У вересні 25 українських шкіл розпочнуть пілотування програми SEE Learning (Social Emotional and Ethical (SEE) Learning – Соціальне, емоційне та етичне навчання (СЕЕН).
Програму розробили спеціалісти Університету Еморі (Атланта, США) задля тренування в дітей уваги, співчуття й турботи, етичної залученості, а також усвідомленості великих спільнот і систем, в яких ми живемо.
Ініціював і підтримує розробку програми духовний лідер Тибету – Далай-лама XIV, який закликає навчати дітей співпереживання.
Глобальний запуск програми відбувся у квітні цього року в Нью-Делі (Індія).
В Україну СЕЕН привезла ГО “ЕдКемп Україна”. Віце-голова організації Олена Масалітіна розповіла “Новій українській школі”, для чого нашій країні така програма і як її пілотуватимуть.
В основі цієї програми – наукові праці та книга Деніела Гоулмана “Емоційний інтелект”, яка зараз на піку популярності у світі. Але програма СЕЕН додає до описаного Гоулманом уявлення, що планета – наш спільний дім, що також потрібно дбати про мир і довкілля.
Програму розробляли впродовж двадцяти років. Масштабно її апробовували в 500 закладах освіти (зокрема, у США, Індії, Бразилії, Великій Британії, Швеції, Швейцарії) впродовж останніх п’яти років.
Програма підходить всім: у ній немає нічого, що б вступало в конфлікт з культурним чи релігійним контекстами (серед дітей, які за нею навчалися, були мусульмани, буддисти і атеїсти). Подекуди згадується медитація, але йдеться про практики зосередженості і тренування уваги.
Результати апробації показали, що в дітей збільшується успішність і зменшується рівень булінгу (обидва показники в межах 10%, – авт.).
За концепцією НУШ, одна з цілей навчання – формування м’яких навичок (критичне мислення, команда робота), але достатнього інструментарію в учителя для цього немає. Ми проаналізували програму СЕЕН і побачили докладно розписані методики з формування м’яких навичок. Крім того, ми спілкувалися з учителями, які апробували програму в різних країнах, і слухали дітей, які за нею навчалися.
Її можна застосувати на будь-яких уроках. Вона навчає дитину критично мислити, з увагою ставитися до людей навколо і до себе. А ми нечасто вчимо останнього.
Є три способи використання програми:
окремий урок; інтеграція; позакласна робота.Плани-конспекти уроків розписані на 45 хвилин. Є окремий методичний посібник (частину ми вже переклали), який пояснює батькам і вчителям що це і навіщо (онлайн посібник не доступний – ред.).
Є методичні посібники для початкової і середньої шкіл. Тобто починати можна з будь-якого віку. Для кожного практики однакові, але адаптовані.
Спершу вчитель ставить запитання дітям. Може розповісти історію, запропонувати розглянути картину чи прочитати фрагмент твору. Основна частина – обговорення з фокусуванням на тому, що дитина відчуває, думає, як з цими почуттями і думками працювати, як вони стосуються інших. Усі можливі запитання і діалоги прописані. Є докладні рекомендації, на що звертати увагу, за чим стежити, як реагувати.
Наприклад, один з перших уроків навчає дитину прислухатися і відстежувати момент, коли в неї з’являються негативні емоції: злість чи роздратування. Діти розглядають приклад картини-іскри, потім міркують, що з нею може статися далі (погаснути, розгорітися).
Далі учням показують картину лісової пожежі – й маємо аналогію, що негативні почуття можемо як погасити, так і дати їм розгорітися. Тоді буде полум’я, яке може зашкодити і тобі, й іншим. Після цього діти навчаються відстежувати такі реакції навіть на фізіологічному рівні (частішає дихання), щоб вчасно усвідомити негативну реакцію. Інші техніки допомагають з цим впоратися.
Програма відкрита, тому якщо ви дізналися про неї, вам ніхто не заборонить використовувати її елементи. Але ми за те, щоб було навчання. Адже якщо педагог не знайомий з концепцією, так одразу викладати – складно.
Існує платформа підтримки, але вона поки що тільки англійською. Ми маємо дозвіл на її переклад, але команда університету Еморі поки технічно не готова його додати на сайт.
Щоб вважатися експертом з програми і давати поради іншим педагогам – потрібно отримати сертифікат.
Наша мета зробити так, щоб програма працювала продуктивно і не нашкодила дітям. Тому треба підготувати вчителів. Зараз ми переклали і презентували кілька уроків, плануємо спеціальний тренінг.
Перевіряти, як програма працює саме з нашими дітьми, буде наукова група, в яку увійдуть педагоги, соціологи, психологи, культурологи.
Зараз приймаємо заявки на участь у пілоті. У пріоритеті треті й сьомі класи у школах, в яких вчителі прочитали програму, обговорили її в колективі й з батьками. Ми відберемо по одній школі з кожної області й будемо апробовувати різні варіанти впровадження – окремий урок, інтеграція, позакласний захід. Потім поїдемо в школи, поспілкуємося з педагогами, дітьми і батьками.
У підсумку отримаємо офіційний документ на використання програми в українських школах.
Вони дотичні, є багато схожих програм. Але майндфулнес більше зосереджений на особистісному рівні. А СЕЕН працює на глобальному, чого нам дуже не вистачає і через що відбуваються конфлікти між різними країнами. Бо діти не вчаться мислити, що не тільки будинок – їхній дім, а й ціла планета.