Щоранку календар невтомно нагадує: «Уже серпень». А це означає, що зовсім скоро багато українських школярів повернуться за парти. А чи почнуть вони знову вдома облаштовувати робочі кабінети й згадувати паролі від онлайн-програм для навчання. Ми ще не знаємо, насправді, чи запрацюють школи у звичному режимі і як довго це триватиме. У часи пандемії складно щось прогнозувати надовго вперед. Утім, щиро можемо стверджувати – ми скучили за зустрічами офлайн, за спільними п’ятничними посиденьками, за теплим чаєм і навіть галасом на перервах. Тому на цьогорічну вересневу зустріч чекаємо з особливим трепетом.
А допоки у нас є ще трохи часу, пропонуємо провести його з користю.
Зазвичай, в останні два тижні літа майбутні одинадцятикласники разом з батьками активно гортають десятки різних сайтів, намагаючись зрозуміти, як і де краще готуватися до зовнішнього незалежного оцінювання. Але передовсім варто зрозуміти, що результат тестів більшою мірою залежатиме від того, наскільки відповідально учень поставиться до підготовки.
Разом з колегами ми зібрали декілька історій про те, як можна успішно скласти ЗНО, віддаючи значну перевагу самопідготовці.
Єсенія, цьогорічна випускниця Українського фізико-математичного ліцею КНУ ім. Т. Г. Шевченка й курсів підготовки до ЗНО «Educator», поділилися власною історією підготовки до тестів про карантинну підготовку до ЗНО.
«Сказати, що я готувалася до ЗНО упродовж останнього року, було б не зовсім правдиво. Адже ми йшли до цього з першого дня навчання в ліцеї. Особливо це стосується, звісно, математики і фізики. Лише до тестів з біології я готувалася більш інтенсивно, починаючи з 10 -го класу.
Зважаючи на те, що цьогорічна підготовка до ЗНО співпала із загальнонаціональним карантином, це внесло багато змін у мій звичний розпорядок дня. Основні уроки тривали по 6 годин. Було досить непросто сприймати величезну кількість інформації через монітор комп’ютера, до того ж слухати вчителя й колег через навушники. Через це часу на самопідготовку до ЗНО лишалося не так і багато. Тому я намагалася виокремлювати на самостійну роботу півгодини-годину до початку шкільних у років і так само вже опісля.
Що стосується окремих предметів, то підготовка до них відбувалася так…
Оскільки ЗНО з математики було для мене найлегшим, пропоную на цьому не зосереджуватися, а відразу перейти до того тесту, який вимагав особливої уваги – «Українська мова і література».
Потрібно було запам'ятати величезний масив правил з української мови. А ще краще – до автоматизму натренуватися вирішувати завдання. Де їх брати? В Інтернеті у вільному доступі є завдання ЗНО з попередніх років. От їх і потрібно вирішувати. Бажано всі. Щоб зрозуміти, яка структура тестів, як потрібно відповідати, які питання можуть бути тощо.
Звісно, існує багато технік, які допомагають готуватися до іспитів «правильно». Але мені зручніше було займатися за тим графіком, який підходив саме мені. Про нього я розповідала. Крім того, при опрацюванні матеріалу з української літератури я робила конспекти творів. Дуже допомагала інфографіка. Адже за моїми спостереженнями у завданнях з «Української літератури» зміст творів трапляється рідше, ніж цитати про автора. Тому інфографіка містила такі напрямки: автор, назва твору, рік видання, основні герої, основні події, топоніміка твору. Це допомагало не перечитувати твори заново, а повторювати основні моменти.
Коли ми почули, що в країні оголошують карантин, закривають заклади освіти, чи не перше, що я подумала, як я буду готуватися до ЗНО з біології. Адже там було над цим працювати. Проте усі мої переживання розвіялися відносно швидко, адже курси підготовки до ЗНО Educator, де я займалася до карантину, дуже швидко відреагували на зміни і вжили всіх відповідних заходів, щоб налагодити роботу з учнями і перейти на онлайн-навчання.
Звісно, такий формат був незвичним. Хотілося більше безпосереднього спілкування не тільки у форматі «тут і зараз, але й «тут, зараз і поруч». Але навіть за таких умов ми з викладачкою досягли високих результатів на основній сесії ЗНО. Я отримувала відповіді на ті питання, які мене цікавили.
Під час карантину було важливо не тільки навчатися, а й виокремлювати час на власні заняття і відпочинок. Надмірна виснажливість іще нікому не допомагала скласти іспити на відмінно. Тому ми з друзями для того, щоб скоротити час на підготовку до ЗНО, влаштовували онлайн-конференції і разом вирішували складні завдання.
Цікавим був наш «спільний» відпочинок під час карантину. «Спільний» в лапках, адже ходити один до одного в гості ми не могли, це було небезпечно. Тому ми організовували онлайн-вечірки. Їх формат залежав від нашого настрою. Це могли бути паті в домашніх костюмах чи реаліті-шоу за мотивами комп’ютерних ігор чи фільмів. Звісно, такі зустрічі ніколи не замінять живого спілкування, але й вони мали свої переваги: давали можливість побачитися із друзям, відволіктися від навчання, переключити увагу на інші види діяльності, зрештою насміятися досхочу. Скажу відверто, ми й допер часто переглядаємо кумедні фото з наших онлайн-тусовок.
Важливо, що упродовж всього часу мене підтримували батьки. Ми радилися щодо вступу на спеціальності, які мені здавалися цікавими, разом прораховували всі плюси і мінуси, жартували в переддень складання ЗНО. Відчувати підтримку рідних людей – надзвичайно потрібно. У мене це було.
Крім того, для майбутніх абітурієнтів хочу зазначити, що ЗНО – це не надважке випробування. Його просто потрібно скласти. І готуватися упродовж всього навчання в школі, а не в останню ніч. Це реально зробити. Просто варто захотіти».
Андрій Коротун, український випускник, учасник програми культурного обміну Бюро у справах освіти і культури Державного департаменту США «FLEX» також розповів про свою підготовку до ЗНО, навчання на екстернаті і викладання англійської.
«Я мрію здобути якісну освіту за кордоном, щоб повернутися на Батьківщину і ділитися здобутим досвідом зі своїми однолітками й молодшими колегами.
Просто зараз я збираю валізи, оскільки вже першого вересня цього року розпочнеться моє навчання на другому курсі в Університеті Мінерва, що розташований в м. Сан-Франциско (штат Каліфорнія, США).
Чи, будучи школярем, я сподівався, що коли-небудь навчатимуся в одному з кращих закордонних закладів вищої освіти? Так, мріяв. І намагався зробити все, що від мене залежало, щоб це сталося.
Декілька років тому я пройшов відбір до програми культурного обміну Бюро у справах освіти і культури Державного департаменту США FLEX. Упродовж цілого року я жив і навчався в США. Там я захопився робототехнікою. Настільки, що коли повернувся додому, вирішив створити українську команду й взяти разом участь у світових змаганнях з робототехніки. Це вимагало неабияких зусиль. Адже спочатку потрібно було познайомити потенційних учасників команди із правилами змагань, зацікавити до натхненної співпраці, знайти спонсорів (адже робота команди, потрібне обладнання й програми вартують приблизно 15 тис. доларів на рік). І саме тоді я вперше задумався про навчання на екстернаті.
Порадившись із батьками, які, дякую їм, підтримали мене, разом ми почали пошуки тієї школи в Прилуках, яка може здійснювати навчання учнів на екстернаті. Мені навіть довелося змінити школу. І вже коли всі папери були підписані, я відчув перед якими непростими викликами я перебуваю нині.
Екстернат багато дає, але й вимагає від тебе немало.
Я би окреслив декілька переваг і недоліківтакого навчання.
Часом траплялося так, що декілька разів на тиждень я мав бути в іншому місті по справах неприбуткової ГО, яку я заснував в 11-му класі. Підготовка команди для участі у змаганнях з робототехніки також постійно вимагала уваги. Так, треба було давати відкриті лекції, брати участь у презентаціях, організовувати різні зустрічі. І все це в різних куточках України. Звісно, якби я навчався в школі, на очній формі, я не встигав би всього цього робити. Екстернат дозволяв керувати своїм графіком навчання.
Ранні підйоми в школу – скасовано.Так, я міг лягти спати вже сьогодні і прокинутися також сьогодні, оскільки знав, що не маю бути в школі рівно о 8:15. Тож міг розпочати робочий день дещо пізніше, ніж мої однолітки.
Самостійне викладання англійської мови.У цьому всьому хаосі я також встигав викладати англійську мову на одній з онлайн-платформ, за що відповідно отримував кошти. Цю зарплату я відкладав на навчання у закладі вищої освіти.
Підготовка до ЗНО тоді, коли зручно.Незалежно від форми навчання, випускники мають складати зовнішнє незалежне оцінювання. І я не був винятком. Але підготовка до ЗНО у мене також була особливою. Я багато читав і робив конспекти. Але не в зошит звичайною кульковою ручкою. А у спеціальну електронну програму, яка синхронізувалася з моїм телефоном. У цій програмі є дуже зручна опція – послідовно нагадувати (частоту нагадувань обираєте самостійно) певні теми. Так, я міг їхати в автобусі й тим часом отримати сповіщення про те, що: «квадратне рівняння – це…», або «теперішній тривалий час застосовується в таких випадках…» чи інше. Таким чином, не потрібно було возити з собою кілограми чи гігабайти книжок – вони самі нагадували, що їх варто прочитати.
Бо насправді екстернат підходить тільки тим, хто вміє бути дисципліновани і самостійним.
Відсутність оцінок за виконані завдання.З одного боку, ти ж вчишся й щодня опановуєш нові знання, отримуєш результати цього, але ніхто не ставить тобі оцінок в щоденник чи класний журнал. Як це так? Я так не звик. Для того, щоб було легше, я сам вигадав собі програму, за якою намагався об’єктивно оцінювані виконані види робіт.
Певна відірваність від соціуму.Звісно, я мав багато зустрічей зі спонсорами, партнерами, спілкувався в різних містах з учасниками команди робототехніків, але я залишався поза тим колективом, з яким упродовж тривалого часу навчався у школі. Це було незвично. Тому, обираючи екстернат, треба піклуватися про те, щоб він не відбирав у вас живого спілкування з друзями.
І, певно, повернуся до того, з чого починав: обираючи таку форму навчання, треба дізнатися про всі її «підводні камені», порадитися з батьками і зрозуміти, чи в силі ви сприйняти і подолати таке навчання. Адже все це дуже індивідуально. Але можливо!»
Сьогодні ми познайомили вас із двома різними людьми, чиї історії дають нам можливість задуматися над тим: що таке процес здобуття знань у цілому? І здається нам, що в обох випадках проглядається спільне ядро: і Єсенія, і Андрій спочатку ставили собі цілі, а вже потім обирали шляхи їх досягнення. Обоє учнів звертали увагу на те, що в моменти підготовки до ЗНО особливо важливими є підтримка рідних і близьких людей, яким ви довіряєте, а також ваша особиста невпинна робота над собою, своїми завданнями, своїми помилками й перемогами.
Зрештою, «вік живи – вік учися». Ми, команда ліцею і курсів підготовки до ЗНО «Educator», підтримуємо цю народну мудрість. І якщо тобі так само хочеться навчатися нового, уміти долати виклики й досягати успіху – ми завжди готові поділитися своїми таємницями. Приходь і ставай частиною команди мрії ліцею і курсів підготовки до ЗНО Educator.