Ми поспілкувалися з Юрієм Білецьким, співзасновником та вчителем математики науково-дослідницької школи «Базис», про те, як зацікавлювати дітей математикою, та як заохочує учнів до навчання участь в олімпіадах і конкурсах.
Школа «Базис» створена вчителями-ентузіастами, авторами уроків, курсів, задач і конкурсів. Авторство – це одна з наших цінностей. Ми знайомі з різними програмами й формуємо авторські курси на основі власних напрацювань.
Кожного року ми адаптуємо свої курси відповідно до здібностей дітей. Буває так, що збираються сильніші діти, а буває, що слабші, або сильні, але не навчені. Тому ми завжди підлаштовуємо наші заготовки до аудиторії. За тим же підходом організовуємо і конкурси.
Для участі в конкурсі «ГеКон» потрібно бути знайомими з програмою динамічної геометрії GeoGebra. Це програма, в якій ти малюєш на екрані, а не циркулем і лінійкою на папері. Її використовують наразі не тільки у фізматліцеях, але й у звичайних загальноосвітніх школах і не тільки на уроках математики.
Геометрія – дуже давня наука, а задачі на побудову – це перші задачі з геометрії. GeoGebra надає стандартним задачам на побудову з підручника нове дихання. Методи розв'язання таких задач вже 2 тис. років не змінюються.
Дуже важливою є фабула задачі. Я нещодавно давав своїм учням задачу про годинник, стрілки, кут між ними. Половина 5 класу попросила мене навчити їх користуватися аналоговим годинником, тому що вони розуміють лише електронний на смартфоні. Фабула задачі для нашого кмітливого і розумного 5 класу виявилася неактуальною.
Подібні програми в телефоні сприяють навчанню, бо для цього покоління використання гаджетів є невіддільною частиною життя. Тому, коли я пропоную взяти телефони й щось там зробити до теми уроку, діти беруться за це з завзяттям.
Довелося вигадати нові задачі, переробити форму, вигляд і формат класичних завдань. Виявилося, що це потенційно дуже сильна тема й ми зараз уже навигадували багато нових задач і методів їх розв’язування. Нам відкрилася ще одна грань математики, у якій розвиваються й діти, і дорослі.
Оскільки цієї теми (геометричного конструювання) немає в підручниках, тому діти й вчителі вперше опинилися на одному рівні. Цікаво, що деякі діти почали перевершувати вчителів. Учитель чому такий розумний? Бо він уже за 20 років роботи вивчив той підручник й усі задачі з нього. А коли вчителі й учні опинилися на одній сходинці, то діти почали розв’язувати задачі швидше за вчителів.
У нашому першому «ГеКоні» у 2018 році, коли ми тільки заснували школу «Базис», участь брали й дорослі також, зокрема вчителі. Перші місця посіли діти, а не вчителі.
Це нормально, коли діти обганяють учителів. Я дуже хочу, щоб мої учні в 10-11 класах обганяли мене, бо це означає, що я гарно попрацював.
Учасників тоді було десь 30-40. Проводили конкурс в офлайн-форматі в приміщенні школи. Ми побачили, що учням конкурс сподобався, особливо той факт, що завдання треба розв’язувати на комп’ютері чи планшеті.
Наступний конкурс ми провели повністю онлайн, бо вже був карантин. Було актуально і зручно, до нас тоді приєдналися діти з багатьох міст України – Чернівців, Вінниці, Харкова. Навіть були учасники не з України – Великої Британії та Німеччини. Учасників було десь 100 і нам довелося розширювати штат журі.
Є два етапи конкурсу: заочний та онлайн. Під час заочного ми даємо учасникам завдання, які ті мають впродовж двох діб розв’язати й надіслати нам для перевірки. Відштовхуючись від результатів, ми поділяємо учасників на групи й вони продовжують працювати онлайн в одній із трьох груп: fan, fitness або sport. Групи формуються не за класом чи віком, а за здібностями. Є 9-класники, яким дається геометричне конструювання краще, ніж 11 класу.
Класичних олімпіад достатньо, талановитим дітям є де проявитись. Перевага «ГеКону» полягає в універсальності – в ньому можуть взяти участь абсолютно всі, незалежно від рівня знань. До 30 листопада можна зареєструватися для участі в конкурсі за цим посиланням https://www.basis.kiev.ua/gekon2021.
Будь-яку справу в «Базисі» ми поділяємо на дві частини. Щоб ми не робили – проводили урок, захід, лекцію чи конкурс, ми переслідуємо дві основні мети:
залучення/зацікавлення, здобуття якої-небудь технічної навички.Діти не думають на 5 років вперед. Мотивація «це потрібно, щоб здати ЗНО», їх аж ніяк не надихає. Їм треба пояснити, чому це потрібно вже зараз. Технічні знання з геометрії, які отримують учні в школі, – формули, методи, теореми – це все замкнене саме на собі. А коли вони виходять у життя, то зустрічають техніку, речі, які потрібно спочатку змоделювати, а потім уже застосувати математику. Я маю на увазі, що задача в підручнику є вже готовою для застосування готової теореми. Але ще ж є процес моделювання, тобто певний шлях від живої картинки до теореми.
«ГеКон» це й дає. Задачі цього конкурсу виглядають не як математика, а як архітектура: є малюнок, який треба змоделювати і зрозуміти, як саме його треба зробити. Це й відрізняє наші завдання на конкурсі від звичайних задач з підручника.
У дітей по-різному формуються думки. Одинадцятикласники моделюють ситуацію якимись важкими методами, а семикласник пропонує підійти до рішення з іншого боку так, щоб розв'язати задачу за кілька кроків. Цей процес моделювання дуже корисний, адже застосовується до певної ситуації.
Для дітей, які бачать себе в дизайні чи архітектурі, цей конкурс – просто знахідка. Коли я займався підготовкою до «ГеКону», ми придумували цікаві вправи на моделювання, наприклад, готичних вікон. Я дуже люблю цю тему. Кожне готичне вікно – це задача.
Я займаюся прийомом дітей у «Базис» і багато спілкуюсь з учнями на співбесідах, на яких постає питання, чи варто ставити математику як основний предмет у розвитку дитини, адже наша школа окрім інших предметів, якраз спеціалізується на математиці.
Діти дійсно поділяються за певним ставленням до математики. Важливо з п’ятого класу почати це з’ясовувати, шукати щось у дитині. Є діти талановиті, у нас є в кожному класі 1-2 таких. Це означає, що такій дитині можна нічого не пояснювати, бо вона сама вже вигадала і метод, і розв’язання. Таких дітей, зрозуміло, варто розвивати в цьому напрямку. Тільки є багато питань, як саме.
З талановитими дітьми дуже важко працювати, тому що ніякий підручник не допоможе при роботі з ними. Ти весь час мусиш давати їм цікаві завдання, відповідати на питання, бути готовим, що діти тебе перевершать... З такими дітьми вчителю треба вигадувати цілий світ, щоб їм було цікаво. Учителю потрібно багато працювати над собою й бути творчим.
Є діти, які мають певні здібності до математики. Вони швидко схоплюють, тобто ти розказав метод, вони зрозуміли й почали спокійно розв’язувати задачі. Є діти, які не мають від природи хисту до математики, але їм цікаво працювати з об’єктами вивчення цього предмету. І таких багато. Ти їм розповів метод, вони не відразу його зрозуміли, ти пояснив ще раз по-іншому. Вони починають розв'язувати, у них щось не виходить, ти їм допомагаєш. Але вони не здаються, бо їм цікаво.
Якщо дитині цікаво, це означає, що дитині потрібно вивчати цей предмет.
Є діти, яким навіть не цікаві об’єкти цього предмету. Вони не розуміють, навіщо ви взяли ці числа й щось з ними мудруєте. Дитина зовсім не розуміє. Ось у такому випадку не варто робити математику основою для розвитку.
Треба шукати те, на що дитина звертає увагу. Може в неї не виходить це дуже класно, але їй це цікаво. Тоді потрібно розвивати цей напрямок і робити його основою для навчання.
Якщо дитині в 5-6 класі не дуже цікаві математичні об’єкти, це не означає, що потрібно забути математику раз і назавжди. На базовому рівні треба підтягувати, тоді вона може розкритися.
На співбесіді не все можна зрозуміти. Навіть у нашій школі буває так, що в 5-6 класі в дитини немає зацікавленості у математиці, а от приходить 8-й і дитина розкривається. Складно сказати, що це прийшов час, чи це дитина щось про себе зрозуміла, чи це результат поступового розвитку. Але так буває.
Тому ми інколи терпляче чекаємо. У «Базисі» дитина має обрати один з чотирьох предметів – математика, фізика, хімія, біологія – основним, той, який їй цікавіший за інші. Ми намагаємось показувати дітям, як предмети пов’язані між собою, інтегруємо їх. Тому по ходу навчання інтерес дитини може зміститися на інший предмет.
Якщо математика «не йде», то я раджу уважно придивлятися до дитини й шукати в ній, до чого вона схильна. Якщо дитині цікаво займатись об'єктами певного предмета, то його потрібно робити базою для навчання й розвитку. Можливо з часом дитина виявить зацікавленість в інших предметах.
Я не вважаю математику обов’язковою. Гуманітарний розум, можливо, взагалі вищий за математичний. Це теж розум і спосіб для дослідження, комунікації, життя й роботи. Мені здається, що гуманітарні науки важче опанувати. Це ж не просто вивчити мову, це розібратися, як працює спілкування, як доносити свою думку. Дивіться виключно на здібності дитини і підтримуйте її інтерес.
Конкурс «ГеКон» чекає на учасників – 8-11-класників. Кожний, хто готовий спробувати себе у геометричному програмуванні може взяти в ньому участь. Реєстрація за посиланням https://www.basis.kiev.ua/gekon2021.
{{read_more|Читайте також| 5048, 5154}}
Джерело фото школа «Базис»
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram