«Натхнення можна охарактеризувати як один з проявів вищої нервової діяльності, що поєднує різні емоційно-когнітивні процеси, – розповідає клітинний біолог, популяризатор науки Ольга Маслова. – Однак розкласти натхнення на молекули поки що важко. По-перше, такі явища неможливо вивчати на тваринах, а по-друге, навіть серед людей існуватиме надто багато трактувань та описів натхнення. Вони можуть відрізнятися нейромедіаторами, залученими для реалізації цього стану, та проходити у різних ділянках мозку».
Для когось натхнення – це тривалий процес, що стимулює здатність працювати над чимось. Для когось – хвилинне осяяння, що прийшло як результат попередніх роздумів.
Фахівці з психології регуляції мислення називають натхнення «ага-реакцією» або «Евріка-моментом». Донедавна вчені вважали, що різниці між цим моментом та будь-якими іншими когнітивними процесами немає. Але навесні 2018 року когнітивні нейробіологи Марк Юнг-Біман та Едвард Бовден з Північно-західного університету та Джон Куніос з Дрексельського університету виявили, що за натхнення відповідає певна ділянка мозку.
Коли учасникам експерименту запропонували розв’язати задачу, для вирішення якої було потрібно осяяння, магнітно-резонансна томографія показала активність у правій скроневій частці кори головного мозку. Ця ж ділянка мозку відповідає і за процес поєднування різної інформації.
Отже, натхнення – це процес, при якому мозок поєднує різні відомі дані, які ще не усвідомлені ним як пов’язані між собою.
Таким чином було виявлено, що натхнення не приходить мимовільно, а є результатом різних нейронних механізмів.
Такі відкриття вчених поступово демістифікують творчий процес. Адже стає зрозуміло, що натхнення – це не непідвладна людям вища сила, а процес, який можна опанувати.
Наприкінці минулого століття американські дослідники виявили, що мозок людини не втрачає можливості змінюватись та створювати нові зв’язки між нейронами і в дорослому віці. Така властивість мозку має назву нейропластичність. Вона означає, що ми можемо навчитися генерувати ідеї та бути натхненним. Чим більше нових зв’язків здатен створювати наш мозок, тим частіше ми можемо спровокувати натхнення та осяяння.
«Осяяння пов’язане також із накопиченням міжнейронних зв’язків у певних ділянках, яке призводить до ефекту «складеного пазлу» з приводу якоїсь проблеми, що довго «прокручується» у мозку, – пояснює Ольга Маслова.
Спровокувати натхнення – задача, яку завжди мріяла вирішити людина і інколи навіть вводила себе в оману, що мовляв, застосування певних психотропних речовин може стати таким натхненником. «Однак, хоча дійсно певні речовини можуть впливати на зазначені вище сигнальні шляхи, штучна стимуляція призводить до обернених ефектів після закінчення дії речовини,а також супроводжується побічними ефектами, ризиками формування залежності та вірогідністю подальшої нездатності досягати таких станів без залучення зовнішніх впливів», – розповідає вона.
Для того щоб покращити нейропластичність, можна виконувати три безпечні та дієві вправи
Читайте. З дитинства нас переконують, що читання приносить користь. І це дійсно так. У своїй книзі «The Brain Sell: When Science Meets Shopping» нейрофізіолог Девід Льюіс описує дослідження різних методів позбавлення стресу. Він з’ясував, що всього шість хвилин читання допомагають розслабити м’язи і нормалізувати частоту серцевих скорочень. За ефективністю протидії стресу читання випередило прослуховування музики, розпивання чаю та прогулянки. Окрім цього, читання допомагає попередити деменцію та сприяє будуванню нових нервових з’єднань, що покращує пластичність мозку.
Грайте у відеоігри. Це може здатися дивним, але деякі дослідники зазначають, що певні відеоігри можуть збільшувати кількість сірої речовини, розвивати фантазію та стимулювати творчі процеси.
Займайтеся спортом. Вчені виявили, що навіть прості фізичні вправи покращують нейропластичність у певних структурах мозку.
Знаходити натхнення – не проста справа. Але гарна новина в тому, що вміння генерувати ідеї – не незмінна риса, і наш мозок можна натренувати в цьому напрямку.
Психологи радять просту, але не для всіх очевидну річ: для натхнення робіть хоч щось. Найгірший ґрунт для появи блискавичних ідей – відсутність інформації. Тому спершу отримайте якомога більше даних за вашою темою. Не відсікайте одразу погані ідеї: вони також знадобляться мозку як основа для мислення в потрібному напрямку.
Не гребуйте піддивлятись. Приклад інших у подібній роботі може стати гарним натхненником.
Зробіть процес записування ідей якомога простішим. Коли натхнення нарешті навідається до вас, буде прикро, якщо під рукою не буде ручки або доведеться довго шукати «нотатник» серед безлічі мобільних додатків. Попіклуйтеся про те, щоб можливість записувати ідеї була і тоді, коли ви в ліжку чи в транспорті.
Дозволяйте собі бути ледащим. Активний спосіб життя може змусити вас відчувати почуття провини за моменти байдикування. Але творчий процес вимагає обдумування, а не насилля. Тому давайте собі час на відновлення.
Діліться власними ідеями. Навіть якщо відгуки інших вам не знадобляться в майбутньому, чужі думки можуть наштовхнути вас на розв’язання задачі або вдосконалення власної ідеї.
Економіст і консультант з менеджменту Керолін Вебб у своїй книзі «Живи на всі сто» розповідає кілька секретів, які допоможуть «зловити» натхнення.
Вона пропонує скористатися методом фіксації установок
«Якщо одного разу, сидячи на підвіконні, вам вдалося дуже плідно попрацювати, то система нейронних зв’язків «підвіконня» відтоді може бути пов’язана із системою «продуктивна та зосереджена поведінка». Тому кожного разу на підвіконні у вас може виникати прилив енергії та бажання працювати», – пояснює авторка.
Коли ви в глухому куті, а робота вимагає креативності, Вебб радить спробувати пошукати кардинально протилежний підхід до вирішення проблеми. Допоможе і коротке переключення уваги з одного завдання на інше. Зміна фокусу дасть час мозку підсвідомо опрацювати нові дані перед тим, як ви повернетесь до головного питання знов. Допомагає також метод «гумове каченя» – пояснення проблеми тому, хто з нею не знайомий.
Підписуйтесь на наш канал у Телеграмі