Дітям дуже цікавий світ навколо, те, як він влаштований, і як побудоване власне тіло. Діти змалечку ставлять питання:
-
Що це в мене в животику бурчить?
-
А як гояться подряпини?
-
Чому нігті весь час ростуть?
-
Що таке гикавка?
-
Навіщо потрібні родимки?
Власне тому в БеркоШко і анатомію, і фізику викладаємо з першого класу, відповідаючи на всі ці запитання.
Не варто сподіватися, що все, що ви розкажете в 7-10 річному віці, залишиться в їхній пам’яті на все життя. Скоріш за все ні. Тому для того, щоб знання дійсно добре вляглися, до одних і тих самих питань доведеться повертатися постійно, через кожні два-три роки, поступово ускладнюючи опис.
Втім знайомство дітей змалечку з будовою тіла, фізіологією, так само як і з законами фізики чи історичними процесами, закладає певну манеру мислення, привчає до більш уважного спостереження за собою і світом, плекає щось на кшталт наукової інтуїції, завдяки якій кожне наступне повернення до теми буде дедалі більш ефективним.
Але щоб пояснити щось дитині, треба спершу самому добре розібратись в питанні, а тоді перекласти на зрозумілу мову, уникаючи спеціальних термінів.
Здається, мені дуже пощастило з поєднанням обставин для цього: з одного боку, анатомія була моїм улюбленим предметом в школі, і з тих пір лишилась однією зі сфер підвищеної цікавості, але водночас, не стала фахом, тому мені цікаво було занурюватись в ці питання, розбираючи від азів.
Я проводила заняття з анатомії в різні роки, в першому і третьому класах БеркоШко. Власне, за мотивами цих занять нещодавно вийшла друком книжечка “Тіло”. В старших класах БеркоШко анатомію викладає фаховий лікар Катерина Василенко, яка долучилась до створення книги консультантом.
Для батьків – це збірничок підказок, щоб відповідати на запитання дітей про тіло: від гикавки і засмаги, до оптичних ілюзій і сексу.
Для альтернативних шкіл – курс занять з анатомії, з теоретичною частиною, практичними заняттями, домашніми завданнями і підсумковими тестами.
Мені дуже хотілося знайти баланс між доступністю форми і глибиною змісту, а головне – передати захват пізнання.
Раз по раз під час обговорення якихось частин тіла або процесів, які у ньому відбуваються, у дітей може виникати відчуття огиди, страху або просто нагода пореготати. Але якщо спокійно продовжити цікавитись, досліджувати, як незвідані землі чи таємничий світ, то поволі емоції вщухають і те, як все влаштовано, починає захоплювати і приваблювати. Часом просто вражає, як у такому маленькому об’ємі вдалося вмістити такі складні системи, і як все злагоджено працює.
Втім, зазвичай люди про це не задумуються і ставляться до тіла як до чогось буденного, само собою зрозумілого і не надто важливого. Часом як до інструменту, часом навіть як до тягаря. Але те, скільки переживань людина може відчувати тілом або завдяки тілу – це просто дивовижно.
Цікаво спостерігати, як тіло поводиться під час фізичних навантажень. (От наприклад, чому бігти спершу легко, потім важко, а тоді знову легко?).
Цікаво, як тіло переносить хвороби, як відчуває емоції. (Це ж дивовижно, коли від однієї згадки про іншу людину, пітніють долоньки чи відчуваються "метелики в животі", або ж коли від музики "біжать мурашки”?).
Цікаво, як тіло пристосовується до різних умов, як змінюється з віком.
Нехай ця книжечка не відповість на всі-всі запитання, але точно може підживити цікавість до власного тіла. А потім – не спиняйтесь на цьому, досліджуйте далі. І нехай цей світ ще не раз вас здивує.
Замовити “Тіло” та інші видання БеркоШко можна за посиланням: https://goo.gl/forms/oc9X6lYReeZVk1272
Якщо ви зареєстрований користувач і хочете додати коментар то вам потрібно увійти, або ви можете додати коментар нижче анонімно.