Міністр освіти і науки Оксен Лісовий провів зустріч зі старшокласниками на фестивалі «Вчителі майбутнього», що відбувся 22–23 червня у Львові. Учні покреативили та виклали власне бачення старшої школи майбутнього. А також отримали коментарі освітян щодо своїх пропозицій. Яких інновацій хочуть діти в старшій школі? Які ідеї учнів потраплять до освітніх проєктів і реформ? Освіторія зібрала найцікавіші тези.
Оксен Лісовий розповів, що коли тільки прийшов в освіту, то перед подібними заходами організатори роздавали дітям папірці із запитаннями. Щоб ті не сказали щось незручне поважним людям. А чиновники часто боялися зустрітись із дітьми, якщо серед них немає тих, хто завчив спеціально підготовлені запитання.
Але зараз усе змінилося. І, як зазначив Лісовий, це «світове кафе» відбулося не для того, щоб влаштувати шоу. Не для того, щоб учні пограли у якусь гру, яка потім не буде врахована. А тому, що головні освітяни держави усвідомлюють, хто трендсетер у цій країні. Хто визначатиме її майбутнє і хто розуміє, що потрібно робити сьогодні, щоб завтра було краще.
Сьогоднішнє покоління дорослих дивиться на дітей з великою надією. Воно переконане, що саме учні зараз мислять поза шаблонами та стереотипами. І діти спроможні створювати таке майбутнє, про яке старше покоління може лише мріяти.
Пан Оксен упевнений: зараз наша країна набуває такої суб’єктності, якої ніколи не мала. І це ті часи, коли ми можемо створити все, що собі уявляємо. Попри війну та всі виклики.
У НУШ ми маємо початкову та базову школу до 9-го класу. А у 2027 році повинні з’явитися нові типи навчальних закладів — академічний ліцей або професійний коледж на вибір.
З коледжу учні можуть відразу рухатися на ринок праці, а в ліцеї рухаються в академічне середовище та профільно готуються до вступу до закладів вищої освіти. І якою буде модель навчання в академічному ліцеї — старшокласники обмірковували у форматі «світового кафе».
38 учнів були об’єднані у чотири групи. У кожній групі — свій модератор та визначений напрямок. Лідери груп були закріплені за наступними темами: оцінювання, освітнє середовище, навчальна програма та учнівське самоврядування в старшій профільній школі.
Учні мали чотири сесії мозкового штурму. Перша тривала 10 хв, під час неї модератори фіксували всі ідеї групи. Далі старшокласники мінялися. За кожним столом залишався модератор, який розповідав про ідеї, якими поділилися учасники групи. А решта учнів переходили до інших столів, щоб почути попередні напрацювання груп та доповнити їх новими ідеями. Кожна наступна сесія тривала 5 хв.
У кінці модератори презентували свої ідеї міністру, освітнім експертам та всім присутнім на зустрічі.
Тетяна Вакуленко — директорка УЦОЯО.
Роман Шиян — заступник керівника команди підтримки реформ МОН.
Андрій Закалюк — начальник управління освіти департаменту розвитку Львівської міської ради.
Оцінювання
Пропозиції щодо оцінювання в старшій профільній школі від учнів:
вести статистику, щоб розуміти прогрес кожного учня; можливість перездачі; не оцінювати профільні предмети; можливість використовувати власну точку зору; чітке оцінювання: використовувати 100-бальну систему; перед складанням тестів — обговорення тем, що будуть на оцінюванні; періодичність і фідбек у поточному оцінюванні; обґрунтовувати роботи та оцінки; оцінювання позакласних робіт; фідбек замість оцінок; зошит — особистий простір дитини.Ідеї старшокласників щодо напрямку оцінювання прокоментувала Тетяна Вакуленко. Директорка УЦОЯО поцікавилася думкою учнів щодо оцінювання за 100-бальною шкалою. Адже питання непросте і перехід до нової системи має бути свідомим та обґрунтованим.
Ось як аргументували свою думку учні:
«Є такий нюанс, що 12 не сприймається як оцінка, що може ставитися за будь-яку роботу. Якщо буде 100-бальне оцінювання, то можна отримати максимальний бал, якщо робота досконала. Незалежно від того, чи це домашнє завдання, чи усна відповідь на уроці. Тобто 12 балів передбачено за творче завдання. Але не кожен вид роботи передбачає високий рівень творчості».
«Оцінювання за 100-бальною шкалою дає більше точності. У двох людей з класу може бути за 12-бальною системою 10. Але роботи та помилки можуть бути різними. І коли оцінювання буде за 100-бальною шкалою, я зможу зрозуміти, наскільки добре я виконала свою роботу».
Ще одним дискусійним питанням стала ідея фідбеку замість оцінок. Тут учні розділилися на два табори: тих, хто хоче отримувати оцінки, і тих, хто ні. Пані Тетяна запитала думку останніх.
Ось як обґрунтували свою позицію учні, які не хочуть мати оцінки:
«Навчання — це не змагання, це отримання знань. І без оцінок ми можемо вільно вчитися, не відчуваючи постійної конкуренції у класі».
«Якщо в нас не буде оцінок, то під час навчання ми зможемо зосереджуватися більше на розвитку, а не на результаті у вигляді балів».
«Часто учні зосереджені саме на балах, просять вчителів підняти їм оцінку. Але якщо ми будемо робити акцент на знаннях, а не на цифрах у журналах, то наша освіта буде кращою».
Також Тетяні Вакуленко сподобалась ідея фідбеку в поточному оцінюванні та висловлення учнями власної точки зору. Освітянка зазначила, що ці пропозиції варто врахувати для освітньої реформи в майбутньому.
«У процесі оцінювання постійно має бути зворотний зв’язок. На мою думку, це важливий принцип, його обов’язково потрібно зафіксувати. І коли МОН формуватиме академічні принципи профільної школи, потрібно врахувати цей момент. А можливість використовувати власну точку зору — це зерно всього того, що ми робимо в освіті. І це стане частиною не лише профільної реформи, а навіть реформи дошкілля», — зазначила директорка УЦОЯО.
Освітнє середовище
Старшокласники висловили власні думки щодо того, яким вони бачать освітнє середовище в майбутньому. Ось найцікавіші ідеї:
позакласні освітні середовища на основі спільних інтересів, де може збиратися молодь після уроків; гуртки з різними тематичними напрямками; облаштування освітнього середовища з метою покращення практичної частини; відокремлення зон навчання і відпочинку; освітнє середовище з нахилом на психологічне розвантаження; додаткові заняття з учителями за потреби: можливість доздати роботи або просто поговорити з учителем задля моральної підтримки; інклюзивне освітнє середовище, де будуть займатися та згуртовуватися діти з особливими освітніми потребами; онлайн-платформа для об’єднання всіх шкіл України; підвищення зарплати вчителям та стипендії; нестандартні уроки від експертів; проведення навчання учнями, щоб вони змогли випробувати себе в ролі вчителя; уроки брейнстормінгу, щоб учні могли зібратися та запропонувати свої ідеї.Пропозиції учнів прокоментував Андрій Закалюк:
«Я думаю, що те, що сьогодні діти напрацювали, — певною мірою це вже їхній прожитий досвід. Насправді учні говорять про те, що вони не отримали і що хотіли б мати.
Є кілька моментів, на які я б хотів звернути увагу. Нам потрібно відійти від поняття школи як храму. Школа — це не місце лише здобуття академічних знань, а місце розвитку дитини. І останній має відбуватися безперестанку.
Учні говорили багато про позакласну, гурткову роботу, наповнення різними інтерактивними речами. Думаю, це приведе нас до думки, що нам потрібно теж братися за позашкільну освіту та інтегрувати її в наші школи. Тому що є приклади шкіл, у яких після 16-ої години вже нікого немає. А є такі, у яких до 22-ої години сотні дітей — танцюють, співають, ліплять. Школа — не храм, а місце розвитку та життя.
Також я помітив, що у графі освітнього середовища дуже мало про ремонти. Бо діти не цього хочуть, їм потрібне хороше середовище в плані людей. Тож нам потрібно говорити про те, що школа має жити різностороннім життям».
Навчальна програма
Ось які нестандартні напрямки та програми хочуть бачити учні у старшій профільній школі:
театральне мистецтво; наукове середовище; кінематограф; спортивна освіта; 3D-моделювання; архітектура; електроніка; ораторське мистецтво; психологія; вебдизайн; маркетинг; релігієзнавство; селфменеджмент; міжнародні відносини.Учні зазначили, що в старшій профільній школі хотіли б мати профорієнтаційні програми та можливість стажування. А також навчатися за гнучкою програмою.
З приводу навчальної програми в старшій профільній школі висловився Роман Шиян:
«На мою думку, має існувати єдина когорта учнів у 10-му класі. І тоді за вибором варто формувати динамічні групи на кожен наступний урок у розкладі. Я припускаю, що такий підхід з великим переліком профілів передбачає цей вибір. Вважаю, що не варто фіксувати певний профіль 1 вересня і дотримуватися його до кінця».
Учнівське самоврядування
Старшокласники зазначили, що самоврядування — це вплив дітей на школу та її процеси. Учні запропонували ідеї щодо власної ролі в житті старшої профільної школи:
розподіл зон відповідальності та сфер діяльності: творчість, комунікації тощо; публічні зустрічі та взаємодія з іншими учнями; структурований облік дій та звіти; врахування досвіду учнівського самоврядування під час вступу до ЗВО; заохочення до діяльності: активності, тимбілдинги для учасників учнівського самоврядування; комунікація старшокласників та адміністрації для уникнення непорозумінь між дорослими та дітьми; взаємодія учасників самоврядування та інших учнів для представлення інтересів усіх школярів; залучення реальних фахівців як приклад для учнівського самоврядування (підтримка професіонала для тих, хто, наприклад, займається шкільним медіа чи веденням соцмереж); пошук фінансування та можливість самостійно ним розпоряджатися; незалежність учнівського самоврядування: адміністрація підтримує, а не обмежує старшокласників; збір фідбеку по роботі вчителів від учнівства; міжшкільні колаборації; об’єднання самоврядування в межах району чи міста та зв’язки з міською адміністрацією.Пропозиції старшокласників щодо самоврядування прокоментував Оксен Лісовий. Він зауважив: був переконаний, що діти запропонують класні й дуже актуальні ідеї. І додав, що учні мислять абсолютно доросло та зріло.
«Школа — власність і громади, і учнів, і вчителів. Тож ви говорите про управління своєю власністю. Я завжди апелюю до цінностей, що лежать в основі всіх конструктів, які ми будуємо. Тому важливим є питання довіри. Чи є у вас довіра до вчителів, а у вчителів до вас? Чи сповідують педагоги принцип рівності, чи вступають вони в діалог з учнями? Або, може, діють директивно?
Учитель повинен розуміти, що якщо учні про щось говорять, то для них це важливо. І з ними потрібно йти на діалог. Саме тут починається поділ власністю. І з цього починається громадянин. Тому що діти — власники країни. І зі школи починається їхнє формування як громадян.
Педагогічний колектив має сприяти тому, щоб діти були зрілими громадянами та впливали на процеси, які є важливими для них. Тому таким важливим є учнівське самоврядування. Це більше, ніж просто право та свобода, це про формування майбутнього. Важливо, щоб прийшовши до школи, учні розуміли: школа їхня, бо вони мають право голосу», — зазначив міністр.
{{read_more|Читайте також| 6094, 6085}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram