Наталія Рудніцька, вчителька зарубіжної літератури та української мови в Кам’янець-Подільській школі №17 (ТОП-10 Global Teacher Prize Ukraine 2018) поділилася у своєму блозі в фейсбуці спостереженнями про представників покоління альфа, тобто учнів 5-Б класу, для якого вона стала на початку навчального року 2023/2024 класною керівницею.
У минулому навчальному році я стала класною керівницею в 5-Б класі. Це 35 активних десятилітніх дітей, яким мало не до 1 вересня не могли знайти класного керівника. Мене перспектива керівництва також не особливо надихала, бо маю багато інших освітніх проєктів (написання підручників, зустрічі, конференції тощо)…Але є таке слово «треба». Ну й погодилася, тим паче, що я люблю ставити сама собі педагогічні виклики.
Ми почали зростати разом, шукати способи взаємовпливу, налагоджувати контакти, вирівнювати освітні втрати, вчитися спілкування, взаємодії з однолітками, учителями тощо.
Веселий, шумний клас 10-11-річних дітей, де пульсує енергія, яку складно вгамувати. Це група дітей, яким із 1 класу випали перші жорсткі локдауни, навчання «через вайбер», згодом почали опановувати онлайн, потім, у 3 класі – війна… Та «очі бояться, а руки/ноги/голова роблять», тому до кінця першого семестру ми вже навіть чули одне одного.
Після Останнього дзвінка я написала розлогий пост зі своїми спостереженнями й власними думками про українське покоління Альфа.
Цих дітей називають «Поколінням альфа», вони народилися в епоху домінування електронних технологій. Це діти, які не уявляють життя без гаджетів, бо ті поруч з ними з перших днів. На час дитинства людей цього покоління випала пандемія COVID-19, і це призвело до того, що вони проводили обмежено час у дитячих колективах, що не дуже добре вплинуло на їхню соціалізацію. На початку 5 класу виявилося, що деякі діти не знають своїх однокласників/ниць на прізвище, спілкуються в обмеженому колі й не мають потреби виходити за його рамки. Щоб це зрушити, потрібно докладати максимум зусиль. Проблема комунікувати проявляється в невмінні слухати інших однолітків і концентричності на власних потребах, ігноруванні інших потреб тощо. Попри ідею НУШ з розвитку soft skills, якраз соціально-комунікативні навички виявилися недостатньо розвинутими. Нам потрібно було працювати над тайм-менеджментом, прокачувати організаційні навички тощо. Однак діти, у переважній кількості, виявили високий рівень «позапрограмних» знань із загального розвитку. Як виявилося, вони більше обізнані в політичному, громадському, культурному житті, аніж навіть 9-класники. Вони вміють шукати інформацію, і що особливо порадувало – фільтрувати її. Діти сидять… ні, не так! Телефони сидять із дітьми й замінюють живе спілкування та задовольняють потреби в комунікації. Про те, що вчитель не зможе конкурувати з інформаційними ресурсами інтернету, не казав хіба лінивий. І це правда. Шкільне навчання, на противагу іграм, нудне й не таке насичене спецефектами, тому й пограє. Діти звикли до миттєвого задоволення базових потреб, адже зараз в необмеженому доступі за невеликі кошти можна придбати воду, їжу, розважальні послуги. Ні, це дуже класно. Та все призводить до того, що діти не навчені відкладати свої «термінові» потреби в розвагах на противагу навчанню. Але це не проблема «Покоління Альфа». Ще й Тому Соєру було на уроках нудно, і він розважався… Переважна кількість дітей націлена на результат: вони планують бізнес-проєкти, шукають способи розбагатіти чи стати відомими. Вони знають, що треба займатися спортом і вести здоровий спосіб життя. Обирають це свідомо й засуджують тих, хто «збиткується» над власним організмом. У дітей немає потреби робити багато зусиль над самообслуговуванням, адже зараз це доступно в різній формі: робот-пилосмок прибирає, пральна машина пере. Як добре розвинуті навички самоорганізації, то залежить від кожної родини. Є такі, хто через пів міста на тренування самостійно добираються, а є ті, хто без бабусі вулицю не перейде. Діти «Покоління Альфа» відкриті до всього нового. Вони легко навчаються і так само легко втрачають інтерес до навчання, змінюють власну думку, проте тверді в переконаннях. Діти не мають страху перед дорослими, вони довіряють їм і можуть вголос сказати те, що їх бентежить у поведінці чи висловлюваннях дорослого. Діти, які з народження живуть в період війни, сприймають її, як велику трагедію. Це надзвичайно патріотичні люди, іноді більш свідомі, як дорослі.Декілька порад для тих, хто виховує та навчає представників покоління Альфа:
Ми навчаємо людей майбутнього, тому потрібно прийняти зміни. Виховання – це один із найскладніших викликів. Ми повинні бути креативними, щоб змусити їх робити те, що добре для них, хоча це може бути абсолютною противагою тому, чого їм хочеться. Варто памʼятати, що нудьга – це шлях до творчості, тому не тільки розважати, але й давати можливість знайти розваги самостійно. Навчити дітей скрупульозної і монотонної роботи, це розвиватиме посидючість. Соціальні навички існування: знати, скільки коштує сир і гречка, які доходи в родині, як планувати бюджет тощо. І моє головне правило – не робити за дитину те, що вона може зробити самостійно. А також запамʼятати: вони інші! Ми маємо змінитися, аби навчати їх так, як вимагає сучасний світ.P. S. Цей допис – власні враження й спостереження авторки. Для глибшого й системного аналізу є спеціально навчені фахівці.
{{read_more|Читайте також| 5639, 6446}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram