Мотивація “вчися, будеш розумним і отримаєш кращу роботу чи зарплатню” зі школярами не працює. Тому урок англійської для молодших школярів має бути веселим, а класи – шумними. Інакше як діти навчаться говорити? Так вважає Лана Сушко – викладач англійської з більш ніж 20-річним досвідом роботи в школах та на мовних курсах IH Kyiv, British Council Kyiv, International Language Centre.
На тренінгу, організованому School Angels зі Студією Освіти для Викладачів СОВА, Лана розповіла, що робити, щоб уроки стали веселішими й цікавішими.
1. Веселий поділ на групи. Усі діти стають у коло, починають співати і хаотично переміщуватися. Коли вчитель зупиняє спів, учні хором запитують, наприклад, “How old are you”. Цифра, яку називає вчитель, означає кількість учасників в одній групі. Діти гуртуються з тими, хто опинився поруч.
Приклад:
2. Вправа “Find someone who woke up earlier than you”. Для вправи діти мають запитати якомога більше однокласників “What time did you wake up this morning”.
Особливості завдання:
усі діти залучені; усі можуть завчити, як ставити одне запитання; вправа динамічна; за результатами опитування можна поділити учнів на групи.3. Вправа “Табу”. Учні, поділені на команди, визначають, хто в них №1, №2, №3. Перші номери стають спиною до вчителя. Вчитель підіймає аркуш зі словом. Завдання учасників, які бачать слово, пояснити його (не називаючи) якомога швидше своєму першому номеру. Так, щоб той відгадав. Наступними спиною до вчителя стають другі номери команди. Потім треті. І так далі.
Приклад:
4. Вправа “Three paper clips”. Кожен учень отримує три скріпки. Діти стають у пари. Мета – поставити запитання так, щоб співрозмовник відповів “yes” або “no” (той, хто так відповідає, – віддає колезі скріпку). Відповідно, щоб не віддати скріпку, потрібно викручуватися і відповідати розлого. За сигналом вчителя пари змінюються. Перемагає той, хто зібрав найбільше скріпок.
Особливості завдання:
це комунікативна активність, яка тренує свободу розмовляти (але не точність, так як вчитель не може її проконтролювати в усіх парах) неважливо, які запитання ставитимуть діти. Головне тут – залученість у процес.5. Вправа “Чи є в тебе в рюкзаку…”. Учні отримують аркуші зі списком речей англійською: яблуко, олівець, булка, книжка тощо. Усі працюють в парах і опитують одне одного: “Is there/Are there… in your bag?”.
Особливості завдання:
краще, щоб діти не показували анкету сусіду і ховали аркуш, наприклад, у зошитах, щоб анкета не перетворилася на взаємне механічне заповнення бланку без ставлення запитань. після роботи в парах учням можна дати завдання знайти трьох людей, з якими вони не працювали, і розповісти про те, що в рюкзаку дітей, які відповіли на їхні запитання.Надія Швадчак, “Нова українська школа”
Титульне фото: автор – ArturVerkhovetskiy, Depositphotos