1996 році. Спочатку у 2001 році було введено в обіг банкноту номіналом 200 гривень; пізніше, у 2006 році – номіналом 500 гривень; а у 2019 році – номіналом 1000 гривень.
На сьогодні в обігу перебуває вже четверте покоління гривні, що відрізняється удосконаленим дизайном та посиленим комплексом захисних елементів, зокрема оптично-змінних для зручного і простого візуального контролю громадянами.
Дрібні купюри номіналів 1, 2, і 5 гривень служать всього 6-8 місяців, оскільки часто переходять з рук в руки, тому НБУ міняє їх на нові(У зв'язку з фізичним зносом банкнот Нацбанк щорічно вилучає з обігу близько 640 млн різних купюр). Більші – номіналом 10, 20, 50, і 100 гривень – в обігу перебувають до 3 років, а 200 і 500 гривневі купюри – від 5 років і більше.
Паперова основа української гривні до 2016 року на 100% складалася з бавовни, а не із деревинної целюлози, як більша частина паперів широкого вжитку. Ця сировина є не тільки високовартісною, але й дефіцитною. Тому з недавнього часу до виготовлення банкнотного паперу стали додавати український льон. Це дозволило знизити собівартість виготовлення гривні, підвищити зносостійкість банкнот на 5-10% та підтримати українського виробника.
{{read_more|Читайте також| 2996, 5631}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram