Чи можливе повернення до ЗНО? Чи може НМТ замінити ЗНО? Як розвивати НМТ, щоб він став повноцінним онлайн-тестуванням? Про все це очільниця УЦОЯО Тетяна Вакуленко розповіла на освітньому фестивалі «Вчителі майбутнього» у Львові. Освіторія зібрала головні тези з виступу та прогнози про майбутнє НМТ.
Для того щоб зрозуміти, чи замінить НМТ ЗНО або навпаки, треба спочатку розібратися, що таке ЗНО.
Зовнішнє незалежне оцінювання — це оцінюванням результатів навчання. Воно може бути не тільки вступним, а й випускним іспитом. НМТ зараз є лише вступним іспитом.
Обговорювати можливий розвиток НМТ або ЗНО неможливо без аналізу того, як воно «виросло». Багато з нас бачили, як змінювалося ЗНО, але не завжди рефлексували щодо цього.
Раніше великою проблемою були недоброчесні схеми вступу до закладів вищої освіти. Сучасні вступники не уявляють, що так могло бути. Але це би продовжувалось, якби не з’явилося ЗНО.
У 2004 році вперше зарахували результати тестування як вступні випробування. Чи тоді хтось був упевнений, що воно приживеться? Ні. Деякі ректори закладів вищої освіти насміхалися над активістами системи ЗНО і казали: «Це мине». Але цього не сталося.
І саме тому, що у 2006 році з’явилася структура, яка могла захищати цю ідею і просувати систему, яка стала чи не найкращою освітньою реформою, з’явився всеукраїнський центр оцінювання якості освіти, а потім регіональні. Їх утворили люди, які реально хотіли, щоб вступ був прозорим і неупередженим.
І вже у 2008 році всі вступники складали ЗНО. Тоді більшість освітян зрозуміли, що це незворотно.
Раніше система працювала переважно як антикорупційна. А з 2015 року почався рух щодо якості освіти. Коли освітяни побачили, що корупцію подолати можна, почали говорити про смисли.
У 2019 році це реалізувалося в тому, що ЗНО отримало ще одну функцію — державної підсумкової атестації. І це чи не найбільша трансформація. Тому що ДПА — це про школу, про заклад, який дитина залишає. А ЗНО — це перехід.
Наступний перелом був у 2021 році під час пандемії. Система, що вибудовувалася багато років і стала еталонною, мала швидко шукати нові рішення.
Серйозно ніхто не обговорював, що за рік-два можна перейти до комп’ютерного оцінювання. Говорили, що будемо застосовувати певні елементи. Але це могло застосовуватися на окремих іспитах, а не на всій вибірці, не з усіх предметів.
З нами сталося 24 лютого. На той момент ми були майже готові до проведення ЗНО. Всі документи й інструктивні матеріали були готові. До фіналу не довели лише друк тестових зошитів. Наша друкарня розташовувалася недалеко від Києва, і в той бік летіли ракети. Питання було в безпеці: як доставляти ці зошити, роздавати?
Наступне питання — кількість українців, які вимушено виїхали за кордон. У 2014 році закордонні проведення тестування вже відбувались. Але масштаб був зовсім іншим. Це стосувалось і кількості учасників, і кількості країн. Нам потрібно було доставити матеріали, бланки, забезпечити перевірку в значно більших масштабах.
Щодо проведення в Україні, то викликом стали повітряні тривоги. Уявіть, що в нас 4–5 предметів на одного учасника. І кожного разу потрібно всіх відводити до укриття.
Тоді в освітніх площинах почали виникати дискусії щодо того, яким має бути тестування в умовах війни. Дехто пропонував забезпечити вступ без ЗНО. Але ми мали відповідь. Бо був досвід двох ковідних років до того. Ми вже пережили уявні відмови від ЗНО та боротьбу за нього. Бо будь-хто дотичний до системи освіти розуміє, що вступ без жодних іспитів — це лотерея.
Була також пропозиція взяти для вступу результати загальної середньої освіти. Але будьмо чесними: ми поставимо нашим учням ті оцінки, які вони захочуть. Тому що всі потерпають від війни і ніхто не захоче ображати дитину, яка перебуває невідомо де.
Ще розглядався варіант впроваджувати іспити в закладах вищої освіти. Але так учні мали б можливість подати документи лише до одного університету. Тому що неможливо організувати п’ять університетів, які будуть очікувати кожного вступника в певний час. І забезпечити всім однакові умови.
Ще одна ідея — проводити вступну кампанію в грудні 2022 року. Але наші випускники мали можливість вже у вересні вступити до вишів Європи й інших країн. І якщо ми переносимо терміни вступної кампанії, скільки вступників через це не повернуться? У них фактично зникає аргумент залишитися в країні. Адже будь-які стабільні державні процеси показують дитині та батькам, що держава живе. А так ми забираємо в учнів гарантії щодо завтра.
Ми вирішили, що все ж треба робити тестування, але його неможливо провести в паперовому форматі. Тому з’явилися складніші питання. Адже програмного забезпечення, що могло б протестувати таку кількість учасників у стандартизованих умовах, не було.
Ми звернулися до однієї європейської команди з питанням, чи можуть вони надати таке програмне забезпечення. Але вони не були готові кастомізувати його під нас у ті терміни, що були потрібні.
Вирішенням питання став НМТ. Фактично ідея досить проста. Ми готові лише на предметні тести. Тож наберімо ті предмети, що є важливими для вступу для більшості дітей. Тому що всі предмети забезпечити в такий спосіб за три місяці, що залишалися до вступної кампанії, неможливо.
Комп’ютерний тест ми розробляли на онлайн-платформі, яку за цей час створили українські девелопери.
Результати цього одного тесту приймаються для вступу. Але як три різні бали, що множаться на різні коефіцієнти, залежно від спеціальності. Відповідно, ми розтягли шкалу і маємо можливість добре розподілити учасників. Тож рішення було абсолютно логічним для тієї системи, що була.
Якщо порівняти із ЗНО, у НМТ немає завдань із розгорнутою формою відповіді, розв’язання задач, висловлення власної думки. Як на мене, це значний недолік. Чи він може бути подоланий? Безперечно. Тому що є системи, які дозволяють це робити.
Проте на відміну від ЗНО, НМТ набагато легше провести за кордоном. Минулого і цього року тестування відбулось у 32 країнах. Я не знаю жодної держави, яка проводила б свої вступні кампанії за кордоном. У паперовому варіанті це не було б можливо реалізувати.
Тому я думаю, що навряд чи ми повернемося до тестових форм у паперовому варіанті. Папір залишиться в Українському центрі оцінювання якості освіти хіба для невеликих моніторингових досліджень, зокрема для 4 класу.
Натомість варто вдосконалювати комп’ютерні тестування. Цього ще не станеться наступного року, адже ми не матимемо сприятливих умов для реалізації цих планів.
Але в майбутньому це мають бути повноцінні онлайнові оцінювання хорошої тривалості, які передбачатимуть відкриті завдання та аудіювання. А також мають бути правильні хороші порогові бали. Повинен бути поріг, який покаже, що людина готова до отримання вищої освіти.
{{read_more|Читайте також| 6094, 6095}}
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram