11 серпня в Парижі відбулася церемонія закриття Олімпійських ігор. Українські спортсмени здобули 12 нагород: 3 золоті, 5 срібних та 4 бронзові медалі. Ці змагання подарували глядачам величезну кількість емоцій і знакових подій. Work.ua зібрав 13 історій, які надихають, мотивують і змушують задуматися про важливе.
У медальному заліку українська збірна посіла 22-й рядок у списку, де представлено 84 країни, які мають хоча б одну нагороду. Усього ж у змаганнях брали участь представники понад 200 олімпійських національних збірних. Наші спортсмени показали гідну боротьбу, тренуючись переважно на Батьківщині, в умовах обстрілів, тривог і відключень електроенергії.
На Олімпіаді Україну представляли 140 спортсменів. Медалі завоювали Ярослава Магучіх, Ірина Геращенко (стрибки у висоту), Олександр Хижняк (бокс), Ольга Харлан, Олена Кравацька, Аліна Комащук, Юлія Бакастова (фехтування), Сергій Куліш (кульова стрільба), Ілля Ковтун (спортивна гімнастика), Людмила Лузан, Анастасія Рибачок (веслування на каное), Парвіз Насібов (греко-римська боротьба), Ірина Коляденко (вільна боротьба), Михайло Кохан (легка атлетика, метання молота) і Жан Беленюк (греко-римська боротьба).
Вигоряння, втома, брак балансу життя та роботи — ці явища знайомі багатьом людям. Такий стан не є нормою. І секрет видатних спортсменів, серед іншого, у тому, що вони дбають про ментальне здоровʼя.
Тріумф у гімнастичному багатоборстві цьогоріч належав американці Симоні Байлз. Вона стала першою гімнасткою в історії, яка здобула перемогу в багатоборстві на двох Олімпіадах із розривом у вісім років (у 2016 та 2024 роках). Що відбулося у 2020-му? Спортсменка вимушено знялася зі змагань, узяла паузу в спорті та зайнялася своїм ментальним здоровʼям.
«Я кажу, що психічне здоров’я треба ставити на перше місце. Бо якщо ви цього не зробите, ви не будете отримувати задоволення від свого спорту, і ви не досягнете такого успіху, як хотіли б», — казала Байлз на пресконференції після командного змагання.
Не менш важливі для ментального здоровʼя спортсменів і їхні хобі. «Єдине, що утримувало мене в здоровому глузді, — це моя любов до в’язання», — розповідав Томас Дейлі, срібний медаліст Олімпіади-2024 зі стрибків у воду. Він відомий тим, що на змаганнях вʼяже светри. Своїми виробами олімпієць ділиться на окремій сторінці в інстаграмі.
І, звісно ж, не можемо не згадати про Ярославу Магучіх, чиї фото в спальнику стали мемом в інтернеті. Між стрибками легкоатлетка лягала в спальний мішок і відпочивала. Адже на великих змаганнях проміжки між стрибками можуть тривати до пів години, а довге сидіння може призвести до застою крові в ногах і вплинути на результат.
У той час, коли в жінок на співбесіді можуть запитати про їхні плани щодо народження дитини (бо ж жінка може піти в декрет!), на Олімпіаді виступала спортсменка при надії. Уже після змагань представниця Єгипту, фехтувальниця Нада Хафез повідомила, що змагалася на літніх Олімпійських іграх у Франції на сьомому місяці вагітності.
«Вам здавалося, що на доріжці ви бачили двох фехтувальниць, але насправді нас було троє! Я, моя суперниця та моє маленьке дитя, яке скоро прийде в цей світ», — повідомила спортсменка.
На жаль, на ринку праці все ще є чимало проявів ейджизму. А от на Олімпійських іграх його, здається, меншає. Цьогоріч наймолодшою учасницею ігор стала 11-річна китайська скейтбордистка Чжен Хаохао, а найстаршою — 61-річна кінна вершниця з Канади Джил Ірвінг.
Після попереднього пункту ви могли подумати: «Заждіть, а що, скейтбординг є олімпійською дисципліною?». Цьогоріч — так. А ще — серфінг, брейкінг і спортивне скелелазіння. Можливо, це змінює традиційне уявлення про ігри та спорт, але точно привертає увагу та цікавість аудиторії.
Так само як деякі люди не сприймають подібні види спорту як такі, що гідні Олімпіади, багато людей вважає сучасні професії «несправжньою роботою».
«Та що там ті SMM-фахівці роблять, фоточки в інстаграм виставляють? Хіба це робота?», — подібні зневажливі висловлювання можна почути щодо низки сучасних професій. Але знецінення чужої праці точно не свідчить на користь людини, яка це собі дозволяє.
Ви точно бачили в соціальних мережах меми з Юсуфом Дікечем, який представляв Туреччину в стрільбі з пневматичного пістолета з дистанції в 10 метрів. Глядачі були в захваті від 50-річного спортсмена, який прийшов на змагання в м’ятій футболці, без спеціального екіпірування і, не виймаючи руку з кишені, узяв олімпійське срібло.
Глядачі поспішили дійти висновку: звичайна людина з легкістю обійшла професійних спортсменів. Але є два «але».
По-перше, пан Дікеч — наддосвідчений спортсмен, учасник пʼяти Олімпіад. По-друге, поза увагою широкої аудиторії залишилася одна «дрібниця»: Юсуф Дікеч виграв олімпійське срібло не сам. Це було командне змагання, де його партнеркою виступала Шеввала Ілайда Тархан.
Тож якщо вам здається, що в когось карʼєра просувається швидше, бізнес розвивається стрімкіше тощо — ви просто не знаєте про ті зусилля, яких докладає людина для цього. А ще — імовірно, у неї є надійна підтримка команди.
Маленька дрібниця, якої ви могли не помітити під час перегляду Олімпійських ігор у Франції — перед нагородженням переможців до глядачів зверталися зі словами: «Пані та панове! Якщо можете, будь ласка, підведіться для виконання гімну країни-переможниці».
Можливо, у цей момент на трибуні немає людини, яка не може встати. Але це сигналізує: у суспільстві є люди з протезами; люди, що пересуваються на кріслах колісних; люди, що через особливості стану здоровʼя просто зараз не можуть підвестися.
Ми маємо інтегрувати цей підхід і на ринок праці. Зокрема, памʼятати, що безбарʼєрність — це не лише про технічні вимоги до робочого місця. Це передусім спосіб мислення та відсутність упереджень.
Раніше шукачам було непросто пояснити рекрутерам прогалину в досвіді роботи в резюме. Але за останні роки поступово нормалізується практика сабатікалу — тривалої паузи в карʼєрі. Та й повномасштабне вторгнення внесло свої корективи, адже чимало людей втратили роботу, потребували час на адаптацію в новому місці тощо.
Тривалі перерви трапляються і в спортсменів. Цього року Венесуелу в мікст-трапі представляв стрілець Ліонель Мартінес, для якого ці ігри стали другими в карʼєрі. Його дебют відбувся в Лос-Анджелесі 1984 року. Більш тривала перерва в олімпійських виступах була лише у японського вершника Хіросі Кокецу — 44 роки.
Проста істина: ви не зобовʼязані й далі працювати в тій же сфері, що й зараз. Диплом за певним фахом не вимагає відданості саме цій професії. Ви можете пробувати різне й шукати себе. Так роблять навіть олімпійці.
Наприклад, Рейчел Начула із Замбії на Олімпіаді-2008 брала участь у забігу на 400 метрів. Проте ще з дитинства її справжньою пристрастю був футбол. І на цьогорічних іграх вона долучилася до футбольної збірної своєї країни!
Ще один вірусний момент на Олімпіаді в Парижі — невдала спроба француза Ентоні Амміраті виконати стрибок із жердиною. Чому невдала? Бо він збив планку геніталіями та не зміг пробитися до фіналу ігор.
Проте після такого курйозу, за інформацією деяких ЗМІ, він став отримувати пікантні пропозиції про роботу. Повідомляється, що один із сайтів для дорослих запропонував Ентоні 250 000 доларів за зйомку. Сам спортсмен такі офери не коментує.
Один із наймиліших моментів на іграх — реакція китайської гімнастки на церемонію нагородження. У Парижі 18-річна Чжоу Яцінь виборола «срібло» у фіналі вправ на колоді. «Золото» і «бронзу» вибороли спортсменки з Італії. Під час урочистої фотосесії італійки за традицією начебто кусали медалі. Побачивши, що роблять її суперниці, Яцінь спробувала повторити цей жест.
Чжоу Яцінь не знала про таку традицію, тож трошки розгубилася. Таке трапляється і з новачками в компанії, які ще не познайомилися з корпоративною культурою на новому місці роботи. Памʼятайте: це нормально, якщо ви не одразу розумієте, як усе влаштовано на новому робочому місці. Для цього й існує онбординг, який передбачає поступове знайомство з компанією.
Зірками Олімпіади можуть стати не лише спортсмени, а й люди, які відповідають за радіокеровані машинки. Останні повертають молоти, диски та списи після метань на стадіоні «Стад де Франс».
Відео з їхньою участю стало вірусним у соціальних мережах. Коментатори пишуть, що керувати такими машинками — робота мрії! А ще — питають, чому ж під час профорієнтаційних заходів ніхто не розповідав про таку роботу.
Після завершення змагань зі спортивної гімнастики мережу заполонили фото, на якому спортсменки зі США — Симона Байлз і Джордан Чайлз — вклоняються золотій медалістці, Ребеці Андраде з Бразилії. При тому фавориткою цих змагань була саме Байлз. Цей вчинок підкорив глядачів у всьому світі як прояв справжньої спортивної поведінки.
Так само й у колективі: конкуренція та бажання бути найкращим не скасовують найважливішого — необхідності ставитися з повагою до колег.
{{read_more|Читайте також| 4891, 3395}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram