Представляємо велику добірку віршів про маму для дошкільнят та учнів молодших класів.
Гарна ти, матусю,
Люба дуже, мила!
Ти мене ще змалку
Звичаю навчила.
І щодня навчаєш,
Як любить родину,
Мову нашу гарну,
Рідну Україну.
Катерина Перелісна
Матінко моя єдина,
Ти для мене цілий світ!
І хоч я мала дитина,
Хоч мені лиш кілька літ,
Та тебе, матусю мила,
Я кохаю над життя
І бажаю: будь щаслива,
Наче квітка весняна!
Іванна Савицька
Мама, мамочка, матуся,
Я до неї пригорнуся.
Вона добра і привітна,
Ніби сонце в небі, світла.
В. Лущик
Коло, риску, закарлючку
На папері пише ручка.
Все з’єдналось загадково,
І з’явилось перше слово.
Здогадались, яке саме?
Наймиліше в світі – «мама».
Ігор Січовик
Прийшла весна –
Зраділа мама!
Вона сама як весна.
І весна як мама:
Лагідна, добра,
Ласкава і тепла!
А мамин усміх –
Сонечко з неба!
Прекрасна, як весна,
Мама-красна.
М. Трохим
{{read_more|Читайте також| 3399, 4296}}
Мамо, матінко, матусю,
Я добра від тебе вчуся.
Ти найкраща в світі мама,
Ніжна, добра і ласкава!
Оксана Радушинська
– Вийди, сонечко, з хатинки, –
Просить дівчинка Маринка. –
Усміхайся радо з нами,
Бо сьогодні свято мами!
(М. Пономаренко)
Сниться полю дощик,
Картоплині – горщик,
А відерцю сниться
Копанка криниця.
Сонце сниться вітам,
Хатці сниться брама,
А маленьким дітям
Сниться їхня мама.
Вадим Крищенко
Вмиває кішка кошенят.
Вмиває кізка козенят.
Мене водою з милом
Щоранку мама миє.
І чистим сонечко встає
Щодня з-за небокраю...
І в нього, мабуть, мама є,
Бо хто ж його вмиває?
Анатолій Костецький
Мамине свято
Я зустрічаю.
Я для матусі
Віршик вивчаю.
Я подарунок мамі роблю,
Я свою мамуЇ
Дуже люблю!
Інна Кульська
– Вийди, сонечко, з хатинки, –
Просить дівчинка Маринка. –
Усміхайся радо з нами,
Бо сьогодні свято мами!
М. Пономаренко
Коли б з’явився в мене
Чарівний килимок,
На тому килимкові
Злетів би до зірок.
Щоб зірку найяснішу
За хмарами дістати
І дорогій матусі
Її подарувати.
О. Плавенчук
{{read_more|Читайте також| 3791, 3781}}
Матусю, дай ручки твої поцілую,
За шийку тебе обійму
І щічки погладжу.
Ти знаєш, матусю,
Як дуже тебе я люблю!
І ти мене любиш, хоч я неслухняна,
Частенько і шкоду роблю.
Та ти все пробачиш, мене поцілуєш,
І я тебе дуже люблю!
Катерина Перелісна
На роботу мама йде,
А мене в садок веде.
Зовсім я не вередую,
Тільки трішечки сумую
Каже мама: «Будь слухняним.
І охайним, і старанним.
Ми зустрінемось під вечір,
До побачення, малеча».
Я про маму вивчу пісню
І навчуся справ корисних.
Як і мама, я працюю,
Тільки трішечки сумую.
Олена Роговенко
Чи є в світі що світліше,
Як мамині очі,
Що все зорять за дітками,
Як вдень, так і вночі?
Чи є в світі що щиріше,
Як серденько мами,
Яке б’ється для дитини
Днями і ночами?
Чи є в світі що дорожче,
Як мама кохана,
Що трудиться для дитини
До ночі від ранку?
Іванна Блажкевич
Мамо люба, добра, мила.
Як іще назвать тебе?
Це ж для мене ти пошила
З шовку плаття голубе.
Ти мені читаєш книжку,
Хочеш розуму навчить.
Ляжу спати – ходиш нишком,
Все боїшся розбудить.
Захворію хоч злегенька –
Цілу ніч не будеш спать.
То ж дозволь, тебе, рідненька,
За усе поцілувать!
Познанська Марія
Мама втомилась, лягла відпочити,
Маю я тихо в кімнаті сидіти.
Сонечка промінь хотів пострибати,
Я попросила його зачекати.
Я свою маму люблю і жалію,
Бо вже доросла і все розумію.
Олена Роговенко
Ще в колисці немовля
Слово «мама» вимовля.
Найдорожче в світі слово
Так звучить у рідній мові:
Мати,
Матінка,
Матуся,
Мама,
Мамочка,
Мамуся!
Називаю тебе я,
Рідна ненечко моя!
В. Гринько
Хто тебе так щиро любить,
І вбирає, і голубить,
I кладе у постіль спати?
Мати.
Хто стеріг тебе від злого,
Відмовляв собі усього,
Щоб тобі віддати?
Мати.
Хто тебе узяв за руку
I до школи на науку
Вів, щоб розуму навчати?
Мати.
М. Підгірянка
Хто розкаже мені казку,
хто щедріший всіх на ласку?
Ти, матусю, наймиліша!
В цілім світі найрідніша!
Хто нас ніжить і голубить,
пестить, гладить, ніжно й любо
пригортає до серденька?
Ти, моя найкраща ненька!
Л. Голота
Мама! Мама! — гарне слово,
Тільки скажеш — все готове!
«Мамо, кашки!» — кашка є.
«Мамо, чаю!» — вже наллє.
«Мамо, спатки!» — вже роздітий,
I у ліжку, і укритий.
«Мамо, ніжку зав’яжи!»
«Мамо, казку розкажи!»
Мама! Мама! — гарне слово,
Тільки скажеш — все готове!
К. Перелісна
Як в гніздечку пташка
Пташенят голубить,
Так і кожна мама
Діток ніжно любить.
Полетять з гніздечка
Діти-пташенята,
Та завжди матуся
Буде їх чекати.
Пригорне до серця
Теплими руками.
Дітям і дорослим
Добре біля мами.
Олена Роговенко
Ніч над містом засвітила
Зоряну доріжку,
Мама стомлена присіла
Коло мого ліжка.
Ти, матусю, не хвилюйся,
Я вже підростаю.
Місяць в небі усміхнувся:
Зірочку вітає.
Завтра вранці вийде сонце,
Щоб весну зустріти,
А у вазі на віконці —
Для матусі квіти.
Олена Роговенко
Де шкарпетки татуся,
Окуляри дідуся,
Де сестрички рукавичка
І моя нова скарбничка,
Де комп’ютерна дискета,
Де з програмою газета,
Хто сказав кому, коли,
Як йому відповіли,
Всі маршрути і адреси,
Всі сенсації із преси,
Ціни, модні кольори,
Телефонні номери,
Як робити, як питати,
Пробачати, їсти, спати,
Торт пекти і прати плями
Знають мами, тільки мами!
— От за це їм, — каже тато,
Люди влаштували свято.
Б. Квашньов
Як мама пісню заведе —
Сідаємо гурточком:
Сестричка, я, щеня руде,
Курчата й мудра квочка.
Співає мама про коня,
Що заблукав у полі
Ніхто його не перейняв
Ще й досі на роздоллі.
I розквітають враз слова
Зелені й василькові.
Співає мама й вишива
Всіх нас на рушникові.
Виводить голочка швидка
Стібочок по стібочку —
На полотні мене й рудька,
Курчат і мудру квочку.
В. Кордун
Як настане вечір, тихо і злегенька,
українську казку каже мені ненька.
Я тоді до неньки тілом всім тулюся —
бо цікаво слухати і боюся…
Ось князівна-краля у неволі в змія,
лицар побиває змія-чародія.
Ось і чарівниця, згорблена бабуся —
ох, цікаво слухати і боюся…
Як настане вечір, тихо і злегенька,
українську казку каже мені ненька,
каже мені казку рідними словами —
ох, яка то люба-мила казочка від мами!
Завадович Роман
{{read_more|Читайте також| 4558, 4560}}
— Біля сонця, — шепче поле
І стернею небо коле,
Гріє лапки журавлів,
Вигляда сімох вітрів.
— Біля ватри, — каже тато,
— Коли хочеться співати,
Пізнавати сни земні
На пташиному крилі.
— Біля печі — каже дід, —
Ні печалі, ані бід,
Хоч мороз, як лютий звір,
Що прибіг з Карпатських гір.
— У перині, — дума киця, —
I вуркочеться, і спиться.
I калачиком пухнастим
Засинає біля Насті.
— Біля мами, — кажуть діти, —
Завше радісно, як літом.
Навіть вмитися сльозами
Теж найкраще біля мами.
М. Людкевич
Нині свято — Мамин день!
Заспіваю пісень
Для матусі.
Ще й рясних, запашних
Нарву квітів польових
Для матусі.
Затанцюю гопака —
У присядку ще й млинка
Для матусі.
І гукну на цілий світ,
Що бажаю многих літ
Я матусі!
Одарка Бродгед-Криштанович
День травневий, день весняний —
Трави й квіти весняні.
Навкруги — куди не глянеш:
Все всміхається мені.
І в таку чудову днину,
Між пташок дзвінких пісень,
В серце кожної людини
Йшов любов’ю Мамин День.
В день такий приносять діти
До мамів любов свою —
В подаруночках і квітах
Кажуть: я тебе люблю.
Світлана Кузьменко
Можна у світі чимало зробити:
Перетворити зиму на літо,
Можна моря й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти,
Можна пройти крізь пустелі та хащі..
Тільки без мами не можна нізащо,
Бо найдорожче стоїть за словами:
В світі усе починається з мами!
Анатолій Костецький
Якось я спитала у Весни:
- Ти чому приходиш, поясни?
І весна сказала прямо:
- Поспішаю я на свято Мами!
Поспішають квіти проростати,
Поспішають журавлі вертати,
Поспішає сонечко теплішать,
Поспішають діти розумнішать.
В Африці далекій пам'ятаю,
Говорив мені Премудрий Слон,
Що якби на світі мам не стало,
То й весни на світі не було!
Ще сказав: «Ви помічали, може –
Кожна мама із весною схожа».
І відкрив мені він таємницю,
Що весна із Мамою сестриці...
Ірина Жиленко
На мамине свято,
На мамине свято
Хороших дарунків
Для мами багато.
Найперший од тата —
Шовкова кофтина.
Од старшого брата —
Барвиста хустина.
Од діда — картина,
Велика, у рамі,
Та мій, мій найбільше
Сподобався мамі.
Погляньте, який:
На вікні, на осонні, —
Альпійські фіалки
Цвітуть у вазоні.
На мамине свято,
На мамине свято
Я в гості весну
Запросив у кімнату!
Тамара Коломієць
Ми своїми вправними руками
Вишивали рушничок для мами,
Щоб на свято маму привітати,
Нашу радість їй подарувати.
Є на ньому півники святкові,
Є на ньому квіти малинові,
Щоб на свято маму привітати,
Нашу радість їй подарувати.
Синя нитка – птиці прилітають.
А червона – квіти зацвітають,
Щоб на свято маму привітати,
Нашу радість їй подарувати.
Листя вишиваємо ласкаве,
Щоб на свято маму привітати,
Нашу радість їй подарувати.
Микола Сингаївський
Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші, блакитні твої.
Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.
Андрій Малишко
В хаті сонячній промінь косо
На долівку ляга з вікна…
Твої чорні шовкові коси
Припорошила вже сивина.
Легкі зморшки обличчя вкрили —
Це життя трудового плід.
Але в кожному русі — сила,
В очах юності видно слід.
Я таку тебе завжди бачу,
Образ в серці такий несу —
Материнську любов гарячу
І твоєї душі красу.
Я хотів би, як ти, прожити,
Щоб не тліти, а завжди горіть,
Щоб уміти, як ти, любити,
Ненавидіть, як ти, уміть.
Василь Симоненко
Гарна ти, матусю,
Люба дуже, мила!
Ти мене ще змалку
Звичаю навчила.
І щодня навчаєш,
Як любить родину,
Мову нашу гарну,
Рідну Україну.
Буду українка,
Як і ти, матусю,
І за ту науку
Я тобі вклонюся.
Катерина Перелісна
Пролісочок нерозквітлий
На галявці зріс.
Я його на свято рідній
Матінці приніс.
І мене із ним так ніжно
Мама обняла,
Що аж пролісок розквітнув
Від її тепла.
Г. Віеру
Знову чисте сонце
Наді мною.
Віє синій березень
Весною.
Знов зі святом неньку
Я вітаю,
Щастя їй і радості
Бажаю.
Мамо люба, мамо
Наша рідна.
Вже до нас прийшла
Весна погідна.
Я найкращі квіти
Приготую,
Бо матусі завжди їх
Дарую.
Буду квіти рясно
Висівати.
Буду пісню матері
Співати.
Мамо рідна, мамо
Наша мила,
Це ж веснянка
Нас бере на крила.
Микола Сингаївський
Який струмочок повсякчас
Співає ніжно коло нас?
Мамин голос.
А що солодке знаєшь ти,
Чого в крамниці не знайти?
Мамині вуста.
Яке колосся золоте
Униз вершечками росте?
Мамині руки.
Які сніги постійно йдуть,
Які сніги не розтають?
Мамина сивина.
Які дві зірки, знаєшь ти,
Завжди нам сяють з висоти?
Мамині очі.
Які поля з кінця в кінець
Зорали сльози навпростець?
Мамине лице.
А що широке, як земля,
Та не займа чужі поля?
Мамина душа.
Г. Вієру
– Я на ковзанку піду!
– А коли ж до хати?
Тільки мама може так
Лагідно спитати.
На ходу сніданок з їм.
