Розвінчуємо міфи про РДУГ: що важливо знати батькам, учителям і самим дітям

28.09.2025

369

Поширити

Жовтень — місяць обізнаності про розлад дефіциту уваги з гіперактивністю (РДУГ). Це привід подивитися на РДУГ без упереджень і спробувати зрозуміти: що стоїть за цим діагнозом, чому він не має нічого спільного з "лінню" чи "невихованістю" і як ми можемо допомогти дітям і дорослим із цією особливістю.

Що таке РДУГ

РДУГ — це нейророзвитковий розлад, який впливає на концентрацію уваги, здатність до організації, контроль імпульсів і регуляцію емоцій.
Це не психічне захворювання, а особливий спосіб роботи мозку, що формує інші патерни поведінки й мислення.

Люди з РДУГ часто мають яскраву уяву, креативність, енергійність, але їм складніше з рутинними або довготривалими завданнями. Важливо пам’ятати: це не питання "волі" чи "характеру", а нейробіологічна реальність.

10 найпоширеніших міфів про РДУГ

Міф 1. РДУГ буває лише у дітей

Правда: РДУГ супроводжує людину все життя. З віком змінюються лише прояви: у дорослих — менше гіперактивності, але більше проблем із самоорганізацією, концентрацією та плануванням.

Міф 2. РДУГ стосується лише хлопчиків

Правда: У дівчат і жінок прояви більш "внутрішні": хаос у думках, тривожність, емоційне виснаження. Через це їх часто плутають із тривожними чи депресивними розладами.

Міф 3. Люди з РДУГ просто не стараються

Правда: РДУГ пов’язаний із особливостями мозкової хімії (зокрема, виробленням дофаміну). Це не про брак бажання, а про складність "увімкнути" мотивацію без зовнішніх стимулів.

Міф 4. РДУГ — це тільки про гіперактивність

Правда: Є форма РДУГ без гіперактивності. Такі діти здаються мрійниками або спокійними, але насправді борються з неуважністю й розгубленістю.

Міф 5. РДУГ легко помітити

Правда: Не завжди. Часто діти з РДУГ виглядають "успішними" або "звичайними", але живуть у постійному напруженні й тривозі. Діагноз нерідко встановлюють лише в дорослому віці.

Міф 6. РДУГ виникає через погане виховання

Правда: Виховання може впливати на поведінку дитини, але не викликає РДУГ. Це вроджена особливість мозку, яка не залежить від стилю батьківства.

Міф 7. РДУГ — це "модний діагноз"

Правда: Його описано у медичних класифікаціях понад 50 років тому. Сьогодні просто зросла обізнаність і готовність говорити про це відкрито.

Міф 8. Якщо дитина сидить тихо — у неї немає РДУГ

Правда: Не всі діти з РДУГ гіперактивні. Частина з них "застрягає" у власних думках і виглядає замріяними, але насправді відчуває ті ж труднощі з увагою й організацією.

Міф 9. Люди з РДУГ приречені на невдачі

Правда: Чимало відомих митців, спортсменів і підприємців живуть із РДУГ. Їхня нестандартність мислення часто стає перевагою, якщо поруч є підтримка і прийняття.

Міф 10. РДУГ можна "перерости"

Правда: Це не зникає. Людина може навчитися адаптуватися й використовувати стратегії саморегуляції, але сам діагноз залишається.

Як розпізнати можливі прояви РДУГ

труднощі з концентрацією і пам’яттю;
прокрастинація і уникання рутинних завдань;
часте гублення речей;
перепади настрою, емоційна вибуховість;
метушливість, потреба рухатися;
"зависання" у гіперфокусі на цікавих темах.

Як допомогти дитині чи дорослому з РДУГ

✅ Прийміть цю особливість — це не примха і не "лінь".
✅ Створіть зрозумілу структуру: розклад, візуальні підказки, короткі кроки.
✅ Дозвольте рухатися під час навчання чи роботи.
✅ Хваліть за зусилля, а не лише за результат.
✅ Зверніться до фахівця — це допоможе зняти зайве почуття провини і підібрати стратегії підтримки.

РДУГ — це не вирок. Це інший спосіб сприймати світ, який має свої виклики і свої сильні сторони. Знання, підтримка та емпатія з боку батьків, учителів і суспільства допомагають перетворити цю особливість не на бар’єр, а на ресурс для розвитку.

Читайте також