Ситуація, коли ви детально щось пояснили дітям, а вже за пʼять хвилин вони майже все забули та буквально засипали вас уточнювальними запитаннями, які повторюють зміст сказаного вами, знайома і вчителям, і батькам. Як боротися із проблемою? Для початку – зрозуміти, що саме відбувається, які чинники призвели до цієї ситуації. Деталі від Наурок.
Довготривалий стрес, який переживають зараз діти через повномасштабне вторгнення, перешкоджає запам’ятовуванню, адже мозок більше зосереджений на задовільненні базових потреб. Так багато дітей не висипаються і не відпочивають якісно через повітряні тривоги. Що ми можемо зробити в такій ситуації, аби бодай трохи зменшити рівень стресу в дітей?
Психологи радять в таких випадках приділити більше уваги фізичним навантаженням, вони дійсно допомагають знизити рівень кортизолу, а отже і стресу. Ще один варіант – змістити фокус на щось приємне та корисне, і це цілком може бути навчання.
Світові освітні системи довгий час були орієнтовані насамперед на запамʼятовування навчального матеріалу, а вже потім – на отримання практичних навичок. Згодом почали говорити про те, що учні все одно швидко забувають те, що завчили напамʼять, тож краще розвивати практичні навички та вчити дітей розв'язувати реальні проблеми. І це дійсно важливо, але й старе добре запамʼятовування також не варто відкидати остаточно.
Це зовсім не марне заняття, навпаки, саме запамʼятовування стає надійною основою для розвитку мозку та формування критичного мислення. Вивчення напам'ять віршів, таблиці множення, визначень тощо тренує мозок і допомагає зосередитися та справлятися із рутинними завданнями. А ще це підвищує нейропластичність мозку та покращує його здатність сприймати інформацію.
Науковці вважають, що тривале користування гаджетами негативно впливає на мозок. Зокрема, це сприяє розвитку так званого кліпового мислення, а також погіршує запамʼятовування.
Дійсно, нерідко діти забагато часу проводять у соцмережах. Із одного боку цілком зрозуміло, що ми не можемо ігнорувати технологічний прогрес, а з іншого – важливо контролювати час, який вони витрачають на гаджети. І намагатися запропонувати цікаву альтернативу із реального життя.
Це може звучати трохи дивно, але так і є. Річ у тім, що інформація зараз дійсно буквально всюди, і для того, аби її знайти, потрібно лишень ввести пошуковий запит у Гугл та зробити кілька кліків. Багато хто вже давно вважає, що якщо фактично будь-які дані можна легко знайти, то ж навіщо ускладнювати собі життя? Проте насправді інформація працює інакше, а для людей природно її саме зберігати.
Тож надзвичайно важливо показати дітям, що все може бути інакше, а також довести, що, як би нам того не хотілося, але в Гуглі ми знайдемо не все. Тож дещо дійсно простіше запамʼятати. Покажіть дітям, що інтернет – не всесильний, а найточніші пошукові системи цілком можуть помилятися або просто не видавати потрібного результату. І це ми ще не згадували про величезну кількість фейків та спотвореної інформації.
Це не нова проблема, проте від цього вона не стає менш серйозною. Подеколи діти не просто не відчувають потреби запамʼятовувати інформацію, аби впоратися із домашнім завданням, вони не запамʼятовують навіть того, які саме завдання мають виконати. Адже вчителька обовʼязково залишить у групі в месенджері повідомлення-нагадування, а якщо і цього буде замало, то хтось із батьків напише їй особисто.
Це не означає, що дорослі не мають допомагати дітям. Зрештою, життя – не надто проста річ, тож простягти руку допомоги потрібно та важливо. Але не менш важливо не перетворювати це на постійну практику. Адже якщо учні не візьмуть на себе відповідальність за своє шкільне життя, то навчитися це робити вже в дорослому віці буде набагато складніше.
Джерело фото Depositphotos
{{read_more|Читайте також| 4568, 5028}}
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram