Буває так, що іменники чоловічого роду другої відміни в родовому відмінку однини можуть мати і закінчення -а, -я, і закінчення -у, -ю. Це насамперед залежить від їхнього значення: істота чи неістота; поняття конкретне чи абстрактне; має значення сукупності або ж позначає один предмет.
У параграфі 82 «Родовий відмінок» Українського правопису подано вичерпні правила, коли треба вживати закінчення -а, -я, а коли — -у, -ю, а також наведено приклади з різним закінченням залежно від значення. Оскільки список іменників з різним закінченням куди більший, ніж містить правопис, літредакторка та коректорка Юлія Мороз для uaredactor запропонувала ще низку таких.
авторитета (особа, що має вплив, повагу) — авторитету (вага, вплив, престиж); акта (документ) — акту (дія); Алжира (місто) — Алжиру (країна); алмаза (коштовний камінь) — алмазу (мінерал); апарата (прилад) — апарату (установа); бала (одиниця вимірювання) — балу (святковий вечір); бара (одиниця вимірювання) — бару (ресторан); більярда (стіл) — більярду (гра); блока (частина споруди, машини) — блоку (об’єднання держав); бора (свердло) — бору (хімічний елемент); борта (край одягу, посуду) — борту (судно); булата (зброя) — булату (сталь); вала (деталь машини) — валу (насип); детектива (агент) — детективу (твір); дзвона (інструмент) — дзвону (звук); джина (дух) — джину (напій); дуба (а також бука, клена, ясена — окреме дерево) — дубу (буку, клену, ясену — збірне поняття, деревина); Дубая (місто) — Дубаю (емірат); духа (надприродна істота) — духу (здібність, властивість, стан); елемента (конкретне) — елементу (абстрактне); екіпажа (ресорний візок) — екіпажу (особовий склад корабля, літака, танка; берегова військова частина морської піхоти); звука (термін) — звуку (процес); знака (предмет, сигнал) — знаку (відбиток, прикмета); імейла (поштова електронна скринька) — імейлу (система електронної пошти); інструмента (одиничне) — інструменту (збірне); каменя (одиничне) — каменю (збірне); катара (член секти) — Ка́тару (топонім) і ката́ру (захворювання); кластера (лінгвістичне й математичне поняття) — кластеру (клуб, орден, гурт); клина (предмет) — клину (просторове поняття); колоса (одиничне) — колосу (збірне); корпуса (тулуб) — корпусу (сукупне); Кубка (приз) — Кубку (спортивні ігри); листа (одиничне) — листу (збірне); листопада (місяць) — листопаду (процес); Люксембурга (місто) — Люксембургу (країна); магазина (патронташ) — магазину (установа); мажора (син багатія) — мажору (звуковий лад); Манчестера (місто) — манчестеру (тканина); медіатора (муз. аксесуар; посередник) — медіатору (речовина); Нью-Йорка (місто) — Нью-Йорку (штат); органа (частина тіла) — органу (установа); оригінала (особа) — оригіналу (документ); пакета (фізичний об’єкт: пакунок, мішок, обгортка) — пакету (абстрактне: пакет акцій, пакет даних); папера (документ) — паперу (матеріал); піка (гірська вершина) — піку (найвища точка розвитку, найбільший обсяг, найвища інтенсивність); порога (брус) — порогу (початок, кількість чи сила вияву ознаки або якості); портрета (фізичний об’єкт: зображення обличчя людини) — портрету (як жанр у мистецтві; сукупність характерних рис кого-небудь); потяга (поїзд) — потягу (почуття); пояса (пасок, талія) — поясу (просторове поняття); придатка (відросток) — придатку (додаток); раза (з десятковими дробами: 2,5 раза, у 3,7 раза) — разу (зі значенням часу та повторюваності: кожного разу, одного разу, минулого разу, того разу); рака (тварина) — раку (хвороба); рахунка (документ) — рахунку (дія); реверса (механізм) — реверсу (зворотний бік); рентгена (одиниця вимірювання; апарат) — рентгену (проміння; просвічування цим промінням; знімок); Рима (місто) — Риму (держава); рифа (на вітрилі) — рифу (скеля); рога (предмет) — рогу (матеріал, зовнішній кут); сегмента (математичне, зоологічне та анатомічне поняття) — сегменту (абстрактне); сектора (математичний термін — частина круга) — сектору (підрозділ, відділ, частина чогось); сирка (виріб, молочний продукт) — сирку (зменшене до сир); Сінгапура (місто) — Сінгапуру (країна); соняшника (рослина) — соняшнику (насіння); стана (машина; пристрій) — стану (торс; табір; обставини; становище); телефона (апарат) — телефону (вид зв’язку); тендера (причеп) — тендеру (процедура; торги); терміна (слово) — терміну (строк); терміта (комаха) — терміту (речовина); типа (людина) — типу (зразок, категорія, розряд); томата (рослина) — томату (сік, приправа); Туніса (місто) — Тунісу (країна); файла (прозора поліетиленова тека для зберігання паперів) — файлу (об’єкт комп’ютерних даних); фактора (посередник; маклер) — фактору (чинник); фена (вентилятор) — фену (вітер); феномена (особа) — феномену (явище); фільтра (прилад) — фільтру (напій, кава); центра (математичне і фізичне поняття; деталь токарного верстата) — центру (в усіх інших значеннях: середня частина чого-небудь; місце зосередження якої-небудь діяльності; щось найголовніше; населений пункт; найвищий орган керівництва якою-небудь діяльністю тощо); чина (людина) — чину (посада); шаблона (пристрій; кресленик) — шаблону (зразок); шлунка (орган травлення) — шлунку (страва; фізіологічна потреба в їжі); ячменя (хвороба) — ячменю (злак).У деяких посібниках натрапляла ще на такі приклади:
буряка (одиничне) — буряку (збірне);
початка (суцвіття) — початку (вихідний пункт; основа).
Утім, до них є зауваження. Сьогодні іменник «буряк» передає збірне значення формою множини: буряки, буряків. Іменник «початок» на позначення суцвіття — ненормативна калька з російської. Українською мовою таке суцвіття зветься «качан».
Зверніть увагу, що є іменники, які мають паралельне закінчення без зміни значення (закінчення залежить від наголосу): столá і стóлу, плотá і плóту, мостá й мóсту, парканá й паркáну, полкá й пóлку, дворá і двóру, гуртá й гу́рту, роя́ і рóю, стидá і сти́ду.
Цей список вдалося зібрати завдяки правопису, підручнику Миколи Зубкова «Сучасна українська ділова мова», книжці Катерини Городенської «Українське слово у вимірах сьогодення», словникові Kyiv Dictionary, статтям Correctarium, власним практичним напрацюванням і спостереженням.
P. S. Редакція правопису 2019 року пропонує вживати деякі назви міст у родовому відмінку однини із закінченням -у: «Назви населених пунктів (крім зазначених у п. 1.2к): Амстердаму, Гомелю, Ліверпулю, Лондону, Мадриду, Парижу, Чорнобилю», але й дозволяє «мати і варіантне закінчення — -а(-я): Амстердама, Гомеля, Ліверпуля, Лондона, Мадрида, Парижа, Чорнобиля».
Я категорично проти такого нововведення й принципово надалі вживаю тільки закінчення -а, -я, якщо йдеться про місто (за винятками, про які сказано ще в попередніх редакціях). Ця стаття чудово ілюструє, чому важливо розрізняти назви із закінченням -у, -ю (бо йтиметься про країну, регіон, емірат чи штат) і назви із закінченням -а, -я (бо йтиметься про місто).
{{read_more|Читайте також| 5468, 5696}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram