Время от времени к нам в редакцию приходят вопросы от читателей. Вот такой вопрос пришел к нам на днях:
"Если в школе есть парочка братьев (4-й клас), которые задирают младших, на полную громкость включают пошлые песенки на переменах, бьют детей, есть ли какая-то законная управа на них и их родителей? (семья явно неблагополучная, школа никак не реагирует")
Мы попросили нескольких экспертов прокомментировать ситуацию.
Андрій Близнюк, сооснователь ГО "Батьківська спілка"
Ситуация сложная. К сожалению, квалификация наших учителей и психологов в основном слишком низкая сейчас, чтобы совладать с такими задачами. Хотя в 4-м классе повлиять ещё можно и нужно, потом будет сложнее.
Таким поведением дети обычно выражают протест против того, что происходит у них в семье или школе. В основном против равнодушия к ним. Учитель, который действительно любит детей и свою работу, может с таким справиться. Этим детям нужно внимание, понимание, авторитетные примеры, четкие, даже жёсткие правила и границы.
Если учитель не в состоянии это сделать, второй фронт –администрация школы. Другие дети не должны страдать от того, что эти не хотят учиться и мешают всем остальным. И от четкой позиции администрации школы зависит дальнейшее развитие событий. И администрации я бы советовал глаза на ситуацию не закрывать, так как может случиться непоправимое, в том числе то, за что администрация может нести ответственность потом, вплоть до уголовной.
Ну и конечно же, родители могут и должны влиять на ситуацию. От мирного воздействия (менторство, помощь семье, беседы со своими детьми о том, что хорошо, что плохо) до написания групповых писем во все органы, если мирное воздействие не помогает.
Каждую ситуацию Ситуацию нужно смотреть индивидуально. И стараться найти решения, которые помогут детям, подружат коллектив, направят энергию детей в созидательное русло.
Ирина Трофимова, консультант по вопросам образования в Upgrade Your Teaching
Я вижу проблему не только в конкретных детях. К вопросу надо подходить системно. Во-первых, на переменах в коридорах школы должен дежурить один из учителей. Если в вашей школе этого нет или при этом происходит подобный беспредел, то это вопрос, который стоит задать администрации школы в письменном виде.
Соберите подписи под обращением к директору с требованием установить график дежурств. Дети не должны быть предоставлены сами себе – это прямой путь к травмам. По возникшей ситуации также напишите заявление и зарегистрируйте у секретаря, пусть обращения будут официально зарегистрированы, тогда школа обязана отреагировать. Ответа нет – идем с письменной жалобой в районный отдел образования.
Каждый случай рукоприкладства должен быть зафиксирован. Вызываете полицию и скорую для снятия побоев прямо в школу Поверьте, если пойдут официальные обращения в органы, школа начнет реагировать. Собирайте доказательства агрессивного поведения – фото и видеофиксация, аудиозапись. При подключении социальных служб и полиции они вам понадобятся.
Ну и, конечно, классная дама обязана провести встречу всех сторон ситуации (родителей, детей) с привлечением школьного психолога и/или социального работника. Главное, если это неоднократная ситуация, не становитесь частью конфликта – не надо ссор с родителями и угроз, решайте вопрос в правовом поле через администрацию школы, районо и правоохранительные органы.
Елена Божор, детский и семейный психотерапевт, психолог проекта #Небийдитину ГО «Батьківська спілка»
Действия должны быть многостороннего и многоуровневого характера. На буллера действует знание, что за ним наблюдают многие, что все в курсе его проделок.
Если не подключается школа, родители должны идти выше, вплоть до прокуратуры, это пугает директора школы и он включается в проблему, чем больше шума вокруг этого, тем лучше.
Это единственный способ, так как проблема буллинга действительно сейчас более чем актуальна (подробнее о видах и причинах буллинга читайте в статье Елены "Буллинг и как его преодолеть: Рекомендации психолога".
Родители должны показать, что они этого так не оставят и дойдут до министерства образования и президента, если понадобиться защитить своего ребенка.
В отдельных случаях ребенка просто нужно перевести в другую школу... Все очень индивидуально. Тут психолог должен собрать анамнез ситуации и дать правильный совет. Если нет школьного психолога, можно пригласить независимого эксперта.
Віталій Гриб, адвокат
Якщо хулігану менше 16 років: юридичні методи впливу на саму дитину виключаються. До дитини можуть бути застосовані навчально-виховні та психологічні методи впливу. Юридичної відповідальності до досягнення 16-річного віку дитина не несе, крім випадків вчинення нею окремих вкрай небезпечних злочинів (вбивство, зґвалтування, розбій тощо).
За кримінальні та адміністративні правопорушення малолітніх несуть відповідальність їх батьки. Законодавець вважає, що така поведінка малолітніх прямо пов’язана з неналежним виконанням батьками своїх обов’язків. Якщо ж батьки належним чином виконують свої батьківські обов’язки, але не можуть справитися з дитиною в силу тих чи інших обставин, вони зможуть довести свою невинуватість у суді.
Саме тому законодавець відніс цю категорію адміністративних справ до тих рідких випадків, коли рішення приймаються судом на підставі протоколів, складених ювенальними (дитячими) органами поліції. Розмір штрафу за неналежне виконання обов’язків складає (в залежності від обставин) до 5100 грн.
Кілька таких притягнень – і батьків можуть позбавити батьківських обов’язків та притягнути до кримінальної відповідальності, а дитину забрати в притулок. Те, що батьків можуть притягнути до відповідальності, не означає, що працівники навчального закладу можуть розслабитися.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про освіту» керівник закладу освіти має забезпечувати створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування). Він
Керівник закладу практично зобов’язаний організувати профілактичну бесіду з дитиною та її батьками і переконатися, що батьки беруть участь у вихованні дитини, і попередити їх про можливість притягнення їх до адміністративної відповідальності. Після того, як будуть вичерпані засоби навчально-виховного впливу, рекомендую назбирати кілька доповідних записок або скарг з описом конкретних фактів порушень дисципліни.
Наступним кроком пропоную викликати поліцію у разі якщо дитина зірвала урок, на зауваження не реагує, вживає нецензурну лексику. Це можна зробити не тоді, коли дитина щось бовкнула, а неодноразово заважала вчителю проводити урок. Педагогу краще покликати іншого вчителя, завуча, директора, охоронця тощо. Важливо, щоб це була доросла людина, яка, з одного боку, сама переконається у зухвалості поведінки школяра, з іншого боку, сама спробує його втихомирити. Цей момент важливий, оскільки нереагування дитини на іншу особу є яскравою ознакою хуліганства. Якщо дитина втихомирилася, учитель просто пише доповідну, якщо ж ні, то у вас уже є підстави викликати поліцію.
Після приїзду поліції навчальний заклад має усі підстави написати відповідне звернення до поліції з описом історії «малого терориста» та вимагати від них ( в залежності від віку дитини) притягнення до адміністративної відповідальності.
Батькам рекомендую в ситуації, коли є проблеми з якоюсь дитиною, а адміністрація не реагує, писати письмові скарги і просити, щоб вони виконували ті дії, які я рекомендую. Якщо ви написали скарги і не отримали ефекту і відповіді на неї, пишіть письмові запити із запитанням "Що зроблено після отримання моєї скарги?". В такій ситуації у керівника навчального закладу буде вибір – робити те, що має робити або він бере на себе відповідальність за власну бездіяльність.