Чому дітям нецікаво і складно вчитись і що треба усвідомити всім учасникам освітнього процесу

Кандидат біологічних наук, експерт з ментального здоров'я, освіти та системного мислення Петро Чорноморець розмірковує в телеграм-блозі про причини того, чому дітям нудно і складно в школі та на які важливі фізіологічні істини варто спиратися при зміні навчального підходу. 

Не будуть всі люди знати математику і науки. Цього не добилася жодна освітня система. У людей занадто по-різному працює мозок, різні таланти та мотивація.

Занадто складно стає вже на рівні тригонометрії, інтегрування та диференціювання, мітозу та мейозу, генетичного коду, окисно-відновних реакцій, газових рівнянь або пружної деформації. Цих речей не знає більшість дорослих у будь-якій країні світу, хоча номінально мали б знати.

Крім того, мозок більшості людей дозріває не так, як цього очікує програма. Дуже багато концептів стають дійсно зрозумілими після 18, або й після 25. Причому часто людина у 30 щось нарешті розуміє, каже «чому мені так це у школі не пояснювали?» Та може і пояснювали, але інтереси були інші або мозок не дозрів.

Спроби втулити науку дітям, яким це зараз нецікаво або занадто складно, зазвичай дають таку лінійку реакцій:

складно і нудно, не виходить навчатися -> ставлять погані оцінки, ображають і принижують -> не буду вивчати -> розвиваюсь поза науковим світоглядом -> у дорослому віці не усвідомлюю, _наскільки_ насправді все складно -> примітивно сприймаю світ, ведусь на інстаграмні схеми та тікточні  відповіді, вважаю вчених пихатими дурниками.

Поки що всі відомі мені приклади, коли «от у цього викладача всі діти це вивчають і все працює» насправді виявляли низку обмежень: не всі, не все, не те щоби вивчають, не на тому рівні, якого очікує програма тощо.

Я думаю, найкраще, чого ми можемо досягти в масовому масштабі:

- усвідомлення дитиною складності системи і толерантність до складності 

- повага до себе, як до людини, яка може не знати і не розуміти

- повага до тих, хто розуміє 

- розуміння зон свого незнання 

- готовність прийти до експертів, коли стикаєшся з зоною незнання 

- у ролі експерта повага до тих, хто не знає і людяна взаємодія з ними

- ставлення до навчання як до пригоди і бажання вчитися все життя.

Робота на такі цілі означає тотальний перегляд усіх підходів шкільного навчання. Командна робота, інші завдання, інше оцінювання та інша інтерпретація оцінок.

Читайте також

Скільки дитина має навчатися щодня, щоб не нашкодити здоров’ю

Чому освіта стала культом карго і що з цим робити

Джерело фото Depositphotos

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram