Забудьте про лінійність садок–школа–універ: нова реальність освіти вже тут

16.11.2025

390

Освітня консультантка Мар’яна Калабухова у своєму блозі в Фейсбуці поділилася своїми роздумами про те, що нелінійність часу перестає бути лише філософською категорією — вона формує нове розуміння освіти. Сьогодні кожен абітурієнт має будувати свій шлях не за шаблоном, а за власною траєкторією, комбінуючи формати, темпи й цілі.

Свою кандидатську дисертацію я писала по Постмодернізму, точніше досліджувала лінгвістичні аспекти постмодерністських текстів. Ж-Ф. Ліотар, Ж. Дерріда, Мішель Фуко, Ролан Барт, Жан Бодріяр, Фредерік Джеймісон – ну як не закохатись в їх твори?!

Пародія, рефлексія, іронія, «смерть автора», фрагментарність, деконструкція, інтертекстуальність, гіпертекстуальність, мовна гра, ну і звісно – нелінійність часу. Все це вивчати – інтелектуальна насолода. Жити, правда, з цим в реальному часі достатньо складно.

Але ці концепції постмодернізму вони стосуються не тільки філософії, лінгвістики або текстів. Вони присутні у нашому житті і в освіті зокрема.

Класична лінійна модель часу, що передбачає, що минуле веде до теперішнього, а теперішнє — до майбутнього, поступово відходить на другий план, поступаючись місцем складнішим уявленням. І при плануванні навчання я дуже рекомендую спиратись на те, що час більше НЕ є ЛІНІЙНИМ. Як і стратегія побудови освітнього шляху не повинна такою бути. Вже не буде так: садочок – школа – коледж – універ – робота.

Змініть своє уявлення про ефективний освітній шлях.

Паралельні реальності освіти

Суть нелінійності часу можна уявити через поняття множинних реальностей, які одночасно існують і перехрещуються одна з одною. У контексті освіти це проявляється в тому, як сьогодні відбувається навчання. Завдяки цифровим технологіям ми перестали обмежуватися традиційними часовими рамками – лекціями, семестрами, канікулами, бакалавратами. Тепер вони сприймаються не як непорушні етапи, а як умовності, які можна гнучко адаптувати під індивідуальні потреби.

Множина освітніх форматів, таких як онлайн-курси, гібридні моделі навчання, а також курси з можливістю навчатися в будь-який час і в будь-якому місці, руйнують лінійну структуру академічного процесу. Тепер студент може розпочати своє навчання в один момент часу, а продовжити його через кілька років або паралельно з роботою. Час перестає бути фіксованим і лінійним ресурсом, а стає гнучкою субстанцією, що підлаштовується під особисті цілі та темп студента.

Час як вибір, а не обов’язок

Нелінійність часу в освіті також стосується підходу до вибору дисциплін та методів навчання. Сучасні технології надають доступ до різноманітних джерел знань, які можна вивчати в будь-якому порядку. Більше не потрібно йти традиційним шляхом – від загальних знань до більш спеціалізованих. Студент може почати з глибокого вивчення вузької теми, повернутися до основ і знову повернутися до складних питань.

Це формує специфічний вид навчання, де час не є жорстко визначеним, а, скоріше, є вільною зоною для вибору. Коли і як навчатися – питання, яке вирішує сам студент.

Система освіти як мережа

Нелінійність часу також стосується самої системи освіти. Традиційно, навчальні заклади будували свою роботу на принципі послідовних етапів – від початкової освіти до вищої, потім робота, кар’єрний ріст. Але що, якщо цей шлях не обов’язковий для кожного? Адже сьогодні багато людей починають кар’єру в різних сферах по-різному: хтось спочатку набуває практичні навички, а потім вирішує отримати вищу освіту, а хтось навпаки – починає з університетської лави і тільки потім знаходить карʼєрний шлях.

Нелінійність часу в освіті дозволяє будувати індивідуальні траєкторії розвитку, створюючи мережу освітніх і професійних шляхів, які можуть перетинатися, повертатися назад і розвиватися новими напрямами. Це важливий момент, що відкриває для студентів нові горизонти.

Віртуальні світи та нові форми викладання

Візьмемо, наприклад, віртуальні світи та метавсесвіти. Вони стають все більш важливими елементами освітнього процесу. У таких просторах час і простір перестають бути лінійними. Вчені, викладачі та студенти можуть створювати віртуальні класи, лабораторії та навіть цілі навчальні симуляції, де студент не прив’язаний до жорстких рамок часу та місця. Завдання, експерименти та лекції можуть «відбуватися» одночасно в різних часових площинах. Освітній процес таким чином більше не обмежується фізичним часом, а набуває якісно нових форм, орієнтуючись на взаємодію в різних часових і просторових вимірах.

Освіта в епоху миттєвих змін

Нелінійність часу в навчанні особливо актуальна в епоху швидких змін, коли знання та технології розвиваються з шаленою швидкістю. Процес навчання більше не зводиться до заучування інформації на основі підручників і лекцій, які за кілька років (а в деяких галузях і днів) втрачають актуальність. Натомість акцент зміщується на здатність швидко адаптуватися до змін, освоювати нові знання і застосовувати їх на практиці, часто в реальному часі.

Студенти тепер вивчають не лише предметні області, але й навички, що дозволяють їм бути гнучкими і адаптивними в умовах швидкого технологічного прогресу. Це також підкреслює концепцію нелінійності часу: навчання стає не неперервним і однозначним процесом, а циклічним і багаторазово повторюваним, коли інформація оновлюється, а старі методи і концепції не перестають бути корисними, а трансформуються і інтегруються в нову парадигму.

Різноманітність шляхів розвитку та вибір серед безлічі можливостей

Ще один важливий аспект нелінійності часу в освіті – це безліч варіантів для вибору. Якщо раніше студент був змушений слідувати чітко визначеному шляху навчання – від початкової школи до університету, від бакалаврату до магістратури – то сьогодні все більше студентів отримують можливість обирати свій індивідуальний шлях. Це може бути одночасне навчання в кількох напрямках, проходження кількох курсів паралельно або переривання освіти для набуття досвіду на практиці.

Нелінійність часу змінює підходи не лише до навчальних процесів, але й до сприйняття освіти в цілому.

Хибних шляхів не існує!

Який би ви не обрали, веде не в глухий кут, а в якійсь новий варіант реальності. Що б ви не обрали, якщо ви дієте у ваших власних інтересах і чітко розумієте ваші цілі – програш неможливий.

У часи, коли «вчитися» більше не означає «повторювати» або «йти від точки А до точки Б», ми повинні перестати дивитися на освіту як на лінійний шлях і почати розуміти її як гнучку, динамічну систему, що дозволяє всім, хто навчається, знаходити власний шлях у нескінченному просторі-часі знань.

Читайте також