Самостійна та відповідальна дитина – результат усвідомленого виховання

01.02.2025

3830

Поширити

Як виховати самостійну та відповідальну дитину? На це питання нам відповідає Альона Попова, психологиня і консультантка з планування та виховання для мам, авторка книг, мама трьох дітей. Стаття виходить в межах челенджу «Свідоме батьківство: шлях до гармонії», який проводить Ліцей «Едюкейтер» з 28 січня по 6 лютого. Долучитися до активностей та отримати більше корисних матеріалів можна, зареєструвавшись за цим посиланням.

«Скільки разів просити?» – нагадуєте дитині прибрати в кімнаті, але речі так і залишаються на місці? Всі речі скрізь, тільки не там, де потрібно. Постійні пошуки одягу, зошитів чи інших дрібниць займають час та дратують (звичайно вас, але не дитину). Домашнє завдання – завжди драма і ваші постійні «зроби уроки» і «припини відволікатися» є вашими стандартними буднями. Відповідальність на нулі, дитина обіцяє допомогти, але забуває, і все знову робите ви.

Схоже на вашу картинку з молодшими школярами? Нумо розбиратись, чому це так та чим можна допомогти.

Фактаж. Якою стає ваша дитина

Для початку спробуймо зрозуміти свою дитину. Якщо ми говоримо про вікову категорію дітей від шести до десяти-дванадцяти років – за якою траєкторією відбувається їх розвиток?

На фізичному рівні діти продовжують стабільно рости, розвивається їх фізична витривалість, покращується дрібна моторика та загальні рухові навички.

Психічний рівень розвитку визначається поєднанням інтелектуального, емоційного та соціального розвитку. Це період активного формування особистості, коли діти починають усвідомлювати себе як частину суспільства і прагнуть зрозуміти свої здібності.

Діти переходять від конкретного (того, що тримають в руках, бачать, чують) до абстрактного мислення – починають розуміти причинно-наслідкові зв’язки, логічно мислити та вирішувати складніші задачі.
Саме в цьому періоді вони стають здатні довше концентруватися на завданнях – хоча увага може бути вибірковою –краще концентровано помалюю, аніж поприбираю.
Вони легко і швидко збагачують свою мову, навчаються описувати події та обґрунтовувати свої погляди. Особливо, якщо ви якісно збагачуєте їхнє середовище (книги, енциклопедії, цікаві ігри) та супроводжуєте це своєю включеністю в процеси, ділитесь досвідом.
Легко відточують свої навчальні здібності – письмо, розв’язування задач, розвиток уявлення через малювання, конструювання, створення історій та інші творчі заняття.
Продовжують (якщо ви сприяли в дошкільному періоді) або починають траєкторію емоційно-інтелектуального розвитку (вміння емпатувати, розуміти емоції свої та інших, працювати в команді, розвиток впевненості в собі). Це період розвитку моральних та етичних орієнтирів, а також активне міжособистісне спілкування як у реальному житті, так і онлайн.

Дорослі заважають

Коли ми розуміємо, що саме відбувається з дитиною та знаємо потреби її віку, тільки тоді ми можемо забезпечити її гармонійний розвиток. А ні – є ще одна змінна – бажання батьків. Ось тут може статись розбіжність та все руйнується як картковий будиночок.

Дорослі можуть:

бажати забагато від дитини (хоча за своїми фізіологічними та психологічними здібностями на тут і зараз дитина не в змозі реалізувати бажання батьків)
Не бачити сили дитини та виконувати багато дій ЗА неї, хоча вона могла б зробити це сама (це стосується одягання, приготування їжі, виконання домашніх завдань прибирання тощо)

Подивімося, що може робити дитина цього віку. Читаючи, відмічайте для себе подумки, що дитина вміє, а чого її треба навчити.

Отже, до настання шкільного віку ви вже мали б навчити та віддати відповідальність за:

особисту гігієну (чищення зубів, умивання, приймання душу, розчісування – так, ви можете бути поруч, але дитина виконує самостійно)
одягання (самостійний вибір гардероба згідно з погодою, одягання, роздягання, складання речей)
дрібні прибирання (іграшок, книг, витирання пилу, а в деяких випадках дітки п’ятирічки вже здатні пилотяжити чи мити підлогу) та догляд за кімнатними рослинами
допомогу по кухні (витерти стіл/підлогу/посуд, накрити/прибрати зі столу, допомогти розібрати покупки/розкласти по поличках, де дитина дістає фізично, миття овочів).

Впевнена, що в декого в голові було питання “В сенсі? Що дитина дошкільник це може?”. Так, може. Але потрібний супровід батьків, які не один раз спробували. Адже здобуття цих навичок дитиною - це шлях, спроби, невдачі і знову спроби. Ми ж маємо все організувати та створити ситуацію успіху. Тоді в дитини буде і мотивація, і насолода від того, що вона незалежна і має стільки вмінь.

Ну а тепер до наших школярів. Виписуйте собі в блокнот, чому маєте навчити свою дитину:

ви могли навчити застеляти ліжко і в дошкільному віці, але там є складність в тому, що дитинка маленька зростом, і якщо ліжко стандартне і велике, фізично застелити його малюку складно. Але у віці 6-9 років дитина підростає, ручки стають довшими й фізично вже стає значно легше. В нашій родині є правило трьох зранку: перевдягнутися, заслати ліжко, почистити зуби (адже про «попісяти» та «поснідати» вони й самі згадають, але ось про ці три речі можна легко забути). Також ділюсь лайфхаком – перший дорослий, що чистить зуби, мастить зубні щітки всім іншим. В нас троє дітей, і не завжди ти можеш проконтролювати, чи почистила дитина зуби. А от візуально щітку побачити, якою хтось не скористався – легше. Водночас то є і проявом турботи;
готувати (бутерброди чи яєчню, розігріти собі суп – вчіть дітей користування ножем, сірниками, плитою, правил безпеки на кухні, чищення овочів, приготування салатів – нехай опановують поступово, але підключайте їх до ведення домогосподарства);
доглядати за домашніми тваринами (саме в цьому віці діти можуть почати просити завести котів, собак чи хом’ячків, і це буде виховувати відповідальність в тому числі);
користуватись праскою, вміти поставити прання, зашити речі, пришити ґудзик (навчіть сортувати білизну, виставляти потрібні програми та розвішувати/складати речі, покажіть простий спосіб зашити дірку);
складати списки покупок, купувати в магазині, рахувати, скільки коштів треба взяти з собою, читати етикетки на продуктах;
уміти надати собі та іншим першу допомогу (якщо порізався/ вдарився, користуватися антисептиком/пластирем)
мити вбиральню, ванну, плиту, духовку, пательню, каструлю;
самостійно розподіляти час на навчання, хобі, відпочинок, планувати дозвілля.

Як виховувати самостійність та відповідальність

Самостійність буде виховуватися вами. Можемо розділити передачу самостійності на такі етапи:

1. Ви щось робите, показуєте дитині, вона бачить багаторазовий повтор ваших дій, їх алгоритм.

2. Ви підключаєте дитину до діяльності. Спочатку в дрібницях, потім передаєте все більше окремих дій дитині.

3. На третьому етапі ви в “помічниках” у дитини. Тобто майже весь процес вона може зробити сама, але ще щось забуває, десь потрібна підказка.

4. І на кінцевому етапі ви є спостерігачем, а дитина вміє виконувати щось самостійно.

Зверніть увагу, що самостійне опанування кожної окремої навички у кожної окремої дитини може потребувати різної кількості повторювань, займати різну кількість часу. І це нормально. Будьте терплячі, але наполегливі. Адже може бути так, що дитина уміє щось робити, але не робить. Чому? Шукайте причину. Може, це складно, а може мама весь час переробляє чи каже «ні, не так»? Хваліть дитину за виконані обов’язки, шукайте, що сьогодні вийшло дуже гарно та хваліть за це.

Відповідальність же росте на тлі самостійності. Якщо дитина може щось виконати сама, тоді й взяти відповідальність за свої дії! Але пам’ятайте, що діти завжди дивляться на приклад дорослих. І якщо ви самі часто несамостійні та безвідповідальні – не варто очікувати того від дітей.

Також розвитку самостійності та відповідальності точно будуть заважати ваші:

надмірний контроль (якщо батьки все вирішують за дитину, вона ніколи не навчиться самостійності),
критика та покарання (вони лише викличуть страх та демотивують),
відсутність довіри (якщо дитині не дають можливість спробувати щось самостійно, вона може втратити мотивацію надовго, якщо не назавжди).

Ну а якщо ви довіряєте та супроводжуєте в цих процесах зростання, це сприяє не тільки зміцненню ваших стосунків, але й підвищує самооцінку дитини та розвиває дисципліну.

Гармонійний розвиток дитини виходячи з її потреб

Розробімо стратегію гармонійного розвитку ваших школярів. Нижче я наведу різні компоненти, а ви додайте в ритм життя те, чого не вистачає.

Діти віком 6-12 років мають широкий спектр потреб, які забезпечують їх гармонійний фізичний, емоційний, соціальний та інтелектуальний розвиток. Знання і розуміння цих потреб допомагають батькам, педагогам та іншим дорослим створювати сприятливі умови для розвитку дитини.

Фізіологічні потреби

Тільки на батьківській відповідальності: режим, сон, збалансоване харчування. Дитина може хотіти солодощів, піци, коли та лягти опівночі, але якщо ви усвідомлені батьки, то знаєте вже багато і про користь ранніх відбоїв, і про правильну їжу.

Гаджети VS фізична активність. В потребах дитини точно нема сидіння і «тупіння» в одну точку. Здорова дитина має багато рухатись та бувати на свіжому повітрі. Тому ліміт екранного часу must have! Використовувати спеціальні програми чи фізично забирати телефон – рішення родини. В нашій сім’ї діти купували собі телефони лише по досягненню 10-річного віку. Далі стояли ліміти батьківського контролю. Зараз в 7 та 9 класі є домовленості за кількістю годин, але якщо є перевищення – телефон лишається в батьків на оговорений час.

