Як зменшити залежність дитини від смартфона без заборон і конфліктів

Поки ми з вами тут намагаємося бути «церберами», відбираємо зарядки у дітей і оремо на них так, що сусіди в шоці, цей крутий вчитель довів на практиці «Цифровий детокс за 10 днів». І він працює не на страху, а на простій нейрофізіології.

Забудьте про заборони. Це не працює. Сейконен зрозумів: дитина хапає телефон не тому, що вона «лінива дупа», а тому, що в неї зламаний дофаміновий цикл, тому їй нудно. Мозок просто став дофаміновим «наркоманом» на мінімалках (ну як і ваш в ТікТоці та Фейсбук).

Ось як він перепрошиває мізки цим дрібним «цифровим зомбі= (і дорослим, до речі, теж):

Перед тим як тицьнути в екран, дитина МАЄ вголос сказати причину. «Я шукаю файл», «Дивлюсь як скрафтити незеритовий або алмазний меч в Minecraft+ або «Я перевіряю повідомлення від мами». Якщо причина звучить як «та просто потикати від нічого робити», мозок сам вмикає запобіжник. На третій день діти припиняють хапати смартфони просто так. Бо вголос це звучить тупо. 

Телефон – у дальню кишеню куртки або рюкзака. Не на стіл! Дослідження в Тампере довели: якщо відсунути гаджет всього на 40-60 см далі, кількість перевірок падає на 37%. Тупо стає ліньки лізти. Шлях до телефона має бути довшим, ніж миттєвий дебільний імпульс.

Це найскладніше. Не можна брати телефон, коли йдеш з кімнати в кімнату, в туалет (!!! особливо в туалет), в ліфт або на сходи. Це ламає «мікрозанятість». Коли прибираєш екран, мозок раптом... починає думати, а тіло щось робити. Страшна штука, кажуть, це бажання творити і працювати заради головної мети. На 10-й день кількість розблокувань падає на 50-65%. Без істерик, сліз і розбитих об стіну айфонів. Ви не боретеся з технікою. Блін, ну це ж не допоможе, сам знаєш, одні тільки конфлікти з дитиною. Ти просто перепрошиваєш мікрозвички, щоб не бути придатком до шматка скла і пластику.

Джерело фото Depositphotos

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram