В українських школах пройшов Інженерний тиждень 2021. Олена Шульга, координаторка «Інженерного тижня», поділилася з нами методичними рекомендаціями щодо залучення дітей з особливими освітніми потребами на STEM-уроках.
278 280 учнів виконували інженерні завдання, брали участь у змаганнях та презентували власні проєкти. Серед них 3 858 учнів з особливими освітніми потребами.
І хоч наступний Інженерний тиждень стартує вже у 2022 році, #включеннябезвиключення триває.
Одні вчителі на власні очі побачили, що «учні з особливими освітніми потребами можуть легко впоратися із завданнями інженерного тижня». Інші — надихнулися прикладом колег.
Тож ділимося методичними рекомендаціями, якими вже скористалася значна кількість освітян під час Інженерного тижня і які можуть стати вам у нагоді, якщо ви ще не залучали учнів з особливими освітніми потребами до роботи над STEM-проєктами, але готові спробувати це зробити.
Якщо поглянути на структуру навіть найпростіших STEM-уроків, проведення яких не потребує укомплектованої технікою лабораторії, то побачимо, що вони ідеальні для учнів з особливими освітніми потребами.
1. Діяльність, спрямована на результат
Заняття STEM базуються на розв’язанні реальних проблем. Крім того, на кожному етапі заняття учні розв’язують конкретну задачу чи виконують конкретне завдання із чіткими умовами та очікуваннями щодо результату. Це дається більшості учнів з особливими освітніми потребами легше, ніж робота з абстрактними поняттями.
2. Постійна зміна формату роботи
Окрім того, що сам процес інженерного проєктування складається з різних за типом етапів діяльності, кожен етап так само є сукупністю різних форм активностей. Тож учні на кожному етапі можуть як обрати найбільш комфортні формати роботи, так і чергувати їх.
3. Коротший час занять
Робота над STEM-проєктом часто потребує навіть більше часу, ніж триває звичайний урок, але оскільки вся діяльність розбивається на етапи, перерви між ними дають можливість учням усвідомити все, що було зроблено на попередньому етапі, і те, що необхідно зробити на наступному.
«Учні встигали створити модель за 15–20 хвилин та із задоволенням презентували її для усього класу. Запитання, яке звучало після завершення Інженерного уроку в кожному класі: «Коли наступний Інженерний тиждень?», – Вікторія Столяр, вчителька біології та природознавства, Уманська загальноосвітня школа № 3.
4. Робота в маленьких групах
Команда із 4–6 учнів — це норма для добре продуманих STEM-уроків. Тож навіть у великому класі учні будуть працювати в невеликих комфортних групах, у яких легше налагодити контакт одне з одним. У цьому випадку важливо, щоб учні з особливими освітніми потребами не виконували завдання відокремлено від класу з учителем чи асистентом, а були частиною таких мінігруп. Адже це створює можливість для соціалізації одних та розвитку навичок емпатії інших учнів — навчає працювати разом та налагоджувати зв’язки.
«Ще раз пересвідчилися, що діти з ООП добре працюють у команді, до їх думки прислуховуються однокласники. А ще така співпраця дуже корисна для всіх дітей, оскільки навчає толерантному ставленню до оточення, витримці та підтримці», – Юлія Завальна, заступниця директора Михайло-Коцюбинської гімназії.
5. Відсутність тиску
Переважна частина учнів, не тільки з особливими освітніми потребами, сприймають помилки як поразки й підтвердження власної неспроможності. Але для інженерів помилка — це просто один із кроків у пошуку, тестуванні та оцінюванні рішення або його редизайні. Це важливо заздалегідь пояснити всім учням. Наприклад, розповісти про те, якреальні інженери та винахідники створювали відомі для нас речі. Потім треба простежити, чи саме так учні й сприйматимуть невдачі в процесі роботи.
6. Гнучкий формат навчання та перевірки набутих знань та навичок
STEM-уроки дають як вчителям, так і учням багато свободи у виборі того, як саме вони хочуть поділитися знаннями.
Дотримання цих порад допоможе вам набути внутрішньої впевненості в тому, що все вийде, особливо, якщо ви ще не маєте в цьому достатньої практики.
1. Припустіть компетентність
Повірте, що учні з особливими освітніми потребами можуть робити більше, ніж від них зазвичай очікують. Особливо, якщо створити середовище, яке буде цьому сприяти.
Ефект очікуваності призводить до зниження ефективності під час навчання, зменшення зацікавленості у вивченні природничих та математичних дисциплін й зменшення зусиль для досягнення контрстереотипних навичок (цей термін використовується, коли хтось опановує ті навички, які стереотипно не мав би опанувати — ред.). Здебільшого дослідження щодо ефекту очікуваності приділяють увагу расовим та етнічним меншинам або жінкам у сферах STEM, але логічно припустити такий самий шкідливий вплив і на учнів з особливими освітніми потребами.
«Коли в 6 та 7 класі учні працювали над гелікоптером та насосом для кульок, то учні з ООП так захопилися виконанням завдань, і радіючи, що в них все легко виходить, навіть демонстрували свої роботи першокласникам», – Лариса Лісогор, заступниця директора Шполянської загальноосвітньої школи № 5.
2. Спирайтеся на сильні сторони та інтереси учнів
Учні будуть більше зацікавлені у виконанні завдань, якщо відчуватимуть, що мають для цього відповідні знання та навички. Але не забувайте, що, як і з учнями без особливих освітніх потреб, час від часу вам потрібно підвищувати планку, щоби забезпечити розвиток та удосконалення навичок.
3. Допоможіть учням досягти стану «потоку»
Для цього чітко визначте мету завдання загалом та кожного з етапів. Встановіть рівень, на якому ваші учні з особливими освітніми потребами мають виконати завдання. Забезпечте коректний і оперативний зворотний зв’язок, щоб учні могли за потреби скоригувати свої дії.
Стан потоку (flow) — це повна зосередженість на тому, чим ви займаєтесь, що супроводжують відчуття легкості й задоволення. Теорію «потоку» запропонував американський психолог Міхай Чиксентмігаї. Прочитати більше про методики досягнення цього стану можна в його книгах.
4. Використовуйте за потреби допоміжні технології
Це може спростити сприйняття інформації й розуміння завдань, особливо для тих учнів, які мають порушення зору чи слуху. Надайте матеріали в цифровому форматі, продублюйте інформацію за допомогою інформаційних карток, роздрукуйте завдання на аркушах жовтого кольору тощо. Жовтими роблять інформаційні таблички для людей із порушеннями зору, бо цей колір достатньо яскравий. Тут так само: коли на столі лежить багато всього, учням легше знайти аркуш із завданням, якщо він привертає до себе увагу. В ідеалі текстові матеріали для учнів із порушенням зору повинні бути адаптовані до озвучування їх скрин-ридерами (VoiceOver, NonVisual Desktop Access та ін.). А тексти для учнів із дислексією — набрані шрифтом Inclusion UKR.
5. Приділіть увагу безпеці
Багато завдань передбачають роботу з різними інструментами — від ножиць та макетних ножів до дрилів, паяльників тощо. Будьте поряд з учнями під час роботи з цими інструментами, але водночас, за можливості, довірте їм цю роботу, спрямовуючи та підстраховуючи. Це сприятиме набуттю ними більшої самостійності та впевненості у власних можливостях.
6. Покажіть приклад наполегливої роботи та того, як члени команди можуть спілкуватися і співпрацювати одне з одним
Це важливо не тільки для тих учнів, яким потрібна допомога в набутті та розвитку соціальних навичок, а і для всіх — для розвитку soft skills та емпатії.
На додаток до вищенаведених порад хочемо зосередити вашу увагу на тому, що хоч порушення та/або захворювання і можна розбити на типи й категорії, але діти рідко вписуються в категорії, а їх здатність до навчання визначає значно більший комплекс складових. Учні з однаковими порушеннями та захворюваннями можуть проявляти різний інтерес до одного й того самого завдання, мати різні знання, навички та вміння. Власне так само, як і всі інші учні в класі.
Тому, даючи учням нове завдання, зверніть увагу на те, що допоможе вам забезпечити рівність між учнями у процесі спільної роботи:
Обговорення
Якщо частиною завдання є процес розглядання або візуального порівняння, ви можете попросити групу, у якій перебуває учень/иця з порушенням зору, описати спостереження вголос. Щоб не зосереджувати увагу учнів на причині й не виділяти учня/ицю, поясніть, що таким способом можна зібрати більше інформації, оскільки різні люди звертають увагу на різні деталі/особливості і хтось може помітити щось, що не помітили інші. Це також дасть вам можливість надати учню/иці з порушеннями зору необхідну інформацію, не залучаючи до цього вас як вчителя або асистента/ку.
«Виконання завдань у командах вимагає згуртованості учнів, чіткого розподілу обов'язків та усвідомлення власної значущості. Під час виконання таких вправ учні з ООП були під „крилом“ однокласників, працювали злагоджено та на рівні з усіма», – Олена Витвицька, вчителька біології Новоград-Волинської загальноосвітньої школи № 5.
Проговорювання текстів завдань уголос
Якщо в групі присутній учень/иця, якому складно сприймати текст візуально, наприклад з дислексією, ви можете попросити когось із групи прочитати завдання вголос для всіх інших. Це допоможе покращити засвоєння інформації, завдяки використанню декількох каналів сприйняття — візуального та слухового.
Робота з аркушами завдань у групі
Якщо учні працюють у групі, ви можете видати на кожну групу по одному аркушу із завданням (базову версію), навіть якщо ця версія не є оптимальною для розуміння частиною учнів, оскільки ваша головна мета не тренування в розумінні прочитаного, а активна участь у роботі над конструкцією і «робота руками». У такому разі вам буде потрібно чітко розподілити обов’язки між учнями в групі: хтось читає вголос, хтось записує дані, хтось відповідає за підготовку деталей, за фінальне складання, за дизайн, хтось презентує результат тощо. Так ви матимете можливість запропонувати учням з особливими освітніми потребами ту частину роботи, з якою вони зможуть впоратися. Якщо учню/иці все-таки буде важко зрозуміти, що він/вона має робити, тоді можна спробувати або щоб учень/иця, який/яка сидітиме поруч, ви чи асистент/ка пояснили це усно простішими фразами, або можна запропонувати йому/їй адаптовану версію завдання, у якій ви разом виділите маркером ті кроки, які потрібно буде виконати.
Альтернатива
Ви добре знаєте своїх учнів і, найімовірніше, аналізуючи завдання, зрозумієте, які етапи вони зможуть/захочуть виконувати, а які можуть їх не зацікавити або бути заскладними, проте будьте готові до того, що очікування не завжди справджуються, тому продумайте, які етапи можуть стати альтернативними, якщо запропонований не підійде. Так само попередьте інших учнів, що вони мають дати свободу вибору, не тиснути й бути готовими допомогти в разі потреби.
Віримо — вашим учням все вдасться!
Повний звіт про результати проведення Інженерного тижня, можна переглянути за посиланням.
Побачити як проходив Інженерний тиждень в інших школах можна у Фейсбуці за хештегами #інженернийтиждень, #томущоцікаво та #включеннябезвиключення
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Промоція інклюзивних практик у Новій українській школі через залучення дітей з особливими освітніми потребами до STEM-освіти». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram