5 найпоширеніших міфів про хоумскулінг та їхнє нещадне спростування мамою, яка спробувала це на власному досвіді
Півроку тому я забрала доньку зі школи. Причин було чимало; власне, я і віддавати її туди не надто прагнула. За шість років терпець наш увірвався, і програму сьомого класу Дарина вже вивчає самостійно. Звісно, варто комусь сказати, що в тебе дитина-хоумскулер, одразу починається…
Міф №1. Соціалізація! Дитина, яка не ходить до школи, здичавіє й більше ніколи не зможе спілкуватися з іншими людьми, не «впишеться» у соціум і буде нещасливою в особистому житті.
Реальність: хоумскулінг — не 10-річне ув’язнення в одиночній камері. Контрольні роботи потрібно захищати усно перед живими вчителями (принаймні у нашій школі), шкільні друзі нікуди не зникають, а ще додаються колеги-«домашники», гуртки, репетитори, спорт та інші тусовки теж не скасовуються. Тобто спілкування з одного боку урізноманітнюється, з іншого – зникає момент примусовості, можна вільно обирати тих, з ким тобі цікаво (як це дозволено робити дорослим).
Міф №2. Це дуже дорого, школу доведеться замінити натовпом репетиторів, адже стільки предметів!
Реальність: зазвичай достатньо 1–2 репетиторів із предметів, у яких ви (і дитина) почуваєтеся непевно або, навпаки, потрібні глибші знання. Зрештою, шкільна програма поки далека від астрофізики, а інтернет має не лише відповіді на всі питання, а й безліч додаткової інформації з усіх предметів.
Міф №3. Вчитися самостійно можуть лише окремі вундеркінди.
Реальність: звісно, самому вчитися важко. Однак це виховує в людині відповідальність, організованість, навчає тайм-менеджменту та боротьбі з прокрастинацією. Ті, хто зараз читають цей текст, почали цьому вчитися десь наприкінці першого курсу, ще й не всі опанували науку. Ясно, що все залежить від віку та темпераменту хоумскулера. Комусь достатньо задати загальний напрямок, комусь – видати план і розклад, а хтось хоче, щоб дорослий сидів поруч і «вболівав». Але ж ви і так знаєте, в якій з цих груп ваша дитина, яка вже ходить до школи.
Міф №4. Якщо дитина на домашньому/екстернатному навчанні, інші люди думатимуть, що з нею щось не так.
Реальність: люди думають, що «не так» щось із вами. Та й будемо чесними, уже за пару місяців ви й самі побачите, що з вашою дитиною щось не так. Адже вона висипається, вчасно їсть й вдосталь гуляє – а це з будь-якого замученого життям школяра робить веселого й здорового учня.
Міф №5. Щоб дозволити дитині вчитися вдома, хтось із батьків має кинути роботу.
Реальність: в ідеальному світі – так, але не обов'язково. Втім якісне навчання потребує часу у будь-якому випадку. Ті дві-три години, які зараз я витрачаю на обговорення складних моментів і перевірку завдань, перегляд документальних фільмів або роботу за різними цікавими методиками, раніше я так само витрачала на виснажливе побивання над домашньою роботою із замученою сонною дитиною.
Час від часу я питаю доньку, чи вона часом не передумала – може, хочеться до школи? Ні, не хочеться. Хоча я готова до будь-яких варіантів: можливо, за рік чи два вона знову сидітиме за партою. Чи реально самому опанувати шкільну програму? Безумовно. Чи підходить домашнє навчання всім? Ні. Лише тим, кому самим цікаво вчитися і вчити.