З приводу фізичної активності – є обов’язкова умова ходити на спортивні гуртки тричі на тиждень. Раніше це були єдиноборства, потім плавання і волейбол, зараз баскетбол. Чим займатися – обирає дитина, але займатись чи ні – такого вибору не стоїть.

Емоційні потреби

Емоційний стан дитини напряму впливає на її впевненість, самооцінку та взаємини з іншими. Тому важливі:

почуття безпеки (дитина має відчувати, що її люблять, захищають і підтримують, і не важливо, це малюк 3 рочки чи підліток)
підтримка й прийняття (важливо слухати та чути свою дитину, бажано використовувати інструмент активного слухання, приймати емоції, допомагали з ними впоратися та долати труднощі в цілому)
визнання успіхів (пам’ятаєте, в етапах набуття самостійності я писала про створення ситуації успіху? Це важливо, бо спонукає дитину повторювати спробу та закріплювати навички, а заохочення навіть найменших досягнень формує мотивацію та впевненість у собі).

І все це дають батьки. Тому без вас неможливий розвиток гармонійної особистості!

Інтелектуальні потреби

Цей період відзначається стрімким розвитком мислення, пізнання та творчих здібностей:

цікавість і пізнання (дитина як губка всмоктує нову інформацію, навчається та досліджує світ – допоможіть їй! Зараз так багато музеїв та інтерактивних виставок. Подорожуйте – в межах району, міста, області, країни. Відкривайте нові місця, події, людей. Шукайте причинно-наслідкові зв’язки. Грайте в настільні ігри.
розвиток творчості (дитині потрібен час і можливості для творчих занять – малювання, музика, конструювання тощо. Якщо як особистість ви не є творчою людиною, тут точно допоможуть різні гуртки).

Психологічні потреби

У цьому віці формується впевненість у собі та здатність до самостійності. Подумайте, де ви можете забезпечити:

самореалізацію (діти прагнуть відчувати свої досягнення та бути корисними – тут в допомогу хатні справи, вигул своїх чи чужих собак, волонтерська допомога тощо)
потреба в автономії (дитина хоче самостійно приймати рішення у межах своїх можливостей надайте їй цю опцію. Впровадьте в життя регулярні сімейні наради, де зможете обговорювати сімейні та особисті справи, виносити на розгляд певні запитання)
чіткі межі та правила (отут точно відповідальність батьків, адже впровадити та відстоювати ці межі та правила в компетенції батьків. Хоча на сімейних нарадах в ході аргументованих бесід, правила можуть і посунутись. Але межі та правила створюють відчуття порядку, стабільності та допомагають зрозуміти, що можна і чого не можна робити).

Висновки

Отже, ви змогли зрозуміти, що розвиток гармонійної особистості є справою багатокомпонентною і такою, що в будь-якому випадку потребує включеності батьків.

Підтримуйте постійну та відкриту комунікацію з дитиною. Спілкування, відгукування на думки, емоції та переживання дитини створюють постійний та міцний зв’язок.

Розвивайте самостійність та відповідальність школярів. Давайте дитині можливість виконувати завдання самостійно, навіть якщо вона робить помилки, навчайте практичних навичок. Пам’ятайте, що набуття самостійності – це шлях, а не швидкий кінцевий результат.

Надавайте свободу вибору. У межах чітких рамок дозволяйте дітям приймати рішення: вибір додаткових занять, способу виконання завдання чи навіть організації власного простору.

Заохочуйте фізичну активність та обмежуйте екранний час. Сприяйте регулярному руху через спортивні гуртки чи активні ігри.

Стимулюйте інтерес до навчання. Дайте доступ до книг, творчих матеріалів, експериментів, музеїв, творчих вечорів, вистав, екскурсій, квестів, подорожей тощо.

Зберігайте баланс! Не перевантажуйте дитину заняттями – залишайте час для відпочинку та вільної гри.

Діти цього віку мають природну потребу «робити самостійно». Ваше завдання як дорослого — створити умови, в яких вони почуватимуться впевнено, вільно та відповідально за свої дії.

Завдання для батьків – учасників челенджу «Свідоме батьківство: шлях до гармонії»

Виберіть та виконайте одне завдання актуальне для вашої родини:

1. Перегляньте режим дитини: зверніть увагу на тривалість та якість сну, харчування та питний режим. Чи відповідає він потребам дитини?

2. Подумайте про розподіл обов’язків по дому: якщо ваша дитина ще не має регулярних обов’язків, запропонуйте їй вибрати одну-дві задачі.

3. Проаналізуйте, чи забезпечують позакласні заняття гармонійний розвиток вашої дитини. Чи є серед них творчі гуртки або гуртки для розвитку логіки, чи лише спорт?

4. Порахуйте в годинах на день/тиждень, скільки часу ви якісно проводите з дитиною: спілкуєтесь, гуляєте, відвідуєте музеї, дивитесь разом фільми, як часто обіймаєте дитину?

Заплануйте разом цікаву активність і поділіться в сториз, чим саме будете займатись. Не забудьте відмітити сторінку ліцею, щоб взяти участь у розіграші подарунків.

Читайте також