– Наш пріоритет – це переорієнтування системи освіти на потреби людини. Ми маємо продовжувати усе хороше, що було розпочато, і примножувати краще, – розповіла очільниця Міністерства освіти та науки Ганна Новосад під час першої прес-конференції 12 вересня.
Під час заходу міністерка також представила своїх заступників:
Юрій Полюхович, науковець, автор дисертації про державу Майя. Перший заступник Міністра. Він куруватиме питання науки та інновацій.
Єгор Стадний, який раніше працював в аналітичному центрі CEDOS. Він опікуватиметься питанням вищої освіти, а також освіти дорослих.
Петро Коржевський – заступник із питань розвитку професійної освіти. З 2007 до вересня 2019-го обіймав посаду заступника начальника управління – начальника відділу професійно-технічної та вищої освіти управління освіти і науки Рівненської ОДА.
Любомира Мандзій – ексочільниця департаменту освіти ЛОДА. Разом із Оксаною Макаренко (зараз радниця міністерки та співзасновниця ГО "Батьківський контроль" і "Смарт Освіта") відповідатимуть за напрямок НУШ.
Макаренко також куруватиме впровадження інноваційних методик та цифровізацію освітнього процесу.
Максим Ярмистий, раніше голова юридичного управління МОН, за словами Новосад, відповідатиме за прозору некорупційну природу міністерства.
Команда розповіла,
що буде із дошкільною освітою, чи будуть поширювати НУШ на середню і старшу школу, які зміни чекають вищу освіту та що робитимуть з абітурієнтами з окупованих територій, як боротимуться з плагіатом у науці, про фінансування.
Команда планує зачепити кожну частину освітньої сфери – від дошкільної освіти до навчання дорослих та науки.
Дошкільна освіта
– У нас не може бути хорошої шкільної освіти, якщо у перший клас приходять неготові діти. Ми хочемо, щоб дитина вже могла мати достатньо розвинутий емоційний інтелект відповідно до своєї вікової категорії, який допоможе їй продовжити навчання.
Щоб вона вміла працювати в групі, комунікувати з однолітками, щоб була відкрита до світу і мала закладене бажання досліджувати світ.
З першого класу це розпочати значно важче, бо мозок дитини формується трохи раніше, – пояснює Ганна Новосад.
Реформу дошкільної освіти нова команда хоче пришвидшити.
Команда планує працювати над зміною змісту в дошкільній освіті, над новими методиками для вихователів.
Також МОН хоче підвищити рівень престижності вихователя.
Над розширенням мережі дитячих дошкільних закладів команда планує працювати з органами місцевого самоврядування, тому що це в їх повноваженнях.
– Сподіваємося, що за допомогою уряду і нових керівників регіонів, спільно з ОТГ ми зможемо працювати з питанням доступності дошкільної освіти шляхом не лише побудови садочків, а й шляхом урізноманітнення форм здобуття шкільної освіти, – додає міністерка.
Середня освіта
Міністерство планує продовжувати і пришвидшувати реформу НУШ, зокрема, поширити її на інші класи.
– Ми хочемо додати прискорення і драйву реформі НУШ. Щоб ці зміни, які відчули перші та другі класи, відбулися і на рівні базової та старшої школи, – додає заступниця Любомира Мандзій.
Зокрема, міністерство планує цифровізувати освіту.
– Нам треба осучаснити спосіб комунікації з дітьми, треба створити таку собі школу смарфонів. Наші діти – це цифрові аборигени, – розповідає радниця міністерки Оксана Макаренко.
За її словами, це буде простір для спілкування між вчителями, учнями і батьками через електронні щоденники, через тестування, зворотній зв’язок, а також електронні підручники.
– Щоб це були не просто цифрові копії підручників з вкрапленням посилань, а повноцінні гейміфіковані підручники з інтерактивними тестами, відео та іншим, – додає радниця.
– Перший рік ми мали великі проблеми з тим, щоб виготовити і доставити до школи вчасно, наприклад, парти. Цього року в нас краща ситуація. Але ми хочемо допомогти виробникам підтягнутися, – розповідає Оксана Макаренко.МОН планує продовжувати створювати простір для навчання дитини.
Ще один напрямок – розвивати мережу ресурсно-інклюзивних центрів.
– Пріоритет НУШ – це якість та рівний доступ для всіх, – додає Любомира Мандзій.
Професійна освіта
Основне – залучити більше студентів та підвищити престижність професійно-технічної освіти.
– Ми маємо показати вступникам, що насправді вища освіта не гарантує кращі перспективи на ринку праці. Маючи професійні навички, вони можуть отримувати набагато більшу зарплату і створювати власний бізнес,– розповідає міністерка.
– Ми хочемо дати фінансову і академічну свободу керівнику, який має розуміти, які управлінські рішення здійснити, аби отримати кваліфікованого робітника, – додає Коржевський. Змінювати ставлення до професійно-технічної освіти будуть за допомогою нової системи, яка випускатиме якісного робітника, каже заступник Петро Коржевський.
Вища освіта
У вищій освіті, за словами Єгора Стадного, зараз хочуть змінити систему профорієнтації та фінансування.
– Нам потрібно зробити так, щоб до університетів вже входили люди, які чітко усвідомлюють, чого вони хочуть від вищої освіти.
Показові цифри в галузі ІТ. Студенток тут лише 15%. Це парадокс, тому що саме школярки складають ЗНО з математики краще, ніж хлопці. Ми можемо їх переконати, – розповідає Стадний.
У міністерстві планують, що у 2021 році буде система, яка показуватиме перспективи на ринку праці після завершення кожного з університетів.
Ми додамо до механізму розподілу бюджетних грошей показники освітньої, наукової, міжнародної діяльності вишу. Хто за цими показниками буде кращим – тому більше грошей, – пояснює Стадний.
– Ми не будемо фінансувати суто за кількістю студентів, не будемо зв’язувати руки викладачам, які не можуть відрахувати студента, бо через це полетять їхні ставки і фінансування. Систему фінансування вишів МОН хоче змінити так, щоб ресурси отримали кращі.
Остаточного рішення, що робити з абітурієнтами з окупованих територій, у міністерства поки немає.
– Поки що ми чекаємо на загальнонаціональну стратегію.Тут може бути два підходи: або території, або люди. У нас є варіанти на обидва шляхи. Якщо це будуть люди – ми неодмінно розширимо перелік закладів, до яких можна вступати із територій окупованого Донбасу і з Криму.
Наука
У міністерстві хочуть створити національну науко-метричну систему, систему антиплагіату, а також реформувати системи галузевих і національних академій.
– Для того, щоб оцінити масштаб проблеми, треба почати з її аналізу.
Тому ми створимо національну науко-метричну систему, де будуть зібрані всі наукові праці, магістерські, бакалаврські та дисертації, – розповідає Юрій Полюхович.
Фінансування
Видатки на освіту і науку залишилися на тому ж рівні, як і минулого року, враховуючи індексацію та останні обсяги освітньої субвенції, запевняє Ганна Новосад.
Додаткове фінансування передбачене для Національного фонду досліджень.
За словами Новосад, суму оголосять після того, як до Кабміну подадуть проект Держбюджету.
Також у МОН хочуть створити фонд розвитку вищої освіти.
– Через нього ми прозоро будемо фінансувати капітальні видатки і спрямовувати кошти на лабораторії, на освітній простір найкращим або за пріоритетними напрямками, – пояснює Новосад.