Зоя Казанжи — українська письменниця, журналістка й громадська активістка. Авторка книг «Якби я була» та «Щось таке як любов», учасниця колективних есеїв Українського ПЕН. Відома гострими текстами, щирими спостереженнями й активною позицією в культурному житті Одеси, поділилася в ФБ своїми порадами для молоді з висоти своїх 57 років.
Ну, так, мені 57. І я люблю свій вік. Певне, що 30 було б краще. І 40 – теж. Але коли уявляю, що це ж знову все по новій!… Та ну на фіг.
Мені ок і так. Нарешті, після певних зусиль і роботи зі своєю головою (в першу чергу!), я не страждаю, що раніше все робила не так, не будую безкінечно-ілюзорних планів, забуваючи жити. Жити тут і зараз.
Так от. Думала-думала, і вирішила написати своєрідний чек-лист, який би я хотіла отримати у свої років 20.
Щоб якийсь Менеджер Життя надіслав мені конвертик, я його відкрила, а там трохи нормальних порад. І не треба було би витрачати роки та енергію на усвідомлення очевидного.
Тому ось – поради від баби Зої на кожний день. Банальні, звісно, але вже які є.
Найкраща навичка – піклування про себе. Гроші варто витрачати на навчання та подорожі. Ніколи не бійся. Страху не існує. Страх – це уявлення про те, чого може ніколи не бути. Але ти вже злякалась і не пішла далі. Психотерапія – це як регулярне прибирання в квартирі. Треба. Навіть якщо не хочеш. Ті, хто обманюють і не цінують тебе, виглядають як пристойні люди. Люди брешуть. Часто. Навіть без необхідності це робити. Якщо хтось ставиться до тебе скептично, підсміюється, критикує «конструктивно» – нафіг з пляжу. Твої діти і твої батьки часто будуть тобою невдоволені. Тому не варто їм подобатися. Подобайся собі. Якщо ти щось робиш занадто – це занадто. Вся драматургія світу побудована на нещасливому коханні. Твоє щастя нікому не цікаве. І розмови про твої подорожі – теж. Якщо люди просять пораду – вони просять про допомогу. Просто треба це знати. Коли ти комусь позичаєш гроші, ця людина тебе не любить. А якщо ти позичаєш у когось, тебе не люблять ще більше. Коли ти кричиш – це не допомагає. Онуків не любиш більше. Онукометра не існує. Усвідомленіше любиш. Ти на онуків залишиш своїх дітей. Розмовляй, проговорюй, озвучуй свої бажання, тривоги, питання і так далі. Людина часто тотально непроговорена. Ну і якщо будеш мовчати, як тебе почують твої янголи-охоронці?! Не варто нехтувати своїми інтересами. Не треба бути щедрими бідняками. Фінансова подушка – з першої зарплати. Фінансова грамотність – ще раніше. Свою дитину приймай завжди. Твоя дитина має знати: там, де ти, завжди для неї є місце, де нагодують, накриють ковдрою і дадуть зализати видимі і невидимі рани. Читай книжки. Вчи математику. І мови (додала на вимогу народу. Найголовніше у партнері – підтримка. Інтелект – це круто. Почуття гумору – теж. Цінуй людей, які вміють і люблять танцювати – вони класні. Родичів вибирають. Поки жива, можливо все.{{read_more|Читайте також| 4635, 5191}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram