67% українців кажуть, що знають про освітню реформу, при цьому 30% опитаних не підтримують зміни в освіті.
Такі результати соціологічного дослідження “Критичне мислення проти популізму“, яке ініціював Центр економічної стратегії.
17,3% опитаних добре обізнані зі змінами, які впроваджує новий закон “Про освіту”. Майже 50% – дещо знають, але воліли би знати більше. Третина ж українців – або знають мало, або ж взагалі нічого.
При цьому 55,4% тих, хто знає про реформу, підтримують її, а 39,5% – проти неї.
Дослідники зазначають, що люди, які підтримали такі тези, схильні підтримати реформу в цілому:
Будівництво, ремонт та обладнання шкіл має оплачувати місцевий бюджет, а з державного бюджету гроші мають йти лише на зарплати вчителям та підручники.“Підтримка реформи освіти корелює із підтримкою децентралізації. Добре обізнані люди владі на місцях довіряють більше, ніж центральній“, –пояснюють у дослідженні.
Дитина для вчителя має бути рівним партнером, а не підлеглим.Дослідники зазначають, що, швидше за все, люди добре обізнані з цим принципом реформи, оскільки вона добре прокомунікована.
Водночас, люди які підтримують такі тези, схильні не підтримувати реформу в цілому:
Навіть хороші ідеї у вітчизняній системі освіти не зможуть нормально втілити.Така думка показує загальну недовіру людей до реформ: майже третина тих, хто проти реформи, просто не вірить, що щось зміниться. Дослідники радять більш детально розповідати про окремі кроки, які втілюватиме реформа. Наприклад, акцентувати на збільшенні зарплати вчителів.
12 років навчання в середній школі – це забагато.“Це поширена спонтанна відповідь респондентів, хто не підтримує реформу –високий рівень спротиву. Одночасно люди вимагають спрощення програми та підвищення якості освіти і розвитку професійних навичок“. – зазначається у дослідженні.
Дослідники дійшли висновку, що українці підтримують саме необхідність змін –люди підтримують тези, що зміни давно назріли, проте вони слабо обізнані про деталі реформи.
“Важливо в комунікації не відштовхнути таких людей, пропонуючи їм тези, з якими вони схильні погодитися“, – зазначають у дослідженні.
Тези про європейський вектор розвитку та відхід від СРСР актуальні лише для міст. У селах же важливіша комп’ютеризація та зарплата вчителів.Також у селах поширеніший негатив стосовно опорних шкіл.
В селах вимагають спрощення програм, а в містах приблизно стільки ж людей хоче спрощення, скільки виступає проти через ризик зниження якості освіти.
Опитування здійснила компанія GfK Ukraine методом телефонних інтерв’ю та фокус-груп у липні-вересні 2017 року. Проведено 2070 інтерв’ю за ключовими реформами – пенсійною, освітньою, медичною, земельною та приватизацією. З метою оптимізації тривалості опитування кожний респондент оцінював в середньому дві випадково вибрані реформи.