Зміни в освітніх підходах останніх років мають спільну тенденцію – навчання не заради самих знань, а заради їх практичного застосування в майбутньому. Предметна частина навчальної програми має гармонійно співіснувати з компетентнісною, а фактологічні знання – з практичними навичками. Зокрема, це стосується і вивчення іноземних мов.
Відповідно до Державного стандарту початкової освіти, однією з ключових компетентностей для учнів початкової школи є здатність спілкуватися іноземними мовами. Вона передбачає можливість розуміти прості висловлювання, спілкуватися в різних ситуаціях, а також оволодіння навичками міжкультурного спілкування. Це означає, що, крім базових лінгвістичних навичок, діти мають розумітися на культурних відмінностях та вміти знайти спільну мову з носіями іншої мови чи культури.
Сертифікована викладачка англійської мови (CELTA) Вікторія Ісауленко зазначає: “Вивчення мови найефективніше, коли все вивчається на практиці. Саме тоді можна отримати хороший зворотний зв’язок. Особливо для маленьких дітей важливо не сухо вивчати теорію, а практикувати.
Наприклад, тема “Їжа”. Запропонуйте дітям уявну подорож до лондонського кафе з морозивом. Якого кольору буває морозиво? Який колір їхній улюблений? Який смак морозива вони оберуть? Як будуть вітатися з продавцем? Усе мусить мати прив’язку до життя.
Головна тенденція вивчення іноземних мов зараз – connection (зв’язок). Діти мають розуміти, для чого їм це потрібно”.
Культурна компетентність у глобалізованому світі необхідна кожному. Разом із граматикою та лексикою учні досліджують соціокультурні особливості країни, мову якої вивчають. Важливо, щоб ці знання не були засновані на стереотипах і зацікавили дітей дізнаватись більше про традиції інших країн у старшому віці.
В ефективному вивченні іноземної мови важливу роль відіграє ставлення в родині до інших культур. Батькам потрібно звертати увагу, як вони говорять у присутності дитини, чи вживають зневажливі форми щодо інших національностей або розповідають анекдоти про них.
Навчання іншої культури в курсі іноземної мови допомагає дитині усвідомити, що жодна з них не краща за іншу. Це формує мультикультурну свідомість, яка означає безконфліктне співіснування різних етнічних, релігійних та культурних груп. Учні навчаються прийняття, співіснування, толерантності, поваги до інших. Мультикультурна компетентність допомагає і для формування такої важливої м’якої навички як емпатія.
Діти часто набагато відкритіші до інших культур, ніж дорослі. Доказ цьому я отримала під час роботи в проєкті ГО “Здорове людство” під назвою “Абетка світу”. Він має на меті через короткі мовні заняття розказати дітям, яким доводиться проводити час у лікарнях, про культуру інших країн (Франція, Угорщина, Польща тощо).
Навіть ті діти, які ніколи не чули польску мову і на початку заняття скептично ставились до уроку. щиро раділи історіям про легенди і казки, танці та культуру сусідньої країни. Особливо цікаво їм було проводити паралелі з українськими. У формі ігор-квізів (вікторин) та вправ на пошук відповідностей вони запам’ятовували нові слова навіть швидше, ніж на звичайних мовних курсах.
Вивчення іноземної мови – не просто набір слів і фраз, які завчаються напам’ять. Це вміння, що допомагає дитині бути більш конкурентоспроможною на ринку праці в майбутньому, може бути в основі таких навичок як уміння вчитися впродовж життя, комунікативної та культурної компетентностей.
Олександра Дмитренко, журналістка проєкту “Дружня школа”, спеціально для “Нової української школи”
Усі фото: FB/Здорове Людство