Світлана Сіщук вісім років тому переїхала з Івано-Франківська до Нью-Йорку. Зараз пише про американську школу і буденне життя у Нью-Йорку, а також про свого сина, в якого виявили аутизм. Світлана зібрала питання, які найчастіше задавали їй щодо виявленого в дитини діагнозу і розповіла про досвід своєї сім'ї.
1️⃣ Як і коли ви помітили, що з дитиною щось не так?
✅ На черговому прийомі у педіатра після року наш лікар задав кілька запитань щодо розвитку сина.
Відповідно до опитувальників, якими користуються американські педіатри, є «сигнальні прапорці», на які слід звернути увагу.
В нашому випадку вони були наступні:
не було вказівного жесту;
не показував ні на собі, ні на інших частини тіла;
через два рази на третій відгукувався на ім'я;
не копіював дії або рухи дорослих;
не виконував доручення дорослих, наприклад: «дай м'ячик», «візьми кубик» і т. д.
зникли навіть ті кілька складів, які син говорив до року.
2️⃣ Хто і як ставив діагноз?
✅ Педіатри діагноз не ставлять. Але дають направлення до фахівця. Ми отримали направлення на консультацію до невролога.
Через кілька тижнів сину ще зробили психологічний тест, який називається ADOS — Autism Diagnostic Observation Schedule (шкала спостереження для діагностики аутизму). Цей тест проводиться і інтерпретується кваліфікованим психологом або нейропсихологом і полягає в наборі ігор і завдань, які відповідають певному рівню розвитку мовлення та когнітивному рівню дитини. Тест в нашому випадку проводила клінічний психолог.
Від прийому у педіатра до остаточного діагнозу пройшло майже пів року — сину був рік і вісім місяців.
3️⃣ Які програми корекції ви застосовували?
✅ Наш педіатр наполягав, щоб ще до встановлення діагнозу, отримання всіх консультацій та проходження тестів, ми розпочали оформляти Програму раннього втручання (Early Intervention Program).
Спочатку провели тестування, і на його підставі призначили терапії, — тобто заняття, за індивідуальною для кожної дитини програмою.
На початок оформлення програми ми вже мали висновок невролога, тому одразу йшлося про поведінкову терапію (АВА). Додатково після тестів в програму вписали заняття з логопедом для розвитку мовлення та комунікації та ерготерапевтом — покращення дрібної моторики, володіння тілом та врегулювання сенсорних особливостей.
В сукупності на тиждень було 20 годин занять.
Після закінчення програми раннього втручання наш син перейшов в іншу програму та продовжує отримувати сервіси відповідно до свого індивідуального плану.
4️⃣ Як щодо соціалізації: садок/школа?
✅ Вирішальним фактором у цьому питанні вважаю готовність дитини, а не її вік. Наш син пішов у спеціалізований садок в 3.8. В групі їх було 8 чоловік. В садку він продовжував отримувати сервіси відповідно до індивідуального навчального плану.
Потім два навчальних роки він був у підготовчих класах. Перший рік — спеціалізований клас для дітей у спектрі аутизму у школі. Другий рік — в інклюзивному класі, де було 18 дітей.
Зараз син навчається в першому класі з інклюзивною програмою для дітей з РАС.
5️⃣ Чи приймав ваш син якісь медичні препарати?
✅ Наш син не приймав жодних медикаментів. Невролог ще на першому прийомі зауважив: «чарівної пігулки немає. Є системна робота ваша і тих людей, які будуть займатись з вашим сином».
6️⃣ Як ви ставитесь до БАДів, Томатісу, дельфінотерапії, хелірування?
✅ Ми нічого з цього не робили. Я не вірю в ці методи. Я вірю в доказову медицину.
7️⃣ Чи дотримується ваш син дієт: безглютеїнової/безказеїнової?
✅ Ні. Хоча він майже не вживає молочних продуктів, окрім ванільного йогурта та ванільного морозива (вкрай рідко) та практично не їсть випічки чи хліба. Але це його особисті смакові вподобання.
8️⃣ Коли ваш син почав розмовляти?
✅ Після трьох років. Але комунікувати з нами та фахівцями, які з ним займались, почав значно раніше.
«Розмовляє» і «комунікує» — не тотожні речі. Ми використовували PECS (картинки) та мову жестів. Мові жестів навчила наша логопед. Переконана, що альтернативні способи комунікації не гальмують розвиток мовлення! Тому у нас застосовувались і жести, і планшет, і картинки.
9️⃣ Чи вакцинована ваша дитина?
✅ Так, наш син повністю щеплений відповідно до календаря, в тому числі й від сезонного грипу. Я не вважаю, що аутизм від щеплень. І давно не вступаю в дискусії з цього приводу.
Впевнена, що регулярні наполегливі заняття у будь-якому разі дають позитивний результат.
Фото з особистого архіву Світлани Сіщук