– Так не слід робити.-
Тільки мама може так
Лагідно сварити.
В снах літаю до зірок.
– Час вставати, синку!
Тільки мама збудить так
Лагідно дитинку.
Лучук Володимир
Чому так багато
Довкола тепла?
Це мамине свято
Весна принесла.
Ідуть телеграми,
Вітають зі святом,
Бо друзів у мами
Багато-багато.
Путена Ярослава
На мене звернені очі:
Великі, карі, жіночі.
В своїй любові бездонні.
Магічні, як у Мадонни.
Добром налиті до краю.
Я з них наснагу черпаю.
За них я Богу молюся –
Кохані очі матусі.
О. Мамчич
Пам'ятаймо, милі діти,
Пам'ятаймо завжди з вами,
Що для нас в усьому світі,
Найдорожчі – наші мами!
Нам маленьким і дорослим –
Все дають вони з любовью:
Ніжне серце, світлий розум,
Сили нашому здоровью.
Як ставали ми на ноги,
Перший крок наш був – до мами!
Радість маєм чи тривогу –
Серце мами завжди з нами.
Де сини її та дочки –
Завжди там вона думками.
Пишем в класі ми на дошці
Наше перше слово – мама!
Найдорожчі мамі діти,
Дітям мама їх – так само.
Треба вчитись і робити
Так, щоб радувати маму!
А як вивчитесь з літами,
Вдячні мамі за турботу,
І поїдете від мами
В інший край десь на роботу –
Хай усі запам'ятають:
І листи, і телеграми
Шліть туди, де їх чекають,
Виглядають ваші мами!
С. Олійник
Наша мати,
Як голубка сива
Любові крильцями
Усіх нас прикрила.
Мати наша,
Як сонечко ясне –
Цілий день нам світить і вночі не гасне.
Мати наша,
Як ангел з неба –
Вдень і вночі знає чого дітям треба.
Ярослава Путена
Мамо найдорожча,
Мамочко єдина,
Щирі побажання –
Від доні, від сина.
Квіточок пахучих
Принесли багато
В цей травневий ранок,
У велике свято!
О. Гаєцька
Мамині руки – щедрі, робочі –
Втоми не знають з ранку до ночі.
Вранці, коли ще усі спочивають,
Сонце, напевно, вони піднімають.
Мамині руки – ніжні і мілі –
Воду ранкову з криниці носили.
Діти плескались, діти вмивались,
Сонцю і матері щиро всміхались.
Василь Грінчак
Я не знаю, мамо мила,
Що тобі і побажати . . .
Перш усього — щастя, сили.
І здоров’я всім у хаті.
Щоб жили ми всі у згоді,
Як ти завжди нас учила,
Щоб твоя усмішка гарна
Нас, як сонечко, всіх гріла.
Катерина Перелісна
Мамо, настала весна,
Квітне верба запашна,
Річка в долині синіє.
Мамо, настала весна,
Пташечка в полі співає,
Пісня її чарівна
Сонечко вранці стрічає.
Мамо, настала весна,
Квітів нарвали ми з татом
Там, де поляна ясна,—
В тебе ж веснянеє свято!
Грінчак Василь
Ой, яка ж бо Ти, Матусю,
Дорога та мила,
Того словечком сказати
Не моя ще сила..
Мов те сонечко на небі,
В лузі квітка красна,
Так Матуся в нашій хаті
Добра все та ясна…
Ясне сонце світить з неба,
Веселить та гріє –
В рідній хаті при Матусі
Кожне з нас радіє.
Під опікою Матусі
Весело гуляю –
Що то холод, що то голод,
Що біда – не знаю…
Над усіх, над все у світі
Матінку кохаю,
А в оце велике свято
Гараздом вітаю:
Без журби та й у здоров’ї
Жити дай Вам, Боже!
А віддячитись Матусі
Бог мені поможе…
Кравченко Уляна
Я гілочку мімози
Поставлю на вікні,
І квіточки жовтенькі
Всміхаються мені!
Велика таємниця
Існує поміж нами:
Цю гілочку мімози
Я подарую мамі.
Марія Пономаренко
Є у мами хвостик –
Хвостик-Малоростик.
Пустотливий, наче в киці,
Вигляда із-за спідниці.
Хоче мама прибирати –
Хвостик – слідом по кімнаті.
Сяде мама на хвилину –
Моститься він на коліна.
Як обід готують в кухні –
Лізе носиком у кухлик;
А коли лягають спати –
Любить хвостик поспівати.
Мама хвостик дуже любить,
Його хвалить і голубить.
І ніхто у цілім світі
Їх не зможе розлучити.
Яна Яковенко
{{read_more|Читайте також| 3791, 4850}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram